Шпинат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Шпинат городній

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ:	Streptophyta
-	Судинні (Tracheophyta)
-	Насінні (Spermatophyta)
-	Покритонасінні (Magnoliophyta)
-	Еудікоти (Eudicots)
Порядок:	Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина:	Амарантові (Amaranthaceae)
Рід:	Шпинат (Spinacia)
Вид:	Шпинат городній

Біноміальна назва

Spinacia oleracea

Посилання

NCBI:

3562

Шпинат городній (Spinacia oleracea), однорічна городна рослина родини амарантових, рідна до центральної і південно-західної Азії. Шпинат — однорічна рослина (рідко дворічна), яка досягає у висоту до 30 см. Листки прості, овальні або трикутної форми, чередуються на пагоні, розміром 3-30 см завдовшки і 1-15 см завширшки, з більшими листами в основі рослини і меншими вище на стеблі. Квітки непримітні, жовто-зелені, 3-4 мм у діаметрі, визрівають у маленькі тверді плоди, зібрані у кластер розміром 5-10 мм що містить кілька насінин.За формою листя шпинату різне: округле, перистолапчасте чи е зелені, різних відтінків (від світлого до темного). Поряд з формами з гладкою поверхню, є сорти з гофрованим листям. По товщині листя шпинати поділяють на жиролисті і гладколисті. Темно-зелене забарвлення листя характерне для жиролистих сортів, ясно-зелена для гладколистих. Чоловічі рослини шпинату мають менш листя і швидше утворять квітконосні стебла. Жіночі рослини формують більш велике листя (вони ж дають насіння). Дуже важливо не пропустити терміни збирання, якщо рослина перестоїть - листя грубішає і стає непридатними для їжі. Культура скоростигла і відноситься до числа холодостійких. Насіння починає проростати при температурі +2°С, сходи можуть переносити короткочасні заморозки до -6°С не одержуючи серйозних ушкоджень. На півдні шпинат можна обробляти протягом усього року. Оптимальною температурою для росту і розвитку вважається +12..+15°С. При температурі вище +20°С, особливо якщо вона сполучається з недоліком вологи в ґрунті і сухістю повітря, врожайність зменшується, погіршується і якість продукції. Шпинат рослина довгого дня. До світла невимогливий, однак при недоліку світлової енергії ріст рослини затримується, у листах менше накопичується вітаміну С. При довжині дня більш 12 годин - прискорюється стеблування. Штучне укорочування дня сприяє більш інтенсивному зростанню листя і підвищенню врожайності. Особливістю шпинату є те, що він сумісний практично з усіма культурами, мало страждає від шкідників і хвороб. Це рослина прекрасна заповнює проміжки між будь-якими грядками. Шпинат гарний для ранньої сівби тим, що його сходи витримують заморозки, а ранні сорти вже через місяць дають врожай. Можна сіяти його і восени, збираючи частину врожаю в цей же рік, а другу частину одержати навесні. Листя шпинату багаті мінеральними солями (калій, кальцій), вітамінами (А, С, В1, В2, В3, У6, D, E, K, P, PP), провітаміном А, каротином, солями заліза, йоду, є фоліевая кислота. Особливість вітамінів С и А в шпинату - вони не руйнуються при варінні. По вмісту заліза ця культура займає перше місце серед овочів, а по змісту білка поступається тільки бобовим культурам (білок у шпинату по своїх властивостях подібний з білком коров'ячого молока). Цілющі властивості шпинату відзначені були давно. Його вживання в їжу допомагає в лікуванні: туберкульозу, цукрового діабету, анемії, хвороб ясн і зубів, шлунково-кишкового тракту (він прекрасно виводить шлаки).

Листя рослини відварують, тушкують, використовують в якості начинки до пирогів, яєчні, подають як закуску, для виготовлення соусів, пюре й ін. Гарний шпинат у тушкованому виді з іншими овочами, ще його можна консервувати. Страви зі шпинату варто відразу використовувати в їжу, тому що при їхньому зберіганні, з азотнокислих солей, що знаходяться в цій культурі, утворються шкідливі для організму азотисті солі.