Шпола

Шпола
Герб Шполи
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Черкаська область
Район/міськрада	Шполянський район
Рада	Шполянська міська рада
Код КОАТУУ	7125710100
Засноване	1594
Статус міста	з 1938 року
Населення	18 112 (2011)
Площа	61,29 км²
Поштові індекси	20600-20609
Телефонний код	+380-4741
Координати	0000049 0031.39248°59′59″ пн. ш. 31°23′32″ сх. д.48.999722° пн. ш. 31.392222° сх. д. 48.999722, 31.392222
Водойма	р.Шполка
Міста-побратими	Оскалуса (США)
День міста	11 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція	Шпола
До обл./респ. центру
- фізична	67 км
- залізницею	84 км
- автошляхами	75 км
До Києва
- фізична	170 км
- автошляхами	220 км
Міська влада
Адреса	20600, Черкаська область, м. Шпола, вул. Пролетарська, 59

Шпо́ла — місто в Україні, центр Шполянського району Черкаської області.

Розташоване на Придніпровській височині на річці Шполка, притоці Гнилого Тікичу за 75 км від обласного центру. Одноіменна залізнична станція. Через місто проходить автошлях Черкаси-Умань.

Населення

Населення (у тисячах мешканців):

1900 - 10,13

1920 - 12,25

1926 — 15,1

1933 — 16,0

1974 — 11

1990 — 22,5

2005 — 18,99

2007 — 18,37

Історія

Неподалік міста виявлено кургани трипільської культури, скіфські кургани та ранньослов'янське поселення черняхівської культури.

Центр міста

Вперше Шпола згадується в документах 1594 року. В другій половині XVІІ ст. було зруйноване татаро-турецькими військами і в друге відродилося на початку XVІІI ст. Як село Звенигородського староства Польщі згадується в XVІІI ст.

В 1768 році жителі Шполи і її околиць під проводом ватажків Степана Главацького і Савки Плиханенка брали активну участь у антифеодальному повстанні — Коліївщині.

З 1793 року Шпола і складі Російської імперії містечко Брацлавського намісництва, з 1795 Вознесенського, а з 1797 Звенигородського повіту Київської губернії.

Основним заняттям жителів було сільське господарство. На початку ХІХ ст. в Шполі налічувалося 459 селянських дворів і 2181 десятина землі.

Поступово в Шполі розвивалась промисловість. В 1812 році тут виникла полотняна мануфактура — на 12 верстатах 24 кріпаки виготовляли полотно та інші вироби для потреб поміщицького двору. 1851 року засновано цукровий завод, де жили у двох бараках 500 робітників. З 1858 року почав діяти паровий млин, з 1860 року — механічна майстерня, де працювало 80 робітників.

Православна церква

1866 року Шпола стала волосним цетром. Її розвитку сприяло будівництво залізничної станції, що розгорнулося 1874 року. Через рік тут уже були поштова контора, телеграфна станція.

На 1 січня 1900 року в Шполі налічувалося 1856 дворів і 10 133 жителі. За містечком було закріплено 7246 десятин землі, з них поміщикам належало 4615, селянам — 2511. На початку ХХ століття у місті налічувалося 6 лудних майстерень, вальцовий паровий млин, 20 кузень. На цукровому заводі працювали 250 чоловіків і 100 жінок.

1912 року з 1233 шполянських господарств дві третини зовсім не володіли землею або мали її менше 1-2 десятин, 412 не мали ніякої худоби. У містечку на той час була одна лікарня, де працювало 4 лікарі і 5 фельдшерів, аптека. Діти навчалися в двох школах та двокласному училищі при цукровому заводі.

Стадіон "Колос"

Після низки змін влади під час Громадянської війни, 22 червня 1920 року Перша кінна армія під командуванням С.М.Будьоного оволоділа містом. У місті встановилась радянська влада. На той час у Шполі мешкало 12 250 жителів, діяли 43 дрібні промислові підприємства з 409 робітниками. Того ж року 50 бідняцьких і середняцьких господарств Шполи об'єдналися в артіль "Червоний хлібороб".

Від 1923 року — Шпола районний центр.

1926 року стала до ладу електростанція. Населення на 1 січня 1926 року становило 15 170 чоловік.

Під час суцільної колективізації в Шполі виникли ще дві сільськогосподарські артілі: "Червона Нива" (1929 рік) та ім. Сталіна (1934 рік). Також в 1929 році в місті утворена МТС, яка через три роки мала 49 тракторів. В 1932 році при цукрозаводі створено радгосп, що спеціалізувався на вирощуванні цукрових буряків.

Напередодні Другої світової війни в Шполі до послуг населення було 2 лікарні, дитяча поліклініка, жіноча консультація. Діти навчалися в 2 середніх і 3 семирічних школах.

27 січня 1944 року місто було визволене від німецьких військ 155-тою Червонопрапорною танковою бригадою під командуванням підполковника І.І.Порошина. За мужність і героїзм, проявлені на фронтах війни 1021 шполянина нагороджено урядовими нагородами. Почалася відбудова міста.

Вже 1944 року з 20 довоєнних торгівельних підприємств відновили роботу 17. Було відкрито лікарню на 75 ліжок, поліклініку, клінічну лаболаторію, дитячі ясла, середню та семирічну школи. Працювали міський кінотеатр, бібліотеки.

1950 - три шполянські колгоспи об'єдналися в один — ім.Жданова. Наприкінці цього ж року вже були повністю відбудовані всі промислові підприємства.

1963 - в місті збудовано двоповерховий магазин продовольчих товарів, міський стадіон на 10 тисяч місць. 1966 року здано в експлуатацію готель, будинок побуту, середню школу на 960 місць.

Станом на 1972 рік у місті працювали районна лікарня на 160 ліжок, поліклініки для дорослих і дітей, рентген-кабінет, три аптеки, станція швидкої допомоги. У місті було 9 шкіл (4 середні, 3 восьмирічні, школа-інтернат, середня школа робітничої молоді та заочна), 7 бібліотек з книжковим фондом понад 131 тисячу книг, широкоекранний кінотеатр на 600 місць.

У травні 2011 р. на околиці міста встановили 14-метровий монумент, яким стверджено, що Шпола є географічним центром України.

Економіка

Австостанція

Харчова промисловість: цукровий комбінат, молочарня і кондитерська, хлібзавод, завод продтоварів.

Швейна та меблева фабрики. Машинобудівний завод.

Завод "Оріон" випускає скло.

Міста-побратими

1996 року, шляхом укладення Угоди про встановлення побратимських зв’язків, було започатковано співробітництво з містом Оскалуса (Oskaloosa), шт. Айова (США).

На даний час практичне співробітництво полягає у:

- постійному обміні делегаціями;

- співробітництві у культурно-гуманітарній сфері, галузі освіти.

Персоналії

У місті народилися:

• Рощицький Сергій Євстахійович - полковник Армії УНР.
• Добровольський Сергій Іванович — підполковник Армії УНР.
• Іван Кулик - поет
• Михайло Коломійченко та Олексій Коломійченко. лікарі та вчені — брати. В Умані є меморіальний музей братів Коломійченків;
• Кунець Олександр Миколайович - Герой Радянського Союзу
• Фінаровський Григорій Абрамович — український композитор.
• Балковський Борис Євгенович — український флорист, бріолог.

Література

• Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.. Словникова частина.
• Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 12. — К., 1985. — С. 436.
• Географічна енциклопедія України. — Т. 3. — К., 1993. — С. 451.
• УСЕ Універсальний словник-енциклопедія. — 4-е видання. — 2006. — С. 1405.
• Історія міст і сіл Української РСР. Головна редакція Української Радянської енциклопедії. Київ.

.Черкаська область. — С. 729-738.