Шпонкове з'єднання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шпонкове з'єднання призматичною шпонкою

Шпо́нкове з'є́днання — один з видів з'єднання вала з втулкою з використанням додаткового конструктивного елемента шпонки, призначеної для запобігання їх відносного провертання. Найчастіше шпонкове з'єднання використовується для передачі крутильного моменту в з'єднаннях обертового валу із зубчастим колесом або зі шківом. На відміну від з'єднань з натягом, які забезпечують взаємну нерухомість деталей без додаткових конструктивних елементів, шпонкові з'єднання — розбірні.

Розрізняють ненапружені і напружені шпонкові з'єднання. Ненапружені шпонкові з'єднання реалізують за допомогою призматичних і сегментних шпонок, а напружені — за допомогою клинових і тангенціальних шпонок.

Шпонкові пази у валах отримують фрезеруванням дисковими або пальцевими фрезами, а в ступицях — довбанням чи протягуванням.

Переваги і недоліки[ред.ред. код]

До переваг шпонкових з'єднань слід віднести:

  • простоту будови і виготовлення;
  • надійність конструкції;
  • низьку вартість;
  • відносна простота монтажу і демонтажу.

Недоліками шпонкових з'єднань є:

  • послаблення міцності валу і маточини шпонковими пазами;
  • обмеження моменту, що передається міцністю шпонки;
  • ускладнення конструкції у разі потреби забезпечення переміщення деталі (блоку шестерні) вздовж валу.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

ГОСТ 23360-78 Соединения шпоночные с призматическими шпонками. Размеры шпонок и сечений пазов. Допуски и посадки