Шпотине
| село Шпотине | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Старобільський район |
| Громада | Чмирівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA44140130210047587 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1856 |
| Населення | 449 |
| Площа | 1,132 км² |
| Густота населення | 396,64 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 92744 |
| Телефонний код | +380 6461 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°10′57″ пн. ш. 39°11′29″ сх. д. / 49.18250° пн. ш. 39.19139° сх. д.Координати: 49°10′57″ пн. ш. 39°11′29″ сх. д. / 49.18250° пн. ш. 39.19139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
112 м[1] |
| Водойми | Шпотинське джерело, річка Гримуча |
| Відстань до районного центру |
25 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 92744, Луганська обл., Старобільський р-н, с. Шпотине, вул. Центральна, 104[2] |
| Сільський голова | Маяцька Оксана Вікторівна[2] |
| Карта | |
  Шпотине | |
 Шпотине | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Шпо́тине — село в Україні, у Чмирівській сільській громаді Старобільського району Луганської області. Населення становить 449 осіб.
Шпотине розташоване за 25 км від районного центру і залізничної станції Старобільськ. У 1970-і роки в селі було 208 дворів і мешкало 612 осіб. Сільраді підпорядковані села Сенькове і Тецьке.[3]
Історія[ред. | ред. код]
Шпотине виникло в середині XIX століття. До 1856 року мало назву с. Верхнє Гримуче, сучасна назва с. Шпотине з 1865 року. В селі функціювала з 1854 року дерев'яна Вознесенська церква, яка була споруджена на кошти парафіян. З 2 травня 1886 року в церкву псаломником призначено Феодора Григор'єва — Жуковського (нар. 3.06.1864). Він був також учителем Шпотинської церковно-парафіяльної школи з 1848 по 1903 рік.[4]
Під час Другої світової війни на її фронтах воювали 280 мешканців села, 230 з них нагороджені орденами і медалями СРСР. 152 фронтовики загинули на полях битв. На їх честь в центрі села в 1968 році за рішенням Ворошиловградської обласної ради, споруджено пам'ятник. Композиція складається з двох військових на постаменті, ліворуч — обеліск з викарбуваними іменами загиблих. Висота обелиску — 8 м, ширина — 1,1 м, висота скульптури — 2,3 м, висота постаменту — 2,1 м.[5]
Сьогодення[ред. | ред. код]
За Шпотинською сільською радою закріплено 7,1 тис. га земельних угідь, в тому числі 4,5 тис. га орної землі. Сільське господарство спеціалізується на виробництві молока і вирощуванні зернових культур.
В селі є дев'ятирічна школа, клуб, бібліотека з книжковим фондом 5,8 тис. примірників; медпункт, відділення зв'язку, два магазини.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Шпотинське джерело — пам'ятка природи.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Погода в селі Шпотине
- ↑ а б Шпотинська сільська рада. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- ↑ Історія міст і сіл УРСР. —К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — 964 с.
- ↑ Парамонов Ф. Материалы по истории православных храмов Луганской области. — Харків, 2013. — С.44.
- ↑ Памятник советским воинам-односельчанам с. Шпотино (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Луганської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||