Шпиця Володимир Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Григорович Шпиця
Володимир Шпиця
Народився 17 червня 1913(1913-06-17)
Вовчанськ
Помер 24 січня 1986(1986-01-24) (72 роки)
Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність поліграфія, видавнича справа
Відомий завдяки ректор Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова
Науковий ступінь кандидат технічних наук
Відомі учні Мороз Петро Микитович
Попередник Келлер Станіслав Юліанович
Наступник Толстой Григорій Денисович
У шлюбі з Міщенко Леоніла Іванівна
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «Партизанові Вітчизняної війни» I ступеня
Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР Грамота Президії Верховної Ради УРСР Заслужений працівник вищої школи УРСР

Володи́мир Григо́рович Шпиця (17 червня 1913, Вовчанськ, Харківської губернії — 24 січня 1986, Львів) — радянський український науковець, кандидат технічних наук (1951), доцент (1952), ректор Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова (1952–1973)

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1913 р. у місті Вовчанську Харківської губернії в родині вчителів. Після завершення семирічки у рідному місті навчався у Харківському машинобудівельному та конструкторському технікумі, який закінчив у 1932 р. Ще до завершення навчання став працювати конструктором у різних проектних організаціях Харкова: УкрНДІ промтранспорту, Укрцемпроект, «Укргипроогнеупори», харківська контора «Стальпромеханізація».

Наукова та викладацька діяльність[ред. | ред. код]

1931 року вступає на другий курс механічного факультету Харківського інженерно-педагогічного інституту, який закінчив у 1934 р. та убув залишений на навчання в аспірантурі. Цього ж року скерований на роботу до Куйбишевського індустріального інституту ім. В. В. Куйбишева, де викладав на кафедрі деталей машин та вантажопідйомних механізмів, за сумісництвом працював заступником декана, деканом факультету, а потім ученим секретарем інституту.

З початком Великої Вітчизняної війни мобілізований до Робітничо-селянської Червоної армії, з серпня 1941 р. — курсант Орських курсів військових перекладачів Південно-Уральського військового округу, а з лютого 1942 р. — слухач Військового інституту іноземних мов Робітничо-Селянської Червоної Армії. У січні 1943 р. скерований у Центральний штаб партизанського руху, в березні цього ж року переведений на службу до Українського штабу партизанського руху в Житомирську область — у з'єднання партизанських загонів під командуванням О. М. Сабурова на посаду командира спеціальної технічної розвідгрупи. Вже у жовтні 1943 р. В. Г. Шпіца був призначений заступником командира партизанського загону ім. Кармелюка з розвідки Кам'янець-Подільського з'єднання під командуванням А. З. Одухи, а з грудня 1943 р. В. Г. Шпіца — заступник командира з'єднання з розвідки. На цій посаді перебував до розформування з'єднання.

У серпні 1944 призначений директором Чернівецького індустріального технікуму. З серпня 1946 переведений на роботу до Українського поліграфічного інституту старшим викладачем кафедри деталей машин. У 1950 був прикомандирований у річну аспірантуру при Одеському політехнічному інституті, де 1951 року захистив дисертаційну роботу «Вопросы ударной прочности болтов» на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. Цього ж року Володимира Григоровича призначають на посаду доцента та доручають керівництво кафедрою деталей машин УПІ. З серпня 1952 — директор УПІ ім. Івана Федорова, у вересні — ВАК затвердив його у званні доцента по кафедрі деталей машин. У цьому ж 1952 у Куйбишевському індустріальному інституті побачив світ навчальний посібник В. Г. Шпиці «В. Г. Шпица. Примерный расчет ленточно-колодочно-ременного вариатора».

На посаді директора (ректора) інституту та завідувача кафедри доцент Шпиця пропрацював більше двадцяти років — до виходу на пенсію у 1973. Протягом його ректорства в інституті було організовано п'ять нових факультетів: заочний, київський вечірній, львівський та хмельницький загальнотехнічні, підвищення кваліфікації, а також підготовче відділення, розпочато видання республіканського міжвідомчого науково-технічного збірника «Поліграфія і видавнича справа».

Після виходу на пенсію і до самої смерті (у 1986) продовжував викладати на кафедрі деталей машин.

Помер у Львові, похований на Личаківському кладовищі, поле № 86.[2]

Політична та громадська діяльність[ред. | ред. код]

Обирався депутатом Львівської міської та Ленінської районної Ради депутатів трудящих, членом Львівського міського, Ленінського та Шевченківського районних комітетів КП України.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами:

Медалями

  • «За трудовое отличие»,
  • «Партизану Отечественной войны» І ступеня

Інші відзнаки:

  • Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР,
  • Грамота Президії Верховної Ради УРСР,
  • звання «Заслужений працівник вищої школи УРСР».

Бібліографія[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Шпиця Володимир Григорович, доцент, канд. техн. наук. Українська академія друкарства. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 1 серпня 2014.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Людина творчої праці [Текст] : [В. Г. Шпіца] / Г. Бабічева // Рад. полігр. — 1950. — 7 лист.
  • В. Г. Шпіца очима викладача і студента [Текст] : [спогади] / М. Д. Феллер // Рад. полігр. — 1990. — 12 жовт.
  • Незвичайна біографія звичайної людини [Текст] : до 95-річчя з дня народж. В. Г. Шпіци / О. В. Мельников // Полігр. і вид. справа. — 2008. — Вип. 2 (48). — С. 166–167. — ISSN 0554-4866
  • Шпіца Володимир Григорович [Текст] : [біогр. довідка] // Українська академія друкарства. 1930–2010. Історико-біографічний довідник / О. В. Мельников ; М-во освіти і науки України. Укр. акад. друкарства. — Львів : Укр. акад. друкарства, 2010. — С. 495–496.
  • Незвичайна біографія звичайної людини [Текст] : до 95-річчя з дня народж. В. Г. Шпіци / О. В. Мельников // Полігр. і вид. справа. — 2008. — Вип. 2 (48). — С. 166–167. — ISSN 0554-4866
  • Людина творчої праці [Текст] : [В. Г. Шпіца] / Г. Бабічева // Рад. полігр. — 1950. — 7 лист.
  • В. Г. Шпіца очима викладача і студента [Текст] : [спогади] / М. Д. Феллер // Рад. полігр. — 1990. — 12 жовт.
  • Видавничо-поліграфічний факультет. 1954–2004 [Текст] : нариси історії / П. О. Киричок, Р. Г. Іванченко, А. К. Дорош, А. І. Петрук та ін. ; упоряд. В. В. Хоню ; М-во освіти і науки України. Нац. техн. ун-т України «Київ. політехн. ін-т». — К. : ВПФ НТУУ «КПІ», 2004. — 208 с.
  • Кафедра інженерної механіки в 1946–2006 роках [Текст] : бібліогр. покажч. / упоряд. С. Г. Стельмащук; редкол. : С. Г. Стельмащук, С. М. Комаров, Д. В. Чабан ; М-во освіти і науки України. Укр. акад. друкарства. — Львів : Укр. акад. друкарства, 2006. — 176 с.
  • Вузи УРСР [Текст] : довідкові мат. / підгот. : В. І. Пітов, В. М. Попов. — К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1968. — 182 с.
  • Украинский полиграфический институт им. Ивана Федорова [Текст] : проспект / отв. за выпуск В. В. Жих ; М-во высшего и ср. спец. образования УССР. — Львов : Укр. полигр. ин-т, 1965. — 40 с.
  • Украинский полиграфический институт им. Ивана Федорова [Текст] : проспект / отв. за выпуск А. И. Петрук ; М-во высшего и ср. спец. образования УССР. — Львов : Укр. полигр. ин-т, 1969. — 20 с.
  • Украинский полиграфический институт им. Ивана Федорова. 1930–1980 [Текст] : [проспект] / отв. за выпуск Н. В. Старовойт. — Львов : Укр. полигр. ин-т, 1980. — 14 с.
  • Український поліграфічний ін-т ім. Івана Федорова [Текст] : проспект / відп. за випуск М. В. Старовойт ; М-во вищої та сер. спец. освіти УРСР. — Львів : Укр. полігр. ін-т, [1986]. — 28 с.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 461. — ISBN 978-966-8955-00-5
  2. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 463. — ISBN 966-8955-00-5.