Шрі-Гупта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Шрі-Гупта  (* 240 280)[1] — засновник давноьоіндійської династії Гуптів, яка правила в Індії приблизно з 320 по 550 рік.

Джерелом відродження єдиної індоганзької держави після занепаду Імперії Маур'їв стала Магадха — багата на запаси металів область зі стабільною економікою, де династія Гуптів почала проводити надзвичайно вдалу зовнішню політику. Засновником династії став один з місцевих царьків Гупта (Шрі-Гупта), який уже в III столітті наважився назватися махараджею («великим царем»). За його ім'ям називається вся династія.[2]

У пізніх написах гуптських царів при послідовному перерахуванні членів династії предки царя Гупти не згадуються, і родовід починається тільки з нього. Це, можливо, показує, що рід не відрізнявся старовиною і знатністю походження; є підстави припускати, що вони були вайшіями. Якими були статус Гупти і розміри його володінь достеменно не відомо. Розташування його царства також точно встановлено; передбачаються різні локалізації: в низинах Гангу від Муршідабада на сході до Варанасі і навіть Аяги на заході.[3]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Mookerji, Radha Krishna. (1995). The Gupta Empire
  2. Рубель В. А. Історія Середньовічного Сходу, Київ, «Либідь», 2002 ст. 507
  3. Бонгард-Левин Г. М., Ильин Г. Ф. Индия в древности

Джерела[ред.ред. код]