Штабс-капітан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Погон штабс-капітана російської імператорської армії
Nesterov photo.jpg

Штабс-капіта́н (від пізн. лат. capitaneus — воєначальник, від лат. caput — голова, нім. Stabskapitän) — військове звання (чин) обер-офіцерів у російській імператорській армії (крім кавалерії) та прусській армії.

В Російській імперії цей чин був введений в 1801 році і до 1884 відносився до X класу, і з 1884 до IX класу в Табелі про ранги. В 170597, відповідний чин називався капітан-поручик (при Петрі I також капітан-лейтенант) й займав проміжну позицію між лейтенантом та капітаном. Спочатку цей чин присвоювався помічникам командирів рот по стройовій частині, посади яких раніше займали офіцери у званні капітан-поручиків. У кінноті звання штабс-капітана відповідало званню штабс-ротмістра.

В армії Пруссії звання штабс-капітан (штабс-гауптман) було проміжним військовим званням між прем'єр-лейтенант (обер-лейтенант) та гауптман (ротмістр).

Чин відповідає нинішньому старшому лейтенанту; за посадою — заступник командира роти.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія «ТАШКЕНТ» — ЯЧЕЙКА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М.: Воениздат, 1981. — Т. 8. — С. 536. — ISBN 00101-150 (рос.)

Посилання[ред.ред. код]