Штаркман Наум Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Наум Штаркман, портрет на обкладинці диску

Наум Львович Штаркман (28 вересня 1927, — 20 липня 2006) — радянський піаніст і педагог, заслужений артист РСФСР[1], Народний артист Росії.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Житомирі. Закінчив Московську консерваторію імені П. І. Чайковського по класу Костянтина Ігумнова (1949; Ігумнов помер у 1948 р., але Штаркман відмовився закінчувати навчання в іншого педагога і готувався до випуску без формального наставника, неофіційно консультуючись із Святославом Ріхтером)

У 1950-і рр.. брав участь у різних міжнародних конкурсах, ставши, зокрема, першим переможцем Міжнародного конкурсу піаністів імені Віани да Мотта (Лісабон, 1957) і отримавши третю премію Першого Міжнародного конкурсу імені Чайковського (1958). Проте незабаром після цього Штаркман був заарештований і засуджений за статті 121 КК РРФСР (гомосексуалізм). Це зруйнувало його концертну кар'єру: довгі роки виступу Штаркман допускалися тільки в провінціях або у другорядних залах. Лише 1987 р. Штаркман отримав посаду професора Московської консерваторії. Після цього він знову почав виступати в багатьох країнах світу.

З 1993 року Штаркман був головою журі Міжнародного конкурсу піаністів імені Ігумнова, який проводиться в Липецьку. Штаркман широко визнаний як інтерпретатор романтичного і постромантичного репертуру - творів Шумана, Шопена, Ліста, Чайковського та Рахманінова.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Почесне звання присвоєно указом президії Верховної Ради РРФСР від 18 квітня 1990 г.