Штепа Павло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Павло Штепа
Павло Штепа
Павло Штепа
Дата народження: 12 вересня 1897(1897-09-12)
Місце народження: Новодмитріївська, Кубань
Дата смерті: 2 березня 1983(1983-03-02) (85 років)
Місце смерті: Канада
Рід діяльності: історик, письменник, громадський діяч

Штепа Павло (*12 вересня(29 серпня) 1897 — 2 березня 1983) — український історик, інженер-будівельник, письменник, громадський діяч, професійний підпільник, вчений-еміґрант, родом з Кубані.

Біографія[ред.ред. код]

Павло Штепа народився 12 вересня (29 серпня) 1897 року на Кубані (північний Кавказ), в станиці Новодмитрівській у родині священика. Середню школу закінчив у Майкопі. 1919 р. отримав атестат зрілості помічника інженера з виробництва сільськогосподарської машинерії.[1]

Брав участь у визвольній війні 1917-20, згодом на еміграції в Чехо-Словаччині; закінчив Українську Господарську Академію в Подєбрадах (1927; за С. Горлачем, 1926). Павло Штепа вийшов із школи політичного та культурологічного мислення Дмитра Донцова (1883–1973). Пройшовши бойову школу у підпільних революційно-націоналістичних Українській військовій організації (УВО) та Організації Українських Націоналістів (ОУН) у міжвоєнну добу, Штепа створив свою оригінальну етнологічну і культурологічну концепцію в післявоєнний час. За визначенням Енциклопедії українознавства, його праці «ґрунтовані на расовому підході і вигадуванні фактів».[2] У статті про Павла Штепу в Енциклопедії українознавства (Львів, 2000, Т. 10. — С. 3896) теза про «расовий підхід» відсутня (на жаль, автор не вказав конкретні том і сторінку, де, можливо, є така заувага).

Переїхавши 1927 року до Канади, він співпрацював з газетою «Новий шлях».

Як визначного науковця Павла Штепу було обрано до Наукового Товариства ім. Т. Г. Шевченка та Української Вільної Академії Наук. Помер 2 березня 1983 року.

Праці[ред.ред. код]

а також низка статей у «Визвольному Шляху».

Примітки[ред.ред. код]

  1. Горлач С. І так… Я жив : спогади, есе / Степан Горлач. — К.: Ярославів Вал, 2011. — C.92-93
  2. Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя»-«НТШ»; 1954—1989, 1993—2000.

Джерела інформації[ред.ред. код]

  • Горлач С. І так… Я жив : спогади, есе / Степан Горлач. — К.: Ярославів Вал, 2011. — 316 с. — ISBN 978-966-2151-77-0.
  • Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя»-«НТШ»; 1954—1989, 1993—2000.
  • Штепа Павло // Енциклопедія українознавства: Словникова частина [Текст] / ред. В. Кубійович; Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові. — Л.: НТШ у Львові, 2000. — Т. 10: Перевидання в Україні. — С. 3896.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Посилання[ред.ред. код]

«Українець і москвин»[ред.ред. код]

«Московство»[ред.ред. код]

«Мафія і Україна»[ред.ред. код]

«Словник чужомовних слів і термінів»[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

  • Білінський В. Країна Моксель — Московія. — К.: КИТ, 2008. — Книга 1. — 414 с. — ISBN 978-966-8550-63-8.
  • Білінський В. Країна Моксель, або Московія. — К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 2009. — Книга 2. — 319 с. — ISBN 978-966-355-016-9.
  • Белинский В. Страна Моксель или открытие Великороссии. — К.: «Видавництво імені Олени Теліги», 2009. — Книга 3. — 336 с. — ISBN 978-966-355-033-6 (книга 3).
  • Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть // Великий українець. — К.: Веселка, 1992. — С.61-75.
  • Дяківський С., Семенюк С., Штепа П. Москалі — не «рускіє» і не слов'яни [Текст] : триптих / Степан Дяківський, Святослав Семенюк, Павло Штепа. — Львів: Благодійний фонд «Україна-Русь», 2009. — 28 с.
  • Дяківський С. І., Попель А. М. Багатовікове нищення України. З джерел національної пам'яті : Науково-популярне видання. — Львів: Вид-во «Растр-7», 2012. — 87 с. — ISBN 978-966-2004-68-7.
  • Залізняк Л. Л. Походження українців : між наукою та ідеологією : Популярне видання / Редактор Юлія Олійник. — К.: Темпора, 2008. — 103 с.: іл. — (серія «Likbez-Абетка»). — ISBN 979-966-8201-36-3.
  • Залізняк Л. Л. Первісна історія України: Навч. посібник / Ін-т українознавства Київ. ун-ту ім. Тараса Шевченка. — К.: Вища шк., 1999. — 263 с.: іл. — ISBN 5-11-004740-5.
  • Книга тисячі і однієї брехні [1]
  • Однороженко О. Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада. — К.: Темпора, 2011. — 422 с.: іл.
  • Паїк В. Корінь безсмертної України і українського народу / Упорядкував В. Паїк; Редактор Ігор Ходак. — Львів: Червона калина, 1995. — 237 c. — (Наукові скрипти. Ч. 2). — ISBN 5-7707-0708-9.
  • Палій О. Ключ до історії України: Друга сторона української Прабатьківщини. — К.: Дніпро, 2005. — 134 с.- ISBN 966-578-131-6.