Штифт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Штифтове з'єднання деталей з використанням конічного гладкого штифта

Штифт, шпеник[1] (нім. Stift) — деталь циліндричної або конічної форми для нерухомого з'єднання деталей, як правило, у строго зафіксованому положенні, а також для передачі відносно невеликих навантажень. Перед тим, як встановити штифт, деталі, які ним будуть з'єднуватися, закріпляють у необхідному положенні, у них просвердлюється та розвертається отвір для штифта, а потім у цей отвір вмонтовується сам штифт, який скріплює деталі.

За формою штифти бувають конічні і циліндричні. За конструкцією і перші, і другі виконують гладкими, з насічкою або витисненими рівцями. Циліндричні штифти можуть виготовлятись пружинними методом вальцювання зі стрічки.

Циліндричні штифти[ред. | ред. код]

Циліндричний штифт

Циліндричні штифти поміщають в отвори по посадці з натягом. У рухомих з'єднаннях циліндричні штифти ставлять з розклепуванням кінців. Недоліком циліндричних штифтів є ослаблення посадки при повторних складаннях і розбірках.

В основному циліндричні штифти застосовують як установчі елементи для покращеної фіксації деталей, що взаємно сполучаються і у тих випадках, коли виникає необхідність захистити з'єднувані деталі від бокових зміщувальних зусиль.

Конічні гладкі штифти[ред. | ред. код]

Конічний гладкий штифт

Штифти конічної форми встановлюють в наскрізні отвори. У глухі отвори ставлять конічні штифти з різзю. У з'єднаннях, що зазнають вібрацій та ударів, ставлять штифти з розвідним (для фіксації) кінцем. Такі ж конічні штифти застосовують і в з'єднаннях обертових деталей. Конічні штифти мають конусність 1:50. Конічний штифт є універсальнішим у порівнянні з циліндричним, так як у зв'язку з особливістю своєї форми може використовувати багаторазово без зменшення точності локалізації деталей.

Циліндричні і конічні штифти виготовляють із конструкційних сталей.

Пружинні штифти[ред. | ред. код]

Пружинний штифт

Пружинні штифти мають форму циліндричної трубки, розрізаної уздовж твірної. Їх виготовляють із пружинної сталі з наступною термообробкою. Пружинні штифти вставляють в отвори, які за своїм діаметром є меншими від діаметра штифта. Надійне з'єднання забезпечується за рахунок сил пружності матеріалу штифта. Багаторазові збирання та розбирання переважно не приводять до помітного ослаблення сили зчеплення.

Штифти з насічками та рівцями[ред. | ред. код]

Штифт з насічкою у вигляді трьох рівців

Такі конструкції штифтів відрізняються від гладких штифтів тим, що мають на поверхні рівці та насічки різної форми. При забиванні таких штифтів матеріал що витискається заповнює рівці і додатково чинить опір самовільному рухові штифта. Це і забезпечує підвищену міцність зчеплення. Слід відзначити, що штифти з насічкою чи рівцями допускають багатократний монтаж і демонтаж без ослаблення сили зчеплення. Виготовляють ці штифти з пружинної сталі.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Словник технічної термінології / І. Шелудько, Т. Садовський ; Українська академія наук, Інститут української наукової мови, Технічний відділ ; зредагував технічний відділ інституту Інституту наукової мови УАН. — [Київ]: Державне видавництво України, 1928. — 588 с.

Джерела[ред. | ред. код]

  • ГОСТ 3128-70 Штифты цилиндрические незакаленные. Технические условия. (ISO 2338)
  • ГОСТ 24296-93 Штифты цилиндрические закаленные. Технические условия. (ISO 8734)
  • ГОСТ 3129-70 Штифты конические незакаленные. Технические условия. (ISO 2339)
  • ГОСТ 14229-93 Штифты цилиндрические пружинные с прорезью. Технические условия (ISO 8752)