Штучне запліднення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Не варто плутати з Штучним осіменінням.

Екстракорпоральне запліднення (абревіатура- ЕКЗ, народна назва — «шту́чне запліднення»), — процес, в ході якого яйцеклітини запліднюються спермою поза межами організму. Назва цієї медичної технології походить від двох латинських слів extra — зовні і corpus — тіло. Також має назву запліднення in vitro, «в пробірці», англ. IFV - In vitro fertilisation). Термін «штучне запліднення» не є науковим, оскільки нічого штучного у даному методі немає.

Зміст

[ред.] Історія

Експерименти з позаматкового зачаття лікарі почали проводити на тваринах значно раніше. Дослідження на мишах, розпочаті в 1955, дозволили вивчити механізм запліднення, визначити оптимальний час для запліднення яйцеклітин в лабораторних умовах. З'явилася можливість виявляти спадкові аномалії в ембріонах до імплантації в матку.

Отримані результати дозволили згодом застосувати цю методику до людини. Цьому сприяв прогрес в медицині і в суміжних з нею науках, наприклад у біології, а також винахід сучасного медичного обладнання.

Роберт Едвардс, працюючи в Кембриджському університеті, почав дослідження в сфері штучного запліднення в 1960 році. У 1968 він домігся запліднення людської яйцеклітини в лабораторних умовах.

Вивчення оптимальних умов вилучення, штучного запліднення і подальшого перенесення ембріонів у матку зайняли 10 років. Перша спроба використовувати ЕКЗ в лікуванні безпліддя була зроблена в 1975 і закінчилася невдачею: вагітність виявилася позаматковою.

Екстракорпоральне запліднення вперше в історії людства було проведено в 1978 в невеликому місті Оулдгомі в Англії. Засновниками екстракорпорального запліднення вважаються кембриджські дослідники — гінеколог Роберт Едвардс (Robert Edwards) і ембріолог Патрік Стептоу (Patrick Steptoe). В результаті першої операції екстракорпорального запліднення 25 липня 1978 в сім'ї Леслі і Джона Браунів з'явилася довгоочікувана дитина — дочка Луїза. До цього Леслі протягом 9 років безуспішно лікувалася від безпліддя, викликаного непрохідністю маткових труб. Луїза Браун стала першою «дитиною з пробірки», як надалі стали називати дітей, народжених за допомогою цього методу.

Першою «дитиною з пробірки» в СРСР стала мешканка міста Красний Луч Луганської області Олена Донцова, яка народилася в клініці Наукового центру акушерства, гінекології та перинатології РАМН у 1986.

Завдяки відкриттю Роберта Едвардса у світі народилося більше мільйона «дітей з пробірки». У 2001 Роберт Едвардс, який створив технологію штучного запліднення, був удостоєний найпрестижнішої американської премії у сфері медицини — Ласкерівскої премії. 2010 року Роберт Едвардс отримав Нобелівську премію з медицини.

[ред.] Медичні показання до запліднення in vitro

ЕКЗ використовують для лікування всіх форм безпліддя, за винятком коли у жінки анатомічно змінена форма матки.

Жіноча безплідність:

  • абсолютна трубна безплідність (відсутність маткових труб або порушена їхня функціональна здатність);
  • безплідність, обумовлена ендометріозом (за відсутності ефекту від медикаментозної терапії);
  • ендокринна безплідність при відсутності ефекту від інших методів лікування;
  • безплідність нез'ясованого ґенезу за відсутності ефекту від інсемінації спермою чоловіка (протягом 6 циклів);
  • безплідність, обумовлена анатомічною будовою;
  • безплідність, обумовлена відсутністю або функціональною неповноцінністю яєчників або матки (у цих випадках програма запліднення in-vitro буде включати використання донорських яйцеклітин, ембріонів або програму сурогатного материнства).

Чоловіча безплідність:

  • порушення якісних і кількісних показників сперми;
  • аспермія (відсутність сперми);
  • азооспермія (відсутність сперматозоїдів);
  • безплідність, обумовлена анатомічною будовою.

[ред.] Методика

Методика ЕКЗ (перенесення ембріонів) технічно досить складна і складається з наступних чотирьох етапів:

  1. Стимулювання дозрівання яйцеклітин забезпечується різними гормональними препаратами. У міру зростання яйцеклітин проводиться аналіз крові для визначення гормональної реакції фолікула, що розвивається, та ультразвуковий контроль за ростом фолікулів у яєчниках.
  2. Вилучення ооцитів (яйцеклітин). Ця операція здійснюється або за допомогою лапароскопічного методу, або за допомогою аспіраційної голки під ультразвуковим контролем. Лапароскопія проводиться з наркозом, шляхом розрізу нижче пупка. Введення аспіраційної голки (через звід піхви або стінку сечового міхура) здійснюється під місцевою анестезією.
  3. Запліднення яйцеклітин в культурі. Вилучені яйцеклітини поміщають в спеціальну рідинне середовище, куди потім додають сперматозоїди. Час першого обстеження статевих клітин — через 18 годин після введення сперматозоїдів.
  4. Введення ембріона в матку. Через 1-3 дні через катетер ембріон доставляють в порожнину матки. Невдала спроба відтворюється через 3-4 місяці до чотирьох разів. Далі доцільність користування методом ЕКЗ, для даного випадку, ставиться під сумнів.

[ред.] Підготовка до ЕКЗ

[ред.] Обстеження

Тобто, для того щоб зробити ЕКЗ обоє з подружжя або жінка проходять всебічне обстеження. Робляться аналізи: крові — RW та ВІЛ  — мазок, спермограма чоловіка. З'ясовується причина, через яку жінка не може завагітніти; що стосується майбутнього батька, то проводяться дослідження на здатність його до зачаття.

[ред.] Піготовка жінки

Для початку жінці проводять стимуляцію яєчників — це робиться з метою отримання одразу декількох зрілих яйцеклітин протягом одного менструального циклу. Це підвищує ймовірність настання вагітності. Зрілі яйцеклітини витягуються за допомогою пункції. Таку процедуру необхідно проводити амбулаторно. Після чоловік здає сперму. Її спеціальним чином готують: сперматозоїди відмиваються від насіннєвої плазми, тому що саме в насінній плазмі міститься фактор, який робить сперматозоїди не здатними до запліднення. Потім сперматозоїди з'єднують з яйцеклітинами, відбувається запліднення, після чого клітини починають ділитися — розвивається ембріон.

[ред.] Ембріони

Через 2-3 дні він складається вже з 4-8 клітин і може бути перенесений в матку. Зазвичай, для страховки переносять одночасно 3-4 ембріони. «Приживається» один-два. Якщо життєздатними виявляються всі перенесені в матку зародки, розвивається багатоплідна вагітність. Те, що запліднення відбулося, підтверджується ультразвуковим дослідженням. При зачатті «в пробірці» можна вплинути на здоров'я майбутньої дитини, контролювати стать плоду і виключати деякі генетичні (спадкові) захворювання. Лікарі обстежують ембріон до того, як перенести його в матку. Ембріони, що несуть ген спадкового захворювання, наприклад, хвороби Дауна, «відбраковуються». Після того як зародок прижився і почав розвиватися жінка повинна спостерігатися у звичайній районній жіночій консультації. Пологи при штучному заплідненні, лактація і розвиток дитини нічим не відрізняються від цих же процесів при традиційному зачатті. За наступні після відкриття роки бурхливий розвиток медичних технологій доповнив первісну методику ЕКЗ новими, безпечнішими і ефективнішими методами вилучення, консервації, запліднення яйцеклітин та імплантації ембріонів. Зараз техніка ЕКЗ дозволяє вирішити проблему безпліддя не тільки у жінок, а й у чоловіків: для штучного запліднення методом інтроцитоплазматичної ін'єкції (ІКСІ) досить одного повноцінного сперматозоїда. Заморожені яйцеклітини можуть безпечно зберігатися протягом десятків років, що дає можливість жінці вибрати оптимальний час для вагітності. Кріоконсервація яйцеклітин дає надію на материнство пацієнткам, які пережили онкологічні захворювання.

[ред.] Вплив на подальший розвиток дитини

Дуже часто висловлюються побоювання, що штучне запліднення може негативно вплинути на інтелектуальні здібності дитини. Тим не менше, тепер, нові дослідження показали, що якщо ви хочете зачати розумну дитину, можливо, у вас буде більше шансів, якщо ви скористаєтеся штучним заплідненням. Згідно з дослідженнями, опублікованими Іовським Університетом (UI) в жовтневому випуску журналу «Людська Репродукція», діти, які були створені з допомогою штучного запліднення (IVF) отримали кращі результати за їхніх однолітків з врахуванням статі і віку в Іовському Тесті Основних Вмінь — тесті, який широко використовується для того, щоби оцінювати основні вміння студентів, а також Іовському Тесті для Розвитку Освіти (ITBS/ED), який зазвичай вважають об'єктивною оцінкою результатів освіти. Дослідники виявили, що діти, які були зачатими IVF, отримали результати, нічим не гірші за результати їх однолітків в будь-якому віці з 3 по 12 клас.

[ред.] Джерела

[ред.] Посилання

[ред.] Див. також

Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Штучне_запліднення&oldid=12423990