Шубін Федот Іванович
| Шубін Федот Іванович | |
| Шубин Федот Иванович | |
| Ім'я при народженні | Шубной Федот Иванович |
|---|---|
| Дата народження | 17 (28) травня 1740 |
| Місце народження | Петербург |
| Дата смерті | 12 (24) травня 1805 (64 роки) |
| Місце смерті | Петербург |
| Національність | росіянин |
| Громадянство |  Російська імперія |
| Жанр | скульптура |
| Напрямок | класицизм |
| Роки творчості | 1766 — 1802 |
| Покровитель | князь Д. Голіцин, князь Потьомкін Г. О |
| Вплив | Жан Батіст Пігаль |
| Твори | рельєфи, погруддя, декоративна та релігійна скульптура |
Шубін Федот Іванович (17 (28) травня 1740 — 12 (24) травня 1805) — російський скульптор, один з найвидатніших скульпторів 18 століття.
Зміст |
Життєпис[ред.]
Народився в Архангельській губенії, селище Тючклвське. Походить з родини селян, що не підпадали під кріпацтво, тобто були вільними. Батько знав грамоту. Первісні навички різьби по дереву та кісткам отримав на батьківщині. Справжнє прізвище хлопця - Шубной.
Навчання[ред.]
У віці 19 років дістався Петербурга. Зазнав лиха, але за підтримки земляка - Михайла Ломоносова у 1761 р. зміг поступити у Імператорську Академію мистецтв, що була заснована у 1757 р. В щойно озаснованій Академії скульптурний клас очолював Н. Жиллє, запрошений з Франції. В роки навчання в Академії його прізвище змінили на Шубін. Виказав добрі здібності в навчанні. За барельєф «Убивство Аскольда та Діра » у 1766 р. отримав офіцерське звання, атестат та шпагу і власне дворянське звання.
Після закінчення навчального закладу у 1767 р. отримав право на пенсіонерську подорож до Західної Європи за рахунок держави. Відбув у Францію для удосконалення майстерності. В Парижі опікуном скульптора став російський дипломат Д.Голіцин.
В Парижі працював під керівництвом скульптора Жана Батіста Пігаля ( 1714-1785 ), особи досить сміливої і навіть ризикованої в мистецтві. Серед скульптур Пігаля - філософ Вольтер.
Два роки після Парижу -( 1770-1772 ) - по дозволу з Росії Шубін шліфував майстерність в Римі. Вже там виконані перші портрети по замовам російських вельмож, що принесли скульптору визнання.
Петербурзький період[ред.]
З 1773 р. Щубін в Петербурзі, де працюватиме до смерті. В ці роки працював у різних скульптурних жанрах -
- погруддя-портрет
- рельєф
- скульптура у повний зріст
- декоративна та релігійна скульптура.
Шубін відрізнявся працьовитістю та творчою продуктивністю. В роки розквіту таланту, він висікав однепогруддя-портрет за місяць, що досить багато.
Головним жанром для скульптора став портрет. В творчому надбанні скульптора - більше 200 творів, переважно в мармурі.
Слава видатного скульптора не стала гарантією матеріального успіху. Він отримав званняакадеміка ще у 1774 р. за поруддя імператриці Катерини ІІ. Але йому відмовили в стабільній матеріальній підтримці.
Помер в Петербурзі.
Вибрані твори[ред.]
- погруддя Голіцина Ф.Н., 1771
- портрет рельєф Шувалова І.І., 1771
- портрет рельєф Орлова Ф.Г., 1771
- погруддя Катерини ІІ, 1774
- погруддя Безбородка О.А.
- два погруддя князя Голіцина Олександра Михайловича, 1775, ( гіпс - Російський музей, мармур - Третьяковська галерея )
- погруддя графіні Паніної М. Р.
- погруддя Орлова В.Г., 1775 ( Третьяковська галерея )
- погруддя генерал-фельдмарщала Рум'янцева-Задунайського Петра Олександровича, 1778,
- погруддя багатія Баришнікова І. С., 1778
- погруддя статс-секретаря Завадовського П.В.,( Третьяковська галерея )
- погруддя невідомого
- погруддя Шеремєтєва П.Б., 1783, ( садиба Кусково )
- погруддя господині Міхельсон І.І., 1785 ( Російський музей)
- Скульптура Пандора для фонтану в Петергофі
- погруддя адмірала Чичагова , 1791
- погруддя князя Потьомкіна Г. О., 1791
- погруддя Й-Г. Шварца, 1792
- погруддя Платона Олександровича Зубова , 1796, бронза
- погруддя Бецького І.І.
- портрет петербурзького градоначальника Чулкова Є.М., 1792
- погруддя Ломоносова М.В., 1797( посмертно )
- 58 мармурових портретів на рельєфах для Чесменського палацу, 1774-1775
- декоративні скульптури для Мармурового палацу
- релігійні скульптури для собору Св. Трійці в Олекскндро-Невському монастирі-лаврі
- погруддя імператора Павла , 1797, ( Російський музей )
- погруддя імператора Олександра І, 1801, м. Воронеж
Увічнення пам'яті[ред.]
Загальна характеристика творчості[ред.]
Митець Віра Мухіна зазначала, що "мистецтво Федота Шубіна стало зразком його часу". Серед кращих робіт Шубіна можна відзначити портрети Катерини Другої Потьомкіна-Таврійського, Ломоносова. Особливо вирізняється бюст генерал-фельдмаршала Олександра Голіцина. Хоча скульптор працював на замовлення, він не ідеалізував своїх персонажів. На один бюст він витрачав не більше місяця, причому його роботи не схожі одна на одну. Шубін успішно виступав і як монументаліст та декоратор, виконавши статую «Катерина Друга - законодавиця» для Таврійського двору і створивши скульптури для Свято-Троїцького собору Олександро-Невської Лаври.
Див. також[ред.]
Джерела[ред.]
- сборник « 50 кратких биографий мастеров русского искусства», Л. «Аврора», 1971
- ж «Художник», сентябрь, 1990
- ж «Ленинградская панорама», ноябрь, 1990
- ж «Юный художник», июнь, 1978
Посилання[ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Шубін Федот Іванович |
