Шулхан арух

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
основні поняття

Star of David.svg     Menora.svg

Portal.svg    Портал Юдаїзм

Шульхан арух ("накритий стіл"), — спрощений юдейський кодекс поведінки, доступний для середнього юдея. "Кіццур Шульхан Арух" — скорочений варіант книги "Шулхан Арух" для російськомовних євреїв.

Історія[ред.ред. код]

Ідея створення законодавчого довідника із зручною систематичної структурою, якогось кодексу, виникала, звичайно, у багатьох законовчителів. Труднощі і відповідальність, пов'язані зі створенням такого кодексу, можливо, були причиною того, що протягом низки століть такий кодекс не був написаний. Досить імовірно, однак, що ще важливішою причиною були побоювання, що наявність доступного і зручного кодексу призведе до ослаблення інтересу до вивчення Талмуду.

Шульхан Арух був написаний у 16-му столітті Йосипом Каро, рабином з палестинського міста Цафета або Шафета (нар. 1488 - помер 1577). Над своїм Шулхан-Арух Каро пропрацював понад 20 років. Перше видання вийшло у Венеції в 1565 р.

Зміст Шулхан Аруху практично не було відомий християнам аж до кінця XIX століття.[1] Лише в 1883 році в журналі "Вестфальський Меркурій" було опубліковано дослідження хрещеного єврея Брімана, що виступив під псевдонімом Юстус, в якому вперше для широкої публіки були перекладені на німецьку мову 100 найхарактерніших законів Шулхан Аруху, що унормовують ставлення юдеїв до неєвреїв. З боку юдейських організацій робилася спроба дискредитувати це дослідження, звинувативши автора і редактора журналу в підробці. Однак на підставі висновку експертизи авторитетної правильність перекладу обраних законів Талмуду була встановлена беззаперечно. Позов юдейських організацій був відхилений, як необоснованнний і зловмисний.[2] Експерт - видатний дослідник юдаїзму доктор Карл Еккер згодом видав матеріали своєї експертизи окремою книгою.[3]

В 1864 Шломо Ганцфрід написав та видав для російськомовних євреїв "Кіццур Шульхан Арух" ('Скорочений Шулхан Арух'), укорочений переклад "Шульхан Арух".

У 2005 році ряд представників російської громадськості в тому числі 20 депутатів Держдуми Росії зажадали від Генерального прокурора РФ припинити поширення Шульхан Арух на території Росії як джерела національного і релігійного екстремізму. [4] Прокуратура визнала книгу "Кіцур Шулхан Арух" образливою для неєвреїв.[5][6]

Значення[ред.ред. код]

Лише в 1565 році у Венеції юдейська влада дозволила видати твір рабина Йосипа Каро під назвою Шульхан Арух, в якому містилися основні встановлення Вавілонської редакції Талмуда, які цілком розкривали світогляд юдаїзму. На кілька століть Шулхан Арух став настільною книгою для більшості юдеїв, популярним зведенням правил гуртожитку і законів для всіх євреїв.[2]

Відомий вчений юдейський Елленбергер відзначав, що Шульхан Арух "був визнаний всіма рабинами за єдиний зручний та прийнятний звід законів і завдяки винаходу друкарства через багаторазові видання отримав загальне поширення". [7] Він також зауважував, що "з тих пір, як Шулхан Арух пустив коріння і в усіх країнах був оцінений і затверджений євреями в якості єдиного законодавчого керівництва, Талмуд втратив своє первинне значення і в багатьох місцях був зданий в архів".

Деякі закони Шульхан Арух[ред.ред. код]

Закон 2. "Все, що єврею, за обрядом, необхідно для богослужіння, як, наприклад, згадані вище кисті і т.п., може виготовляти лише єврей".

Закон 3. "Молитву "Кадиш "(вона починається словами "Іїфгадал веїфкадаш", тобто "підніс і освячений", - звідси й сама назва "Кадиш") дозволяється читати лише там, де десять євреїв перебувають разом.

Закон 6. "Єврей, що перетворився на акума (християнина), проклятий до такої міри, що навіть коли він жертвує в синагогу свічки або ж щось подібне, то приймати їх забороняється".

Закон 13. "Єврейській акушерці не лише дозволяється, але вона зобов'язана у шабат допомагати єврейці і при цьому робити все, що за інших умов осквернило б шабат. Навпаки, допомагати акумці (християнці) забороняється, навіть коли це можливо зробити без осквернення шабату".

Закон 17. "Коли де-небудь з'явиться чума, внаслідок чого багато людей стають жертвою епідемії, тоді євреї повинні зібратися у синагозі й, не ївши і не пивши, весь день молитися, щоб Єгова змилувався над ними, і врятував їх від чуми".

Закон 18. На свято Амана всі євреї повинні читати подячну молитву "Арур Аман", в якій говориться: "Хай буде проклятий Аман і нехай будуть благословен Мордехай."

Примітки[ред.ред. код]

  1. ТАЛМУД – ИСТОЧНИК «АНТИСЕМИТИЗМА»
  2. а б Загадка сіонських протоколів
  3. Эккер К. Еврейское зерцало при свете истины (нім. «Der Judenschpiegel» im Lichte der Warheit, eine wissenschaftliche Untersuchung»). Падеборн, 1884. На нем. яз. Рус. пер. см: Шмаков А.С. Еврейские речи. М., 1897.
  4. Российские депутаты против "Шулхан Арух"
  5. Прокуратура не усмотрела антисемитизма в призывах запретить иудаизм в России и в слове "жид"
  6. Еще раз настаиваю на публичной очной ставке
  7. Елленбергер Г. Історичне керівництво. Будапешт, 1883. С.47. Німецькою мовою.

Література[ред.ред. код]

  • Талмудический трактат «Шулхан Арух» перевод доктора К.Эккера для судебного процесса в Германии в 1883 г. (Dr. K. Ecker. Der “Judenspiegel” im Lichte der Wahrheit, – eine wissentschaftliche Untersuchung. Paderborn. 1884; русский перевод: д-р К. Эккер. «Еврейское зерцало» в свете истины. Научное исследование. М., 1906.
  • СТО ЗАКОНОВ ИЗ ТАЛМУДА

Джерела[ред.ред. код]


Юдаїзм Це незавершена стаття про юдаїзм.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.