Шумен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шумен
Герб
Шумен
Шумен
Розташування міста Шумен
Основні дані
Країна Болгарія
Регіон Шуменська область
Засноване XV ст.
Населення 103,016 тис.осіб (12.06.2006)
Поштові індекси 9700
Географічні координати 43°16′14″ пн. ш. 26°55′24″ сх. д. / 43.270611° пн. ш. 26.923389° сх. д. / 43.270611; 26.923389Координати: 43°16′14″ пн. ш. 26°55′24″ сх. д. / 43.270611° пн. ш. 26.923389° сх. д. / 43.270611; 26.923389
Міська влада
Адреса бул.”Славянски”№ 17; тел.: 054/542 322
Веб-сторінка http://www.shoumen.bg
Мер міста Красимир Костов

Шумен (тур. Šumla) — місто на північному сході Болгарії. Адміністративний центр Шуменської громади (общини) та Шуменської області.

Географія[ред.ред. код]

Шумен. Пам'ятник Генералу Каварналієву

Місто розташоване біля підніжжя Шуменського плато, що має надзвичайно розмаїту природу. Через Шумен протікає невеличка річка Поройна.

Історія[ред.ред. код]

Після болгарського середньовіччя османська влада використовувала руїни міста для будівництва низки кам'яних лазень та мечетей. Зберігся критий ринок Безистен (1529), Годинникова башта, найбільша мечеть на Балканах - Тумбул Джамія (1774).

У 17-18 столітті влада перетворила Шумен на потужну фортецю з великим військовим гарнізоном, а саме місто різко змінило етнічний склад, де з'явилися значні громади турків, вірменів і кримських татар. У 19 столітті Шумен стає багатим містом, де зосереджені великі ремісничі цехи. Турецька влада толерувала християнську болгарську громаду, яка мала поважну частку у міському бізнесі, зокрема й військовому. 11 травня 1813 саме в Шумені відбулися перше публічне свято просвітителів Кирила та Методія - вчителів усіх слов'ян. У 1850-тих тут же відбулася перша театральна вистава болгарською мовою, а також створено перший болгарський симфонічний оркестр.

У Шумені успішно розвивалося болгарське шкільництво: 1828 засновано перше парафіяльне училище для дівчат, а 1856 - Перше дівоче училище і бібліотека.

Російська окупація болгарських територій Османської імперії 1878 року фатально позначилася на житті міста: втрачено усі ринки на Балканах та Малій Азії, насамперед військові замовлення; відбулася масова евакуація кваліфікованих ремісників та профільних військових підприємств; навала дешевих західних товарів підірвало цивільну промисловість Шумена, що призвело до знелюднення міста і округи. Лише на початку ХХ століття Шумен почав відроджуватися як місто, проте попередньої потуги він вже ніколи не досягав.

Катаклізми Балканських воєн та Першої світової війни привели до Шумена багато біженців, зокрема родини з Біломорської Болгарії. У міжвоєнний час у місті активно розвивалися приватні ремесла, шевські цехи. Один із них належав батькові відомого кіноактора Тодора Колева, майно якого пограбував сталіністський режим Валко Червенкова. 1950 року, у комуністичному шалі, місто перейменували на Коларов - на честь червоного терориста Васила Коларова. Щоправда 1965 місту повернули нормальну назву.

1951 до Шумена перебазували Софіське військове училище радіозв'язку - з огляду на фобії Москви відносно близькості столиці Болгарії до кордону з Югославією та Грецією.

Сучасність[ред.ред. код]

Шумен - центр області. Працює великий пивний завод, заводз виробництва цементу.

З 2011 року міським головою Шумена став проросійський соціаліст Красимір Колев, дружина якого - українка з Тернополя. В місті існує неорганізована українська діаспора.

Громада катедральної церкви Святих Іоанна Золотоустого, Григорія Богослова та Василія Великого з 2006 року регулярно виїжджає на прощу до України. З 2010 Шумен є осідком єпископа БПЦ.

Уродженці Шумена[ред.ред. код]

Міста-побратими[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]