Шумськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шумськ
На одній з вулиць міста, 2006
На одній з вулиць міста, 2006
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Тернопільська область Тернопільська область
Район/міськрада Шумський район
Код КОАТУУ 6125810100
Засноване 1149
Статус міста з 1999 року
Населення 5387 (01.01.2011)[1]
Площа 5 км²
Густота населення 1077 осіб/км²
Поштові індекси 47104
Телефонний код +380-3558
Координати 50°06′51″ пн. ш. 26°06′52″ сх. д. / 50.11417° пн. ш. 26.11444° сх. д. / 50.11417; 26.11444Координати: 50°06′51″ пн. ш. 26°06′52″ сх. д. / 50.11417° пн. ш. 26.11444° сх. д. / 50.11417; 26.11444
Водойма Вілія, Кума
Відстань
Найближча залізнична станція Лепесівка
До станції 32 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 109 км
 - автошляхами 105 км
Міська влада
Адреса 47100, Тернопільська обл., м.Шумськ, вул.Українська,59
Міський голова Володимир Євгенович Плетюк

Шумськ — місто, районний центр в Тернопільській області, на території «історичної (великої) Волині».

Розташований на правому березі річок Кума і Вілії (притоки Горині).

Про назву[ред.ред. код]

Назва Шумське використовувалася офіційно з 1939 року, коли Шумськ втратив статус міста, але став центром новоутвореного району внаслідок поділу колишнього Кременецького повіту Волинського воєводства Польщі. Того ж року Шумськ як частина Західної України був захоплений військами Радянського Союзу в результаті пакту Молотова — Ріббентропа. Назва Шумське ніколи не прижилася і люди продовжували використовувати древню назву Шумськ, яку було відновлено Верховною Радою України у 1999 на честь 850-ти-річчя Шумська.

Історія[ред.ред. код]

На околиці міста виявлено поселення трипільської культури. Підйомний матеріал (уламки кераміки) зберігається у Кременецькому краєзнавчому музеї. У 1930-х роках археологічну розвідку зробив Олександр Цинкаловський.[2]

Перша письмова згадка про Шумськ міститься в Іпатіївському літописі під 1149 роком. На той час він був найбільшим містом південної Погорини, центром волості. У 1199 році став волосним центром Галицько-Волинської держави.[3] 1233 року під Шумськом було розбито угорське військо. Перед битвою князь Данило Романович молився в міському храмі св. Симеона. 1259 року в Шумську провів мирні переговори з темником Бурундаєм Волинський князь Василько Романович . 1366 року за угодою між Литвою і Польщею Шумськ відходить до Литви. Приблизно тоді ж центр міста переміщається з урочища Соснина в район сучасного Майдану Незалежності.

Головна вулиця містечка. 1938 рік

Місто було оточене валами, до яких з півночі та сходу прилягав великий став. Річку Вілію перетинав міст та гребля, нижче якої були два водяні млини. Населення займалося рільництвом, скотарством, полюванням, рибальством, бортництвом, ремеслами.

Власниками Шумська були різні шляхтичі: зокрема, Бокша (або Бокса) (лат. Bokssha або Boxa — Venator (мисливець) краківський, записаний свідком на грамотах короля Владислава ІІІ Яґайла від 1 жовтня 1397 р.,[4] 12 жовтня 1405 р.,[5]) Реї, зокрема, в 1495 р. Ян Рей (лат. Ioanne Rey de Szumsko).[6] У 1513 році великий князь литовський видав грамоту на володіння Шумськом старості Крем'янецького замку, українському бояринові І.Богушу. Після його смерті в 1527 році сини і внуки поділили місто на дві частини — Шумськ із замком і Пігаси, розміщені на лівому березі Вілії. 1580 року Пігаси виділилися в самостійний населений пункт під назвою Рохманів. Близько 70 років точилася боротьба спадкоємців, внаслідок чого Шумськ далі занепадав і перетворився на невелике містечко.

Після Люблінської унії 1569 р. Шумськ потрапив до складу Речі Посполитої. У XVII ст. він перейшов до волинського воєводи М.Малинського. Власник містечка заснував василіанський уніатський монастир. 1676 року монастир перейшов до Францисканців.

На 1868 рік у Шумську працювали цегельний, пивоварний, 3 шкіряні заводи, 2 невеликі ткацькі фабрики, де виготовляли полотно. Найбільшим підприємством був винокурний завод. Населення обслуговувала лікарня, відкрита 1874 року, де працювали лікар і акушер. Була аптека.

Після 1-ї світової війни (1919) Шумськ захопили польські війська. Шумщина була осередком великого протипольського повстання у жовтні 1919 року Після всіх воєнних лихоліть 1921 року в місті працювали лише два приватні водяні млини. Більшість населення займалася сільським господарством.

Після приєднання до СРСР (1939) Шумськ втратив статус міста, але став (1940) центром району. Статус міста було відновлено рішенням Верховної Ради України з нагоди 850-річчя Шумська (1999). Зараз у Шумську знаходиться ЗОШ І-ІІІ ст. номер 1 і 2, ліцей, Шумська районна ЦРЛ, районний будинок культури (РБК) та багато інших закладів.

Транспорт[ред.ред. код]

Через місто проходить автошлях Р26.

Економіка[ред.ред. код]

Нині Шумськ — один із промислових центрів північного регіону Тернопільської області.

У Шумську працюють такі підприємства:

  • маслозавод;
  • 3 хлібозаводи;
  • швейна фабрика СП «Сегеш-Україна»;
  • райдрукарня.

Освіта і культура[ред.ред. код]

Старий млин (1905) у Шумську

Система закладів освіти міста включає:

  • 2 загальноосвітні школи;
  • ліцей;
  • музичну і спортивну школи;
  • професійно-технічне училище.

Осередками культури Шумська (і Шумщини) є:

Пам'ятки[ред.ред. код]

Спасо-Преображенська церква
Пам'ятник Тарасові Шевченку (на тлі будівлі райдержадміністрації)

Цікаві місцеві архітектурні та історико-культурні (в тому числі культові) пам'ятки:

Біля будівлі Шумської райдержадміністрації встановлено пам'ятник геніальному українському поетові і мислителю Т. Г. Шевченку.

Відомі вихідці з Шумська[ред.ред. код]

В Шумську народились:

  • Генрик Геллер — музичний теоретик та скрипаль
  • Гершель Роман — генетик
  • Сергій Борейко — художник
  • Андрій Ільків — трубач, лауреат міжнародних конкурсів
  • Світлана Декар — примадонна сербської опери
  • Сергій Синюк — український письменник
  • Лев Кальтенберг — польський письменник
  • Костянтин Іґельстром — організатор виступу Литовського піонерного батальйону у грудні 1825 року.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Cynkalowski A. Osiedli kultury tripolsikiej w Bodakah nad Hory-niem // Wiadomosci arheologiczne. — Warszawa, 1969. — T. XXXIV, 2. — стор. 223
  3. [http://te.archives.gov.ua/public/uploads/putivnuk.pdf ДОВІДКА ПРО АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ / Державний архів Тернопільської області. Путівник] С. 345.
  4. Акти гродські і земські.-Львів,1870.Т.2.-295с.,(пол., лат.) с.40-41
  5. Акти гродські і земські.-Львів,1870.Т.2.-295с.,(пол., лат.) с.52-53
  6. Акти гродські та земські.-Львів,1878.Т.7.-335с.,(пол., лат.) с.189

Література про Шумськ[ред.ред. код]

  • Історія Шумського району
  • Стецький Т. Wołyń pod względem statystycznym, historycznym і archeologicznym. T. 2. Lwów, 1871.
  • Józef Diksztejn. Szumsk i jego okolice // Orli lot. Nr. 6. 1927. (пол.)
  • Szumsk — Memorial book of the Martyrs of Szumsk — Меморіална книга Мученики Шумська(англ.)
  • Шумськ: місто, районний центр //Клименко О., Хаварівський Б. Міська геральдика Тернопільщини. — Тернопіль, 2003. — С. 466–473.
  • Бесараб М. З історії рідного краю //Новини Шумщини. — 1999. — 3, 31 лип. — (До 850-річчя Шумська).
  • Те ж: Голос Лановеччини. — 1999. — 28 серп., 16 жовт.
  • Бесараб М. Сільське господарство району: До 850-річчя Шумська //Новини Шумщини. — 1999. — 18 верес.
  • До 850-річчя Шумська: З історії краю. Темат. сторінка: Бесараб М. Розвиток промислового виробництва.
  • Біля витоків районки //Новини Шумщини. — 1999. — 5 черв., 12 черв.
  • Киричук Г. Міцна пов'язь часів Древнього Шумська: [святкування 850-річчя Древнього Шумська] //Вільне життя. — 1999. — 16 жовт.
  • Левицька Л. У Шумська — статус міста: [У рік свого 850-річчя Древній Шумськ, колишній центр удільного князівства, повернув статус міста] //Вільне життя. — 1999. — 23 груд.
  • Левчук Т. Відлуння пам'яті: [Про участь шумчан у Першій і Другій світовій війнах] //Новини Шумщини. — 1999. — 9 жовт.
  • Літопис віків: Історія Шумська від часу заснування до наших днів //Новини Шумщини. — 1999. — 9 жовт.
  • На добро і на щастя наша Шумська цвіте сторона: Святковий репортаж з урочин з нагоди 850-річчя міста та відкриття пам'ятника Т. Г. Шевченку //Новини Шумщини. — 1999. — 16 жовт.
  • Пиндюра О. Шумськ вже має свій герб: [ескіз якого намалював О.Кікульшин] //Новини Шумщини. — 1999. — 24 лип. — Зобр. герба. — (До 850-річчя Шумська).
  • Седляр З. Віват, мій Шумську, древній і величний //Новини Шумщини. — 1999. — 30 жовт.
  • Синюк С. Селище наше — древнє і красиве: [До 850-річчя Шумська] //Новини Шумщини. — 1999. — 9 жовт.
  • Синюк С. Таїна однієї колекції: До 850-річчя Шумська //Новини Шумщини. — 1999. — 23 січ
  • Синюк С. Кладка над прірвою: повість.-Тернопіль, Тернопіль, 2000.
  • Синюк С. Мир і меч: повість.- Шумськ, 2003.
  • Смарагд Волинської корони: інформаційний бюлетень Шумської ЦБС.-Шумськ, 2003.

Посилання[ред.ред. код]