Шуфрич Нестор Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нестор Іванович Шуфрич
Нестор Шуфрич 8 февраля 2010 года.JPG
Нестор Шуфрич у 2010
Народився 29 грудня 1966(1966-12-29) (47 років)
Ужгород
Ім'я при народженні Нестор Іванович Шуфрич
Партія Партія регіонів
Дружина колишня — Наталія Ворона
Діти Олександр Шуфрич, Нестор Шуфрич
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Україна Народний депутат України
3-го скликання
СДПУ (о) 12 травня 1998 14 травня 2002
4-го скликання
СДПУ (о) 3 вересня 2002 25 травня 2006
6-го скликання
Партія регіонів 23 листопада 2007

Не́стор Іва́нович Шу́фрич (* 29 грудня 1966, Ужгород) — український політик, член Партії регіонів (з 2007), кандидат економічних наук (2004); ВР України, член фракції Партії регіонів (з листопада 2007), член Комітету з питань бюджету (із грудня 2007). Власник ФК «Говерла» (Ужгород).

Біографія[ред.ред. код]

Освіта: Ужгородський державний університет (1992), історик; кандидат економічних наук з 2004 р. — дисертація на тему «Розвиток і трансформація аграрного виробництва в Угорщині» (Інститут аграрної економіки УААН).

1985–1987 — служба у війську. 1987–1988 — перекладач торгово-побутового підприємства в Ужгороді. З 1989 — радник кооперативного об'єднання «Ретро»; комерційний директор радянсько-австрійського спільного підприємства «Текоп». З 1991 року — директор, а з 1995 року президент українсько-американського СП «Вест-Контрейд».

Член СДПУ(о) протягом 1996–2007, заступник секретаря Закарп. ОК СДПУ(о) (з 1997), заступник голови СДПУ(о) (березень 2003 — квітень 2005); член Політбюро СДПУ(о) (з 1998 року), 1-й заступник голови СДПУ(о) (з квітня 2005).

Квітень 2002 — кандидат в народні депутати України, виб. окр. № 70, Закарпатської області від СДПУ(о). «За» проголосувало 9,20%, став 3-м з 20 претендентів. На час виборів: народний депутат України, член СДПУ(о). Обраний депутатом Закарпатської облради (2002).

Народний депутат України 3 скликання 1998–2002, виборчий округ № 70, Закарп. обл. З'яв. 70,8%, за 16,8%, 12 суперн. На час виборів: президент СП «Вест-Контрейд» (м. Ужгород), член СДПУ(о). 03.1998 — канд. в нар. деп. України від СДПУ(О), № 22 в списку. член Комітету з питань ек. політики, управління нар. госп., власності та інвестицій (07.1998-03.2000), член Комітету з питань бюджету (з 03.2001), заст. голови Комітету з питань бюджету (з 04.2001); уповноваж. пред. фракції СДПУ(О) (з 05.1998); член Контрольної комісії з питань приватизації (з 07.1998).

Член Національної ради з питань молодіжної політики при Президентові України (з 05.1999).

Народний депутат України 4-го скликання з липня 2002 по квітень 2006, виб. окр. № 201, Черкас. обл., самовисування. За 29,80%, 18 суперн. На час виборів: президент «Черкаської м'ясної компанії», член СДПУ(О). член фракції СДПУ(О) (з 09.2002), член Комітету з питань бюджету (з 06.2003).

У березні 2006 — кандидат у нардепи України від «Опозиційного блоку НЕ ТАК!», № 4 в списку, член СДПУ(о). Депутат ВР АР Крим (04.2006-11.07) від Опозиційного блоку «Не так»!

12 грудня 2006 — 18 грудня 2007 — Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в складі другого уряду Віктора Януковича.

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 від Партії регіонів, № 5 в списку. На час виборів: Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, б/п.

9 липня 2010 р. — Верховна Рада України за поданням Прем'єр-міністра М.Азарова звільнила Н.Шуфрича з посади міністра України з питань надзвичайних ситуацій.

9 липня 2010 р. — згідно з указом Президента України В.Януковича Н.Шуфрича призначено на посаду заступника секретаря РНБО.

Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали зверення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942–1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.[1]

16 січня 2014 року голосував за «Закони про диктатуру».[2]

30 вересня 2014 року активісти Правого сектору, Автомайдану, Євромайдану і Самооборони привезли сміттєвий бак «для люстрації» Шуфрича, який приїхав в Одесу на засідання партії Опозиційний блок, однак Шуфрич намагався втекти, за що активісти його побили.[3] Спікер партії Правий сектор Борислав Береза заявив, що побиття інсценовано самим Нестором Шуфричем.[4] Працівники МВС встановили 14 осіб причетних до інциденту, один з учасників Микола Доценко безслідно зник.[5]

Сім'я[ред.ред. код]

Був одружений двічі. Перша дружина — Ірина, була донькою одного із секретарів Закарпатського обкому партії[6]. Народила йому сина Олександра (1988 р. н.), який навчався в Академії адвокатури і грав у молодіжному складі ФК «Закарпаття» (Ужгород). Друга дружина — модель Наталія Ворона, народила сина Нестора (1994 р. н.).

Нагороди та відзнаки[ред.ред. код]

Орден «За заслуги» III (2002) і II ступенів (2004).

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Нестор Шуфрич ще у 15-річному віці (1982) здобув звання «майстер спорту СРСР» зі стрільби з лука, і навіть був кандидатом до молодіжної збірної Радянського Союзу.[7]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]