Шуховцев Ігор Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Ігор Шуховцев
Ihor Shukhovtsev.jpg
Особові дані
Повне ім'я Ігор Вікторовович Шуховцев
Дата народження 13 липня 1971(1971-07-13) (43 роки)
Місце народження Одеса, СРСР СРСР
Зріст 188 см
Вага 81 кг
Прізвисько «Шуха»
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Металіст» (Харків)
Номер 99
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1989–1991
1992
1992–1993
1993–1994
1994–1995
1995
1996
1997–2003
2004
2005
2005–2009
2009–2011
2012—
СРСР СКА (Одеса)
Україна «Нива» В
Україна СК «Одеса»
Україна «Поділля»
Україна «Нива» В
Україна СК «Одеса»
Росія «Уралмаш»
Україна «Іллічівець»
Україна «Арсенал» К
Україна «Таврія»
Україна «Іллічівець»
Україна «Зоря»
Україна «Металіст»
38 (-38)
4 (-14)
29 (-38)
21 (-24)
13 (-20)
13 (-15)
6 (-15)
164 (-205)
9 (-10)
9 (-11)
85 (-87)
57 (-93)
1 (-1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Дані оновлено 27 травня 2013 року.

Ігор Вікторовович Шуховцев (* 13 липня 1971, Одеса) — український футболіст, воротар «Металіста». Майстер спорту Украни — з 2001 року.

Спортивна біографія[ред.ред. код]

Вихованець СДЮСШОР «Чорноморець». Перший тренер — Всеволод Родіонович Мірошниченко. У своїх неодноразових розмовах з журналістами, підкреслював, що воротарем став завдяки відомомому українському фахівцю Семену Альтману.

Виступав у дублі одеського «Чорноморця», СК Одесі, «Ниві» (Вінниця). В 1993 році переїхав до Хмельницького на запрошення легендарного тренера Євгена Лемешка.[1] Потім повернувся в «Ниву». Далі грав в аматорському клубі «Благо» (Благоєво). Пізніше, за запрошенням Валентина Іванова, їздив на оглядини в московське «Торпедо», але контракт не підписав. Мав період виступів в «Уралмаші» Єкатеринбург, з яким дійшов до 1/2 фіналу Кубка Інтертото. В зв'язку з фінансовими проблемами клубу, перейшов до підмосковного клубу першого дивізіону Росії «Ности» з Новотроїцька. Не зміг зіграти в клубі жодного матчу, оскільки отримав важку травму.

З 1997 року відгукнуся на пропозицію маріупольського «Металурга», де грав, з невеликою перервою, понад 10 років: були в його кар'єрі і київський «Арсенал», і кримська «Таврія», але він все одно повернувся до команди «Іллічівець» з Маріуполя[2].

У 2009 році, не знайшовши спільної мови з новим головним тренером «Іллічівця», перейшов у статусі вільного агента до луганської «Зорі». В луганській команді став основним воротарем.

25 грудня 2011 року звернувся з листом до президента «Зорі» з проханням розірвання контракту. Прохання було задоволено і контракт було розірвано за обопільною згодою сторін[3].

У січні 2012 року на запрошення В'ячеслава Грозного увійшов до тренерського складу казахстанського клубу «Тобол». У клубі Шуховцев став тренером воротарів[4].

13 листопада 2012 року знову відновив футбольну кар'єру, підписавши однорічний контракт з харківським «Металістом», куди був запрошений у зв'язку з важкою травмою другого воротаря команди Володимира Дишленковича[5].

Титули та досягнення[ред.ред. код]

  • Півфіналіст єврокубкового турніру ІнтерТото УЄФА: 1996 року.
  • Срібний призер чемпіонату України: 2013 року.
  • Переможець першої ліги чемпіонату України: 2008 року.
  • Бронзовий призер першої ліги чемпіонату України: 1997 року.
  • Провів найбільшу кількість матчів у Прем'єр-лізі в складі «Іллічівця»: 244, в тому числі 68 на «0».
  • Член Клубу Євгена Рудакова: 111 матчів на «0».

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]