Щ

Літера Щ
Кирилиця
А	Б	В	Г	Ґ	Д	Ѓ
Ђ	Е	Ѐ	Є	Ё	Ж	З
Ѕ	И	Ѝ	І	Ї	Й	Ј
К	Л	Љ	М	Н	Њ	О
П	Р	С	Т	Ћ	Ќ	У
Ў	Ф	Х	Ц	Ч	Џ	Ш
Щ	Ъ	Ы	Ь	Э	Ю	Я
Неслов'янські літери
Ӑ	Ӓ	Ә	Ӛ	Ӕ	Ғ	Ӷ
Ҕ	Ӗ	Ҽ	Ҿ	Ӂ	Җ	Ӝ
Ҙ	Ӟ	Ӡ	Ӥ	Ӣ	Ӏ	Ҋ
Қ	Ҟ	Ҡ	Ӄ	Ҝ	Ӆ	Ӎ
Ҥ	Ң	Ӊ	Ӈ	Ӧ	Ө	Ӫ
Ҩ	Ҧ	Ҏ	Ҫ	Ҭ	Ӳ	Ӱ
Ӯ	Ү	Ұ	Ҳ	Һ	Ҵ	Ӵ
Ҷ	Ӌ	Ҹ	Ӹ	Ҍ	Ӭ
Застарілі літери
Ҁ	Ѹ	Ѡ	Ѿ	Ѻ	Ѣ	ІА
Ѥ	Ѧ	Ѫ	Ѩ	Ѭ	Ѯ	Ѱ
Ѳ	Ѵ	Ѷ
Літери кирилиці

Щ — тридцята літера українського та інших слов'янських кириличних алфавітів. В українській та русинській мовах позначає сполучення шумного глухого фрикативного передньоязикового приголосного «ш» та глухої передньоязикової африкати «ч» [шч] (МФА /ʃʧ/), наприклад, щука [шчука], щось [шчос'], борщ [боршч], ласощі [лас°ошч’ і]. Є в більшості алфавітів, створених на слов'яно-кириличній графічній основі. За формою накреслення — трохи видозмінена кирилична літера. В російській мові позначає довге м'яке [ш'ш’] (МФА /ɕɕ/), в болгарській мові позначає два звуки [шт] (МФА /ʃt/).

Таблиця кодів

Кодування	Регістр	Десятковий код	16-ковий код	Вісімковий код	Двійковий код
Юнікод	Велика	1065	0429	002051	00000100 00101001
	Мала	1097	0449	002111	00000100 01001001
ISO 8859-5	Велика	201	C9	311	11001001
	Мала	233	E9	351	11101001
KOI 8	Велика	253	FD	375	11111101
	Мала	221	DD	335	11011101
Windows 1251	Велика	217	D9	331	11011001
	Мала	249	F9	371	11111001

Література

• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
• Півторак Г. П. Щ // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.