Щел1
| ГЕ1 (Щ-ЕЛ-1, ЩЕЛ1) | |
|---|---|
 | |
| Основні дані | |
| Рік будування | 1924 |
| Країна будування | СРСР |
| Завод | Балтійський завод |
| Разом побудовано | 1 |
| Країни експлуатації | СРСР |
| Залізниця | Московсько-Курська залізниця |
| Ширина колії | 1524 мм |
| Рід служби |
магістральний тепловоз; з 1934 − пересувна електростанція |
| Технічні дані | |
| Конструкційна швидкість | 75 км/год |
| Осьова формула | 1-30-0 + 0-40-0 + 0-30-1 |
| Довжина локомотива | 22760 мм |
| Робоча маса | 180 т |
| Зчіпна маса | 10х16 т |
| Навантаження від рушійних осей на рейки |
10 т бігункові, 16 т тягові |
| Тип дизеля | чотиритактний 10-циліндровий безкомпресорний дизель "Віккерс" |
| Потужність дизеля | 1000 к. с. |
| Тип передачі | електрична, постійного струму |
| Тип ТЕД | ПТ-100, 100 кВт |
| Діаметр коліс | 1050 мм рушійні, 950 мм бігункові |
ЩЕЛ1 (спочатку позначався Юе2, згодом ГЕ 1, пізніше Щ-ЕЛ-1) — один з двох перших у світі робочих магістральних тепловозів. Збудований за проєктом інженера Гаккеля. Перший у світі локомотив з візковим екіпажем. Автором проєкту кузова, а також детальної переробки ходової (екіпажної) частини був головний інженер Путиловського заводу професор Раєвський[1][2][3][4].
Історія[ред. | ред. код]
Перший вихід першого у світі магістрального тепловоза на колії Балтійського суднобудівного заводу був офіційно зареєстрований 5 серпня 1924, були присутні офіційні представники міста Петрограда, журналісти, робітники заводу.
Народний комісаріат шляхів сполучення СРСР позначив тепловоз ЮЕ2, що означало: буква Ю до цього не використовувалась іншими локомотивами, тепловоз з Електропередачею, порядковий номер 2. Перший номер мав тепловоз Юе1, який будувався в Німеччині за конструкцією професора Ломоносова, згодом оголошеного «ворогом народу», після чого тепловоз Ломоносова став позначатися Еел2, а Гаккеля — Ге1 на честь конструктора.
Через повінь у свій перший рейс за Жовтневій залізниці тепловоз вийшов 6 листопада. Кілька днів він здійснював випробувальні рейси, а 16 січня 1925 вперше прибув в Москву, ведучи за собою тисячотонний поїзд.
Позначення тепловоза змінювалося ще двічі: на Щ-ел-1, а пізніше на ЩЕЛ 1. Літера Щ говорить про відповідність локомотива за потужністю паровозу серії Щ.
З 1925 по 1927 тепловоз експлуатувався на Московсько-Курській залізниці і на Кавказі. Через часті ремонти він був знятий з роботи і 1934 став використовуватися як електростанція.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Большая Советская Энциклопедия. Гл. ред. Б. А. Введенский, 2-е изд. — Т. 35. Прокат — Раковины. — 1955. — 672с., ил. и карты; 35 л. илл. и карт.
- ↑ Сологубов В. Н. Развитие паровозостроения в СССР // Очерки развития железнодорожной науки и техники: Сборник статей — М., 1953.
- ↑ Профессор А. С. Раевский. (Некролог) // «Техника и экономика путей сообщения» — 1924. — Т. 1, № 7.
- ↑ Копытковский Д. (и др.). А. С. Раевский. (Некролог) // «Предприятие» — 1924, № 9.
| ||||||||||||||
.svg){kind=small}
