Щербань Євген Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Щербань Євген Олександрович
Yevhen Shcherban2.jpg
Євген Щербань
Народився 18 січня 1946(1946-01-18)
Костянтинівка, Краснокутський район, Харківська область
Помер 3 листопада 1996(1996-11-03) (50 років)
Донецьк, Україна
вбивство
Поховання Донецьк
Громадянство Україна Україна
Національність українець[1]
Діяльність політик, бізнесмен
Дружина Надія Щербань (Нікітіна)
Діти Руслан, Євген

Щербань Євген Олександрович (18 січня 1946, Костянтинівка, Краснокутський район, Харківська область — † 3 листопада 1996, Донецьк) — український бізнесмен, політик, член Виконкому Ліберальної партії України, народний депутат України 2-го скликання, член Комісії з питань молоді, спорту і туризму[2], член фракції ВР «Соціально-ринковий вибір».

Біографія[ред.ред. код]

Народився 18 січня 1946 року у селищі Костянтинівка, що на Харківщині.[3].

З 1972 по 1977 рік навчався у гірничо-промисловому училищі у місті Донецьку. Освіту продовжував у Донецькому політехнічному інституті.

Євген Щербань працював гірничим інженером до 1988 року. На початку Незалежності організував кооператив «Прогрес». Згодом він організував корпорацію «АТОН». З його ім'ям пов'язували такі фірми, як «АМЕСТ», «Фінансист», СП «Гефест», що володіла мережею АЗС в Донецькій області та інші.[4] Був одним з найбагатших людей в Україні на початку 1990-х років.[5]

У 1994 році був обраний до Верховної Ради України від Волноваського виборчого округу (Донецька область).

Євгена Щербаня було вбито 3 листопада 1996 року у аеропорту міста Донецька.[4] Вбивство здійснила група злочинців у складі Вадима Болотських (рос. Москвич), Геннадія Зангеліді (рос. Зверь) та їх спільників.[6] Крім самого бізнесмена, загинула його дружина, бортмеханік, авіатехнік та інспектор аеродромної митниці.

Справа Щербаня[ред.ред. код]

Версії щодо замовників вбивства[ред.ред. код]

Вбивство Євгена Щербаня стало однією з найгучніших та найзухваліших кримінальних справ у історії незалежної України.[7] Усунення Щербаня пов'язують з переділом газового ринку України.[5] Серед ймовірних замовників вбивства, зважаючи на активну бізнес- та політичну діяльність загиблого, вказують :

  • Або представників «донецького клану» до яких перейшла найбільша частина власності Євгена Щербаня (зокрема, Щербань був головним акціонером «Індустріального Союзу Донбасу», який об'єднував сотні підприємств). Та які конкурували зі Щербанем за владу в Донецькому регіоні, маючи на увазі команду Віктора Януковича та Ріната Ахметова, яки прийшли на заміну «команді Євгена Щербаня». Таку версію відстоюють автори таких документальних книжок та фільмів як :
 — книжка «Донецкая мафия. Антология» (видана в березні 2006 року, на російській мові)[8]. Авторські права належать Сергію Кузіну та Борису Пенчуку. Книга перевидана (з доповненнями) в 2008 році під назвою «Донецька мафія. Перезагрузка» (на українській мові).
 — Документальний фільм журналіста Володимира Ар'єва «Донецька мафія» (28 хвилин, на українській мові), фільм було показано на телебаченні України влітку 2007 року.
 — Документальний фільм Олександра Миронюка «Кримінальна окупація» (62 хвилини, на російській мові), показано влітку 2007.
  • Або лідера «дніпропетровського клану» Павла Лазаренка — цю підозру команда президента Кучми висловлювала ще з 2000 року. Критики цього варіанту вказують, що майно Щербаня та його фінансові потоки відійшли внаслідок вбивства зовсім не до «дніпропетровських», а до «донецьких», здебільше до команди Ріната Ахметова.
  • 12 серпня 2011 року «нова влада президента Януковича» (яку складають здебільше представники «донецького клану») заявила, що вбивтсво Щербаня замовив Павло Лазаренко[9], а оплатила, мовляв, Юлія Тимошенко[10][11]. Але проти такого припущення виступили компетентні в цій справі свідки :
 — Минулий президент Леонід Кучма (який сказав, що генеральна прокуратура в часи його президентства не мала жодних підозр щодо Тимошенко по справі Щербаня).
 — Також генеральний директор «Індустріального Союзу Донбасу» Сергій Тарута (в 1996 році він був одним з директорів ІСД) заявив на суді в 2013 році (під час слухань відкритої проти Юлії Тимошенко «справи Щербаня»), що конфлікт між корпораціями ЄЕСУ та ІСД був вичерпаний за рік до вбивства Щербаня.
 — Безпосередній вбивця Є. Щербаня — Вадим Болотських та його колишній адвокат Дмитро Поєзд.
 — Екс-прем'єр-міністр Віталій Масол.

Деталі звинувачення проти Тимошенко[ред.ред. код]

Зокрема, заступник генерального прокурора України Ренат Кузьмін заявив, що на рахунки банди, яка й здійснила злочин, гроші надійшли від фірм прем'єр-міністра України Павла Лазаренка та Юлії Тимошенко, яка очолювала на той час газову корпорацію ЄЕСУ[12].

За свідченням слідчих:

За справою Тимошенко зібрано багато чого, і ми були певні у її винності, але … прямих доказів немає, є лише непрямі, а їх недосить для судового процесу[13].

18 січня генеральний прокурор України Віктор Пшонка оголосив про завершення розслідування вбивства Щербаня, назвавши замовниками злочину Юлію Тимошенко та Павла Лазаренка[14].

Сергій Тарута, колишній партнер Євгена Щербаня, нині голова ІСД, стверджує, що (1) ніколи не чув про конфлікт між Щербанем та Лазаренком; (2) «Всі комерційні конфлікти з ЄЕСУ у нас закінчилися до січня 1996 року — за десять місяців до вбивства Євгена Щербаня. У січні ми вже були в одному човні»[15][16].

Деякі обставини вбивства Щербаня та тогочасних донецьких розборок (вибірково) вказала Юлія Тимошенко:

Евгений Щербань был одним из пяти учредителей корпорации Индустриальный союз Донбасса (ИСД). Кроме Щербаня, собственниками ИСД были Александр Момот, Ахат Брагин и Ринат Ахметов. В течение короткого времени Щербань и Момот были застрелены, а Брагина взорвали … Руководители банды, которая убила Евгения Щербаня, были сразу же ликвидированы в Донецкой исправительной колонии, за которой наблюдали в то время прокуроры Кузьмин и Пшонка.[14][17][18]

Юлія Тимошенко та її захист стверджують, що головна зацікавлена особа у вбивстві депутата Євгена Щербаня — нинішній президент Віктор Янукович[17]. Про це заявив Сергій Власенко, коментуючи заяву президента про те, що Тимошенко причетна до вбивства Щербаня. «У пана Януковича були мотиви вбити Щербаня, тому що через чотири місяці після вбивства він став губернатором Донецької області. При пану Щербані він би ніколи не став губернатором», — підкреслив Власенко. За його словами, крім того, майно Щербаня, після його загибелі, дісталося бізнес-партнерам нинішнього українського президента. «Все майно Щербаня пішло Януковичу і його партнерам», — зазначив адвокат[19]. Серед партнерів Щербаня по бізнесу, починаючи з 1990 року, був і Рінат Ахметов[20].

Московський слід досліджує автор численних публікацій по справі Щербаня журналіст Сергій Кузін[21].

Всебічний аналіз усіх версій надає Юлія Мостова[22]. Зокрема, у статті наведено результати розслідування, яке провели Сергій Лещенко та Мустафа Найєм. Виявляється, Петро Кириченко у 2011 році у США дав свідчення Ренату Кузьміну про причетність Юлії Тимошенко до вбивства Щербаня у той час, як у Києві знаходилася у СІЗО його хвора дружина. Після отримання свідчень кримінальні справи проти Петра та Ізабелли Кириченко було закрито, арешт на їх майно, накладений ще у 1995 році, знято[22]. Щоправда, Ренату Кузьміну тепер заборонено в'їзд до США[13].

Ключовий свідок у справі Петро Кириченко в форматі відео-конференції з США назвав екс-прем'єра України Юлію Тимошенко замовником цього вбивства[23]:

Мені відомо, що замовниками були Тимошенко і Лазаренко, відомо це від Мільченко (кримінального авторитета Олександра Мільченка на прізвисько "Матрос")

При цьому він повідомив, що особисто передав Мільченку 500 тис. доларів, отриманих від Лазаренка, в день вбивства Щербаня або на наступний.

Відповідаючи на питання про те, чи відомо йому конкретно, що було підставою для перерахування цих грошей, Кириченко сказав:

Ці гроші за вбивство Щербаня. Я дізнався про це від Матроса

Свідок також заявив, що Тимошенко чудово усвідомлювала, за що вона перерахувала гроші:

Ну звичайно, вона прекрасно розуміла, про що йде мова. Вона сама це підтвердила словами, що у Щербаня були вороги і його міг убити хто завгодно

Захист Юлії Тимошенко вважає, що свідчення свідка Петра Кириченка в рамках досудового слідства по кримінальній справі щодо вбивства народного депутата України другого скликання Євгена Щербаня в форматі відео-конференції не матимуть сили доказів.[24]

Сім'я[ред.ред. код]

  • Дружина, Надія Щербань (Нікітіна), загинула під час замаху 3 листопада 1996 разом з Є. О.
  • Син, Руслан Євгенович Щербань (нар. 13 січня 1977), депутат Донецької обласної ради (6 скликання, вибори 31.10.2010). Комерційний директор ТОВ "Донецьке регіональне ВО «Центр»[25].
  • Син, Щербань Євген Євгенович[26]

Благодійність[ред.ред. код]

В пам'ять про Євгена Щербаня було засновано благодійний фонд його імені[27].

Примітки[ред.ред. код]

  1. homopoliticus.com.ua
  2. Про обрання постійної Комісії Верховної Ради України з питань молоді, спорту і туризму
  3. Інтернет-довідник «Офіційна Україна сьогодні»
  4. а б Донецкая мафия (рос.)
  5. а б Taylor: Firtash blames notorious 1996 murder on ex-premier Lazarenko (англ.)
  6. Выстрелы на летном поле (рос.)
  7. АЖуР. Печальный Рыцарь
  8. Авторів книги «Донецька мафія» засудили за плагіат. «Газета по-українськи» № 313 за 21.02.2007.
  9. Лазаренко получил девять лет и отсидит пять (рос.)
  10. «Москвич» для Тимошенко (рос.)
  11. Убивство Євгена Щербаня. Офіційна версія
  12. Кузьмин: Прокуратура получила показания о причастности Тимошенко к убийству Щербаня // Корреспондент.net, 21 декабря 2012
    Ренат Кузьмин заявил о причастности Тимошенко к убийству Щербаня Аккаунт YouTube, связанный с этим видео, удален за неоднократное нарушение авторских прав
  13. а б Показания Лазаренко способны доказать причастность Тимошенко к убийству Щербаня - источники Ъ // Корреспондент.net, 13 декабря 2012
  14. а б Тимошенко перешла в контрнаступление. Экс-премьер заявила, что в смерти депутата Щербаня больше всех был заинтересован Янукович // Утро, 23 января, Артур Веселов]
  15. Тарута: Щербань і Тимошенко вирішили конфлікт за 10 місяців до вбивства // Українська правда, 08 лютого 2013, 12:33
  16. Сергій Лещенко, Мустафа Найєм. Сергій Тарута: Коли вбили Щербаня, у нас не було проблем з ЄЕСУ // Українська правда, 08 лютого 2013, 14:23
  17. а б Тимошенко изложила свою версию убийства Щербаня // Корреспондент.net, 22 января 2012
  18. Биография: Момот Александр Васильевич // Pardon.com.ua
  19. Власенко: у Януковича були мотиви вбити Щербаня (укр.)
  20. Бизнес-партнер Щербаня: У Евгения с Ринатом Ахметовым был общий бизнес с 1990 года, Форбс Україна
  21. Почему убили Щербаня? Новая версия // MIGnews.com.ua, // 25.01.2013
  22. а б Юлия Мостовая. Приказано: выжать! // «Зеркало недели. Украина», 25 января 2013
  23. Свідок Кириченко назвав Тимошенко замовником вбивства Щербаня
  24. Захист Тимошенко вважає, що свідчення Кириченка в форматі відео-конференції не матимуть сили доказів
  25. Депутат Донецької обласної ради Щербань Руслан Евгенович (коротка біографічна довідка)
  26. Щербань Евгений Евгеньевич (рос.)
  27. Обласний благодійний фонд імені Щербаня Євгена Олександровича

Посилання[ред.ред. код]