Щипавка північна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щипавка північна
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes)
Родина: В'юнові (Cobitidae)
Рід: Золотиста щипавка (Sabanejewia)
Вид: Щипавка північна
Sabanejewia baltica
Witkowski, 1994
Синоніми
*Sabanejewia aurata baltica Witkowski, 1994
Посилання
EOL: 4634588
МСОП: 135655
NCBI: 176650

Щипавка північна, золотиста щипавка північна (Sabanejewia baltica) — риба родини в'юнові (Cobitidae).

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Ареал розірваний. Зустрічається у прісних водоймах басейнів Балтійського (верхів'я Вісли та Німана), Егейського (від Вардара на Заході до Мариці на Сході), Чорного (Дунай, Камчія), Азовського (Дон, Кубань), Каспійського та Аральського морів.

Будова[ред. | ред. код]

Довжина до 13 см, зазвичай близько 6 — 8 см, вага 3 — 5 г. Глоткових зубів 8 — 14. Хребців 41 — 43. Поперечних рядів луски 170–200, луска дрібна. Вусики порівняно довгі. В хвостовому плавці 12 променів. Має великий підглазничний шип. За спинним та анальним плавцями є шкірястий гребінь. Забарвлення золотисте, на спині та по боках великі темні плями.

Спосіб життя та розмноження[ред. | ред. код]

Тривалість життя 4 — 5 років. Заселяє різноманітні біотопи від річок зі швидкою течією та камянисто-піщаним ґрунтом до стоячих водойм з мулистим дном. Зустрічається на глибинах від 20 см до 1,5 м. Особини тримаються поодинці в придонних шарах води. Найбільш активна в вечірні та нічні години. Живиться планктоном, личинками комах, водоростями, червами.

Статевої зрілості досягає на 2 — 3 році життя при довжині 5 — 6 см. Характерний статевий диморфізм — самці мають здуття по боках тіла перед спинним плавцем. Нерест починається в травні-червні в місцях з повільною течією та водною рослинністю при температурі води 20°С. Нерест порційний. Ікра діаметром 1,1 — 1,2 мм. Плодючість самиць залежить від розміру і коливається від 270 до кількох тисяч ікринок. Личинки починають живитись на 6 добу, при довжині 3,1 — 4,2 мм. При довжині 1,5 — 2 см переходять до донного способу життя.

Значення[ред. | ред. код]

Господарського значення не має. Є кормом для хижих видів риб, зокрема щуки. Використовується рибалками-аматорами як наживка для лову хижих риб.

Посилання[ред. | ред. код]