Щиткова кобра капська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кобра щиткова капська

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Serpentes
Родина: Аспідові
Рід: Кобри щиткові
Вид: Кобра щиткова південноафриканська
Aspidelaps lubricus
Laurenti, 1768
Поширення капської щиткової кобри (позначено синім кольором)
Поширення капської щиткової кобри (позначено синім кольором)
Синоніми
Natrix lubrica
Elaps lubricus
Посилання
Вікісховище: Aspidelaps lubricus
Віківиди: Aspidelaps lubricus
EOL: 795714
ITIS: 700443
МСОП: 110167993
NCBI: 889328

Кобра щиткова капська (Aspidelaps lubricus) — отруйна змія з роду Кобри щиткові родини Аспідові. Має 2 підвиди.

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина коливається від 50 до 80 см. Голова коротка. Очі округлі. Тулуб товстий з гладенькою лускою. Великі трикутні щитки вкривають зверху передню частину голови. Голова червонувата з 2 чорними смугами навколо неї, одна проходить через очі, а інша на рівні шиї. Тулуб помаранчевого або рожевого кольору з чорними поперечними смугами.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Полюбляє сухі трав'янисті або скелясті ділянки, напівпустелі. Активна вночі. Харчується дрібними плазунами та дрібними ссавцями.

Це яйцекладна змія. Самиця влітку відкладає 3—11 яєць.

Отруйність[ред. | ред. код]

Отрута має нейротоксичну властивість, проте помірної сили. Випадки смерті людей вкрай рідкісні.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мешкає у західних районах південної Африки (Капська провінція і Намібія), на півдні Анголи.

Підвиди[ред. | ред. код]

  • Aspidelaps lubricus cowlesi
  • Aspidelaps lubricus lubricus

Джерела[ред. | ред. код]

  • Dobiey, M. & Vogel, G. 2007. Venomous Snakes of Africa/Giftschlangen Afrikas. Terralog 15, Edition Chimaira, Frankfurt am Main, 150 pp.
  • Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
  • Groen, J. 2008. Het houden van gifslangen. Lacerta 66 (1-3): 16-21