Щогла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Щогли фрегата Grand Turk

Щогла — високий стовп, прямовисна (вертикальна) або похила конструкція на вітрильному судні (кораблі), звичайно підтримувана розтяжками, призначена для встановлення вітрил.

На сучасних суднах щогли підтримують радіоантени, світлові прилади й пости спостереження.

Спочатку щогла являла собою цільний дерев'яний стовп, укріплений у гнізді палуби й підтримуваний розтяжками — поперечними вантами й поздовжніми штагами, зі збільшенням числа вітрил стала складаною, з переходом на теплові двигуни одержала форму триноги, ажурної або пустотілої металевої вежі. Нижня частина щогли називається «шпор».

Фок-щогла[ред.ред. код]

Перша, рахуючи від носа до корми, щогла на судні із двома або більше щоглами.

Ґрот-щогла[ред.ред. код]

Звичайно друга щогла,рахуючи від носа судна. На дво- або трищоглових судах найбільш висока щогла незалежно від її місця розташування. На чотири- і більш щоглових судах — друга, третя і т. д. щогли між першою (фок-щоглою) і кормової (бізань-щоглою). Щоб уникнути плутанини при роботі різняться порядковими номерами («перша ґрот-щогла», «друга ґрот-щогла» тощо), рахуючи від носа до корми. Наприклад, навчальний чотирищогловий барк «Крузенштерн» має фок-щоглу, першу ґрот-щоглу, другу ґрот-щоглу й бізань-щоглу. Ґрот-щогла може бути і єдиної (суду з вітрильним озброєнням «шлюп», «тендер» і ін.)

Бізань-щогла[ред.ред. код]

Бізань-щогла (нідерл. ezaansmast) — назва кормової щогли на три- і більше щогловому судні. На трищоглових судах бізань завжди третя, на багатощоглових — остання, а всі щогли між бізань-щоглою й фок-щоглою називаються ґрот-щоглами й різняться порядковим номером. Кормова щогла на двощогловому судні також може називатися бізань-щоглою, якщо носова значно більша за неї й перебуває в середині судна.

Приставка «крюйс» означає приналежність елемента ранґоуту або такелажу до бізань-щогли, наприклад, «крюйс-стеньґа».

Щогли вітрильних суден[ред.ред. код]

На грецькому бункеровщику "Agea Zjni III" встановлена димар-щогла. Фото від 27 січня 2007 року.
Грецький бункеровщик "Agea Zoni III" з димаром-щоглою вид з корми. Фото від 27 січня 2007 року.

Складена щогла

Щогли малих стародавніх суден звичайно виготовляли з одного цілого стовбура дерева — щогли одноратища. Нижня частина щогли, з'єднана безпосередньо із судном — нижня щогла. Звичайно для вітрильних судів виготовляли з ялиці або інших легких смолистих порід дерев: пінії, американської смолистої сосни й т. ін. Приблизно до XIX століття нижні щогли вітрильних суден і бушприт виготовляли з декількох брусів, зблокованих один з одним і стягнутих бандажамивулинґами (5-6 шлагів троса, покладеного навколо щогли), а з XVIII століття — залізними обручами — буґелями (могли бути й дерев'яними). Надягали їх на щоглу в гарячому стані. Такий рангоут називали складовим.

Джерела[ред.ред. код]