Щурові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Щурові, або Норицеві
Період існування: Пізній міоцен - наш час
Rötelmaus.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Звірі (Theria)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Euarchontoglires
Ряд: Гризуни (Rodentia)
Надродина: мишуваті (Muroidea)
Родина: Щурові (Arvicolidae)
Підродина: Arvicolinae
John Edward Gray, 1821

Щурові, або норицеві, або полівкові (Arvicolidae) — родина мишовидих гризунів (Rodentia Muroidea), що включає близько 100 сучасних видів дрібних тварин. Нерідко розглядають як підродину родини хом'якових (Cricetidae), але завжди у складі надродини мишуваті (Muroidea).

Зміст

Таксономія та філогенія [ред.]

Типовий рід [ред.]

Типовий рід родини - щур (Arvicola Lacepede), представлений у фауні України двома сучасними видами: щуром водяним (Arvicola amphibius) і щуром гірським (Arvicola scherman).

Ранг групи [ред.]

Найчастіше нориць (=полівкові, УРЕ 1981, c. 468) розглядають як окрему родину (Arvicolidae), близьку до родин хом'якових (Cricetidae), піщанкових (Gerbillidae) і мишачих (Muridae). У менш дробних класифікаціях нориць розглядають як підродину родини хом'якових (Cricetidae s.l.), у ще менш розгалужених класифікаціях всі названі групи розглядають у складі великої родини мишових (= мишиних, Muridae s.l.).

Філогенія [ред.]

жуйна поверхня M1 щура (Arvicola) - ключ до вивчення філогенії

Нориць звичайно розглядають як групу, що є похідною від давніх хом'якових. Найбільш відокремленою, найдавнішою і найпримітивнішою групою норицевих є сліпушки (триба Ellobiusini), найбільш молодою і різноманітною за видовим складом є т. зв. "сірі нориці" (триба Arvicolini). У дослідженнях викопних фаун величезне значення мають строкатки (триба Lagurini), представлені у сучасній фауні Європи єдиним видом - строкаткою степовою (Lagurus lagurus).

Обсяг і типові представники [ред.]

Здебільшого це невеликі тварини, вкрити щільним хутром, такі як полівки (Microtus) і лемінги, деякі, такі як сліпунець (Ellobius talpinus) і Hyperacrius, пристосувалися до підземного способу життя. Інші, такі як ондатра (Ondatra), неофібер Neofiber і щур Arvicola, крупніші та пристосовані до водного життя.

Погляди на видовий обсяг родини постійно змінюються, то у бік подрібнення видів, то у бік об'єднання їх. Загальною тенденцією є подрібнення класифікації.

Найвідомішими у складі фауни України видами є щур водяний (Arvicola amphibius), ондатра (Ondatra zibethicus) (адвентивний вид), "полівка звичайна" (Microtus arvalis). Останній вид має кілька видів-двійників і представлений у фауні України і суміжних країн трьома близькими видами.

Триби та роди [ред.]

Череп і щелепи нориці рудої (Myodes glareolus) та жуйна поверхня молярів - важливі ознаки в розрізненні родів і видів щурових

Класифікація щурових є дуже добре деталізованою у зв'язку з великим видовим різноманіттям, значною роллю у полеозоологічних реконструкціях та великим господарським значенням. У дослідженнях таксономії сучасних форм група є надзвичайно цікавою через велику мінливість хромосомних чисел (2n = 18-62) та значну морфологічну мінливість. Важливим фактором успішних і детальних ревізій групи є також велика мінливість ознак зубної системи (зокрема, морфології жуйної поверхні кутніх зубів, особливо M1 та M3).

При класифікуванні родів завжди звертають увагу на дві системи морфологічних ознак:

  • на краніальні особливості (пропорції черепа, розвиток твердого піднебіння, слухові барабани)
  • на морфологію кутніх зубів (наявність коренів, цементу, складність жуйної поверхні M1 та M3)[1]

група коренезубих і безцементних [ред.]

Ellobius talpinus - сліпушок степовий: унікальний вид щурових у фауні України
ондатра болотяна (Ondatra zibethicus) акліматизована в Україні
Нориця руда (Myodes glareolus) - типовий мешканець лісів Європи

група не-коренезубих і безцементних [ред.]

група не-коренезубих і цементних [ред.]

Lemmus lemmus - лемінг сибірський
Synaptomys cooperi - болотяний лемінг
Lasiopodomys brandtii - брандтова нориця
полівка "звичайна, Microtus arvalis - надвид, що включає 8-10 видів-двійників і морфологічно близьких видів

Невизначений статус [ред.]

Поширення [ред.]

Норицеві мають голарктичне розповсюдження та представляють собою одну з головних груп мишовидих гризунів (Myomorpha) як Старого Світу, так і Нового Світу. Добре пристосовані до мешкання під снігом узимку, не впадаючи у сплячку. Характеризуються значними коливаннями у численності популяцій.

Значення [ред.]

Представники родини є ключовою групою у вивченні пліоценових і плейстоценових фаун Голарктики (у т.к. й на території України) і є об'єктом біостратиграфічних, палеофауністичних і палеоекологічних досліджень і реконструкцій. Тільки в Україні і на матеріалах з України та суміжних країн підготовлено не менше 10 дисертацій щодо викопних норицевих (Л. Рековець, О. Тесаков та ін.)

У сучасній фауні щурові є об'єктом особливої уваги станцій захисту рослин і, як активні учасники низки зоонозів (лептоспіроз, туляремія тощо), - об'єктами уваги відділів особливо-небезпечних інфекції в обласних санепідемстанціях.

Див. також [ред.]

виноски [ред.]

  1. ↑ M1 та M3 - стандартні позначення першого нижнього та третього (останнього) верхнього кутніх зубів, морфологія жуйної поверхні яких відіграє визначну роль у діагностиці і систематичних та філогенетичних дослідженнях цієї груп мишоподібних.

Література в інтернеті [ред.]

Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Щурові&oldid=11765023