Щусєв Олексій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щусєв Олексій Вікторович
рос. Алексей Щусев
Народження 8 жовтня 1873(1873-10-08)
Смерть 24 травня 1949(1949-05-24) (75 років)
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна Росія РосіяСРСР СРСР
Навчання Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1897)
Діяльність архітектор, реставратор, куратор, мистецтвознавець, art theorist, педагог
Праця в містах Київ, Москва, Овруч
Архітектурний стиль модерн, конструктивізм, неоренесанс, авангардизм і ар деко
Найважливіші споруди Мавзолей Леніна, Казанський вокзал, готель «Москва», станція метро «Комсомольська-кільцева»
Членство Російська академія наук, Академія наук СРСР і Імператорське російське археологічне товариствоd
Заклад Московський архітектурний інститут і Московське училище живопису, скульптури та зодчества
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Москви» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія
CMNS: Щусєв Олексій Вікторович у Вікісховищі

Олексі́й Ві́кторович Щу́сєв (8 жовтня 1873, Кишинів, Бесарабська губернія, Російська імперія (нині — Молдова) — † 24 травня 1949, Москва, РРФСР, СРСР) — український, радянський та молдовський архітектор. Академік (з 1910). Співтворець т. зв. «неоросійського стилю» в архітектурі.


Життєпис[ред. | ред. код]

В Україні за його проектом побудовано Троїцьку церкву Почаївської Лаври (1906—1912), через що первісний бароковий ансамбль монастиря частково втратив свою привабливість та неповторність[джерело?], і церкву в с. Наталівці на Харківщині в маєтку І. Харитоненка (1908—1912), в традиціях новгородської архітектури 12-13 століть.

Реставрував собор святого Василія і монастирські будинки в Овручі (1904—1911), за цю працю він 1910 року отримав звання академіка архітектури[1], проектував головний іконостас для Успенського собору та розпис Трапезної церкви Києво-Печерської Лаври (1902—1910), селища для дітей-сиріт на Полтавщині (1910) та ін.

Співавтор створення проектів відбудови знищених під час війни міст, зокрема й відбудови Хрещатика в Києві (1944—1945), Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР в м. Києві (1949) та багато ін.

Автор проекту і архітектор Мавзолею Леніна у Москві.

Вулиці[ред. | ред. код]

На честь відомого академіка-архітектора названо:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Т. 2. — К., 1985. — С. 153.

Література[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Митці і маєтки України