Э

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Літера Э
Cyrillic letter E - uppercase and lowercase.svg
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
Ѕ И Ѝ І Ї Й Ј
К Л Љ М Н Њ О
П Р С Т Ћ Ќ У
Ў Ф Х Ц Ч Џ Ш
Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я
Неслов'янські літери
Ӑ Ӓ Ә Ӛ Ӕ Ғ Ӷ
Ҕ Ӗ Ҽ Ҿ Ӂ Җ Ӝ
Ҙ Ӟ Ӡ Ӥ Ӣ Ӏ Ҋ
Қ Ҟ Ҡ Ӄ Ҝ Ӆ Ӎ
Ҥ Ң Ӊ Ӈ Ӧ Ө Ӫ
Ҩ Ҧ Ҏ Ҫ Ҭ Ӳ Ӱ
Ӯ Ү Ұ Ҳ Һ Ҵ Ӵ
Ҷ Ӌ Ҹ Ӹ Ҍ Ӭ  
Застарілі літери
Ҁ Ѹ Ѡ Ѿ Ѻ Ѣ ІА
Ѥ Ѧ Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ
Ѳ Ѵ Ѷ        
Літери кирилиці

Э, э (E)кирилична літера, 30-та буква білоруської кириличної та 31-ша буква російської абетки; в інших сучасних слов'янських мовах не вживається. Її вважають запозиченою глаголичною формою «єсть» (Є), котра має вигляд GlagolitsaJest.gif і позначала нейотований звук.

Історія[ред.ред. код]

В російській кирилиці знак Э вживають щонайменше з кінця XVI століття. Наприклад, вона багаторазово трапляється в рукописній Познанській збірці[1], списаній (за винятком пізніших останніх сторінок) в кінці XVI століття[2](в таких словах як «цэсар», «рыцэр» і т. д.). Трапляється вона також у московському 1648 року виданні граматики Смотрицького[3]: этѷмоло́гїа [4]. Офіційно в російську абетку Э було включено 1708 року при створенні гражданського шрифту.

В сербському варіанті гражданського алфавіту знаки Э та Є були альтернативами одне одному і позначали один звук — йотований [Е]. Спершу частіше вживали Э, згодом навпаки. Втім обидві літери було відкинуто реформою Вука Караджича.

Таблиця кодів[ред.ред. код]

Кодування Реєстр Десятковий
код
16-ковий
код
Вісімковий
код
Двійковий код
Юнікод Велика 1069 042D 002055 00000100 00101101
Мала 1101 044D 002115 00000100 01001101
ISO 8859-5 Велика 205 CD 315 11001101
Мала 237 ED 355 11101101
KOI-8 Велика 252 FC 374 11111100
Мала 220 DC 334 11011100
Windows-1251 Велика 221 DD 335 11011101
Мала 253 FD 375 11111101

В HTML велику літеру Э можна записати як Э або Э, а малу э — як э або э.


Примітки[ред.ред. код]

  1. Див. напр. включений в неї літопис Рачинського в: ПСРЛ, т. XXXV, М., "Наука", 1980; факсимиле листов еще одной части сборника, повести о Тристане, в: Białoruski Tristan. Kolegium Europy Wschodniej. ISBN 978-83-89185-71-6
  2. Соболевский А.И. - Славяно-Русская Палеография.
  3. PDF-файл «Грамматика» Милетія Смотрицкаго. Московское изданіе 1648 г.
  4. «Грамматика» Милетія Смотрицкаго. Московское изданіе 1648 г.