ЭПРОН
ЭПРОН (рос. Экспедиция подводных работ особого назначения — Експедиція підводних робіт особливого призначення) — державна організація в СРСР, що займалася підняттям затонулих кораблів і підводних човнів. Створена в кінці 1923 року. До 1931 року знаходилася під керівництвом ОГПУ, в 1931 передана НКПС, в 1936 — Наркомату водного транспорту, в 1939 — Наркомату морського флоту.
Історія [ред.]
З 1908 р. інженер В. С. Язиков безрезультатно намагався отримати дозвіл на організацію роботи по підйому англійського пароплава «Чорний принц», затонулого під час Кримської війни під Балаклавою в числі інших восьми кораблів союзної ескадри, розбитої ураганом. З 70-х років минулого століття «Принца» шукали німці, французи, норвежці, так як вважалося, що він перевозив 500 000 золотих соверенів.
На початку 1923 р. Язиков потрапив на прийом до голови ГПУ при НКВД РРФСР Г. Ягоди і зумів його зацікавити ідеєю підйому «Чорного принца». Іниціативна група (В. С. Язиков, Д. А. Карпович і інженер Е. Г. Даниленко, по проекту котрого повинен був будуватися глубоководний пристрій для підйому «Чорного принца») була зарахована на довольство ГПУ. 13 березня 1923 р. Ягода віддав наказ про створення ЭПРОН при ГПУ, затвердив її перший штат і голову — В. С. Язикова.
Розшуки «Чорного принца» успіхів не принесли, але в 1924-28 роках ЭПРОН вдалося підняти підводний човен «Пелікан», затоплений при вході в одесську гавань, ескадрений міноносец «Ф. Дзержинський» (колишня «Каліакрія»), британський підводний човен L-55. В 1929 році під егідою ЭПРОН фактично була сконцентрована вся водолазна та кораблепідйомна справа на всіх морях і ріках СРСР. [1]
До 1941 року ЭПРОН в своєму складі нараховував більше трьох тисяч чоловік. Мав підрозділи в Ленінграді, Архангельську, Баку, Одесі, Новоросійську, Туапсе, Керчі, Астрахані, Владивостоці, Хабаровську. ЭПРОН були виконані роботи по підйому 450 кораблів загальною водозамісткістю 210 тисяч тонн, крім того було врятовано 188 аварійних кораблів. ЭПРОН був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапору в 1929 році.
В 1934 р., по рекомендації академіка А. Н. Крилова, на роботу в ЭПРОН був запрошений Рубен Абгарович Орбелі, що пізніше започаткував Підводну археологію в СРСР.
На початку Вітчизняної Війни ЭПРОН був переданий флотові, потім був переформатований в аварійно-рятувальну службу (з 1979 року пошуково-рятувальна служба) ВМФ, яка за роки війни надала допомогу 745 кораблям, зняла з берега 840, підняла 1920 кораблів, і катерів загальною водозамісткістю понад 1 млн. тонн [2] [1]
Згідно з наказом наркома ВМФ від 11 серпня 1941 року при відділі розвідки Балтійського флоту була сформована «Рота особливого призначення» (РОН) в складі 146 одиниць, закомплектована командирами и водолазами, що отримала спеціальну підготовку в Воєнно-морській медицинськой академії та підрозділах ЭПРОНу. Цей підрозділ був розформований в 1945 році.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- ↑ а б М. Ю. Сорокина В ПОИСКАХ ЗАТОНУВШИХ КОРАБЛЕЙ «Природа» № 1, 2001 г.
- ↑ Военно Морской Словарь 1990г.
