Юбер де Живанші

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юбер де Живанші
Народився 21 лютого 1927(1927-02-21) (87 років)
Бове
Проживання Франція
Ім'я при народженні Hubert James Marcel Taffin de Givenchy
Діяльність модельєр
Відомий французький кутюр'є

Граф Юбер Джеймс Марсель Таффі де Живанші (фр. Hubert James Marcel Taffin de Givenchy; народився 21 лютого 1927, Бове) - французький модельєр, який заснував у 1952 році модний дім Givenchy. Його розуміння моди втілювали дві відомі клієнтки - Одрі Хепберн і Жаклін Кеннеді.

Біографія[ред.ред. код]

Дитинство[ред.ред. код]

Графу Юберу де Живанші пророкували долю архітектора або юриста. «Це надійні та стабільні професії. І головне, так хотів твій батько», - часто говорила його мати, уроджена Бєатріс Бадін. І малий аристократ був не в силах протестувати, хоча батька свого він зовсім не пам'ятав. Після смерті Люсьєна Таффін де Живанші його місце в родині зайняв дід Юбера - власник магазину декоративних тканин. Спокійний і розсудливий він пильно спостерігав за захопленням хлопчика шиттям, проте врешті-решт виніс свій вердикт: «Переросте! Подорослішає, поїде вчитися до Парижа».

Навчання[ред.ред. код]

Так і сталося. Після визволення Франції від фашистської окупації у 1944 він поїхав до Парижа, проте не за дипломом юриста, а в школу мистецтв. Прихопивши із собою свої креслення суконь, Юбер завітав до кількох зірок тогочасної моди із проханнями про роботу чи стажування. Живанші почав зі свого кумира - знаменитого в той час модельєра Крістобаля Баленсіага. Проте, секретарка, що ревно виконувала свої обов'язки, просто вигнала нахабного молодика з приймальні. Він навіть думав повернутися в Бове, але вирішив спробувати щастя ще. І пішов працювати до іншого дизайнеру – Жака Фата (фр. Jacques Fath).

За 6 років життя в Парижі Юбер встиг побувати учнем у багатьох паризьких модельєрів: з підмайстри Жака Фата він перетворився на учня Роберта Піже (фр. Robert Piguet), після чого став помічником Люсьєна Лелонга (фр. Lucien Lelong) в домі моди Dior, зайнявши залишену Крістіаном Діором посаду. У 1947 році на запрошення Ельзи Скіяпареллі (італ. Elsa Schiaparelli) Юбер де Живанші став асистентом в її ательє та керуючим одного з її бутиків.

Але в голові у Юбера зріли куди більш грандіозні плани - створення власного дому моди.

Дім Живанші[ред.ред. код]

У 1952 році французький аристократ граф Юбер де Живанши - випускник Паризької школи образотворчих мистецтв (фр. École des Beaux-Arts) - заснував власний дім моделей Givenchy. Перша ж колекція 25-річного модельєра принесла йому успіх. «Елегантність, архітектурність ліній моделей Живанші як не можна краще підходить дамам з вищого світу», - писали в пресі.

Знайомство з великим кутюр'є Баленсіагою таки відбулося, але не в Парижі, а в Нью-Йорку. Сталося це в 1953 році. Живанші за першої ж зустрічі зі своїм кумиром зізнався, що не має спеціальної освіти і завжди мріяв повчитися майстерності саме у нього. На що великий майстер відповів згодою. Все життя Юбер був вірний і вдячний своєму вчителю: вже будучи іменитим майстром, Живанші визнавав, що саме Беленсіага зробив з нього модельєра. Живанші підтримав Баленсіага, коли той в 1957 році вирішив не допускати пресу на свої покази. Щоб журналісти не могли впливати на думку покупців, їм дозволялося в перший раз побачити нову колекцію лише вісім тижнів по тому.

Його музи[ред.ред. код]

Одрі Хепберн у маленькій чорній сукні від Живанші

Того ж, 1953, року сталася ще одна знакова для Юбера де Живанші подія - він знайомиться із Одрі Хепберн. А з фільму «Сабріна» (1954) почалася 42-річна співпрацю Живанші з актрисою. Кутюр'є завжди називав її втіленням своїх уявлень про те, якою має бути та жінка, для якої він створює моделі. 4 лютого 1955 модельєрові був вручений його перший « Оскар» за костюми до фільму «Сабріна». А Хепберн з тих пір стала його близьким другом і одягалася надалі тільки у нього - і в житті, і в кіно. Фільми, в яких вона знімалася в його костюмах (наприклад, «Забавна мордочка» і «Сніданок у Тіффані»), прославили на весь світ витончену елегантність від Живанші.

Для Хепберн дизайнер створив свої перші парфуми. Вони побачили світ у 1957, а через п'ять років після першого показу його колекції от кутюр. Аромат, присвячений актрисі, називався L'Interdit. Успіх цього аромату став підставою для організації не тільки модельного бізнесу, але і компанії Parfums Givenchy.

Іншою жінкою, що втілювала стиль Живанші, була Жаклін Кеннеді. Навіть для похорону чоловіка вона замовила сукню у дизайнера.

Крім улюблених муз, постійними клієнтами дизайнера були, Грейс Келлі, Грета Гарбо, Марлен Дітріх, Елізабет Тейлор - вони цінували аристократичність і елегантність його моделей.

У 1968 році Живанші представив першу колекцію жіночого готового одягу, не пустивши на показ жодного представника преси.

У 1973 році у Givenchy входить в світ колекція чоловічого одягу. А у 1974 з'являється третій чоловічий аромат Givenchy Gentleman - на честь однойменної колекції. Він був створений парфумером Полем Леже (Paul Leger).

На покої[ред.ред. код]

У 1995 Живанші оголосив про відхід на покій. Великий кутюр'є виявився талановитим в усьому. Купивши занедбану віллу на Лазурному узбережжі, він вдихнув життя в цей вмираючий шматочок землі. Він сам став і архітектором, і садівником в своєму новому будинку: реконструював садибу, обставив її дорогими серцю предметами і створив сад екзотичних рослин.

Цікавини[ред.ред. код]

  • У січні 2007 році пошта Франції випустила дві марки, присвячені Дню святого Валентина, автором дизайну яких був Юбер Живанші.
  • Вже після відходу від справ, Юбер де Живанші створив костюми для нової постановки «Жизель» Великого театру.
  • Існує декілька версій загибелі батька Юбера: від грипу, та більш героїчна версія - батько розбився на літаку, яким керував.

Джерела[ред.ред. код]