Югер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Югер (лат. jugerum) - у стародавніх римлян міра поверхні, що служила для вимірювання поля і становила власне площу, яку можна зорати за день парою (uno jugo ' ') волів, запряжених в ярмо. Причому під словомjugerumмається на увазі те ж, що під словом jugum (ярмо, запряжка). Спочатку довжина борозни, яку віл може пройти за один раз не стомлюючись, називалася actus, це поняття перейшло і на площу, яка у римлян вміщала 120х120 футів (бл. 2500 кв. м) поверхні. Для оранки такого квадратного actus потрібно півдня, міру ж поверхні поля, для оранки якого було б потрібно день, становив югер, що дорівнював двомactusі являв собою прямокутну площу в 240 футів довжини і 120 футів ширини (28800 кв. римських футів = 2518,2 кв. метра = близько 554 кв. сажнів ).

Крімactus, у вживанні була ще дрібна частина югера - скрупул або кв. децемпеда (10x10 футів) і clima (60x60 футів = 1/4 actus). Кратними позначеннями югера служили:

Взагалі з римських мір поверхні тільки один югер був подовжений прямокутник, інші ж міри були квадратні, причому найменшу дробову частину югера становив скрупул (Scripulum) = 100 кв. Фут ів, тобто 1/288 частина югера.

Див. також[ред.ред. код]