Юлія Меза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юлія Меза
лат. Julia Maesa
Народилася 7 травня 165(01650507)
Емеса
Померла 3 серпня 226
Рим
Країна Стародавній Рим
Діяльність політик
Знання мов латина
Титул Августа
Термін 219–226
Рід Династія Северів
Батько Гай Юлій Бассіан
Брати, сестри Юлія Домна[1]
У шлюбі з Гай Юлій Авіт Алексіан
Діти 2 доньки

Юлія Меза (*Julia Maesa, 7 травня 165 —3 серпня 226) — впливова матрона часів Римської імперії.

Родовід[ред. | ред. код]

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у 165 р. у сирійському місті Емеса (сучасний Хомс). Походила з впливової родини Сирії. Донька Гая Юлія Бассіана, жерця бога Геліогабала. Була сестрою Юлії Домни, дружини імператора Септимія Севера. Замолоду вийшла заміж за місцевого аристократа Гая Юлія Авіта Алексіана, консула 198 року. Народила двох доньок. За правління імператорів Септимія Севера та Каракалли мешкала в імператорському палаці. після вбивства у 217 р. Каракалли, повернулася на батьківщину.

У 218 р. вирішила розпочати боротьбу проти імператора Макріна, оголосивши онука Бассіана сином вбитого імператора Каракалли. 8 червня того ж року війська Геліогабала перемогли Макріна поблизу Антіохії. Незабаром після цього Юлія Меза разом з доньками та імператором Геліогабалом перебралася до Риму. У 219 р. вона отримала титул Августи.

Юлія Меза отримала значний вплив на імператора Геліогабала. разом з донькою Юлією Соемією фактично керувала імперією. Водночас намагалася стримувати емоційного та непостійного правителя. За дозволом Геліогабала отримала право бути присутньою на засіданнях сенату. Незабаром побачила повну нездатність Геліогабала керувати державою, тому вирішила підготувати йому заміну. У 221 р. вона змусила Геліогабала всиновити Алексіана (онука Юлії Мези та двоюрідного брата імператора).

Після загибелі у 222 р. онука Геліогабала та доньки Юлії Соемії, Юлія Меза домоглася проголошення імператором іншого свого онука Алексіана, який назвався Олександром Севером. Юлія Меза продовжувала керувати імперією, тепер з іншою донькою — Юлією Мамеєю. Померла у 226 р. у Римі. Після цього була оголошена божественною.

Родина[ред. | ред. код]

Чоловік — Гай Юлій Авіт Алексіан

Діти:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Erich Kettenhofen: Die syrischen Augustae in der historischen Überlieferung. Ein Beitrag zum Problem der Orientalisierung. Habelt, Bonn 1979, ISBN 3-7749-1466-4
  1. Ив. Гр. Юлии сирийские // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XLI. — С. 344–346.