Міщенко Юлія Валеріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Юлія Міщенко)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юлія Міщенко
Основна інформація
Дата народження 20 квітня 1973(1973-04-20) (50 років)
Місце народження Львів
Роки активності з 1993
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Професії музикантка
Освіта вища філологічна
Жанр поп-рок, альтернативний рок
Колективи О'черетяний Кварк, Знову за старе, Таліта Кум
Лейбл Підкова, Comp Music

Юлія Валеріївна Міщенко (20 квітня 1973(19730420)) — українська співачка. Відома як лідерка, авторка пісень та продюсерка поп-рок-гурту «Таліта Кум».

Біографія[ред. | ред. код]

Львівський період[ред. | ред. код]

Юлія Міщенко родом зі Львова, з інтелігентної сім'ї: бабуся — професор філології[1]. У 1980—1990 роках вчилася у 28-й середній школі з поглибленим вивченням німецької мови. У 1989 році посіла І місце на Всеукраїнській олімпіаді з німецької мови. 1990 року закінчила школу із золотою медаллю.

Закінчила музичну школу по класу фортепіано, куди записалася сама.

Здобувала освіту на філологічному факультеті Львівського державного університету.

Пишучи тексти якісною літературною мовою, я виправдовую свій червоний диплом філолога.

— Ю. Міщенко, [1]

У 1990-х разом із іншими студентками філологічного факультету — Мар'яною Савкою, Маріанною Кіяновською, Наталкою Сняданко, Наталею Томків, Анною Середою — заснувала літературну групу «ММЮННА ТУГА». Назва групи була утворена від перших літер імен учасниць (Мар'яна, Маріанна, Юлія, Наталка, Наталя, Анна) і абревіатури ТУГА (Товариство усамітнених графоманок).

На тому ж філфаці вчилися двоє учасників культового гурту «Мертвий півень»[1].

Першим місцем роботи була львівська телекомпанія «Міст»[2].

О'черетяний Кварк[ред. | ред. код]

Під час навчання в університеті Юлія створила гурт «О'черетяний Кварк» разом з Андрієм Гуцалом, Ігорем Коржинським, Андрієм Войтюком, Олегом Скіпчаком та іншими.

Гурт проіснував з 1993 по 1995 роки. Участь у фестивалях:

1993 — «Червона рута», Донецьк, дипломант;
1994 — «Доля», лауреат;
1995 — «Червона рута», Севастополь;
? — Моршинський фестиваль — І місце.

Гурт видав один альбом — «Week End'и В Калуші».

Цей проект виник ще в студентські часи, в студентському товаристві, і він мене навчив, що таке бути музикантом, що таке працювати в студії, на сцені, на репетиціях. Ми навіть мали альбом, правда, він вийшов невеликим тиражем і називався «Уікенди в Калуші», тому що половина моєї групи була з Калуша, це маленьке містечко під Івано-Франківськом, більшість репетицій у нас здійснювалось там.

— Ю. Міщенко, [2]

У 1995/6 Юлія Міщенко провела рік на навчанні у Фрайбургському університеті (Німеччина)[1].

Знову за старе[ред. | ред. код]

Повернувшись до Львова, Юлія створила музичний проєкт «Знову за старе»[3].

Ця команда перемогла на київському фестивалі «Перлини сезону», невдовзі розпалася.

— Чому розпалась твоя попередня група — «Знову за старе»?
— Це сталось тому, що ніхто з учасників гурту не ризикнув їхати зі мною до Києва.

— Ю. Міщенко, [3]

Київський період[ред. | ред. код]

Таліта Кум[ред. | ред. код]

2001-го Юлія Міщенко переїжджає до Києва, щоб «мати можливість професійно розвиватися в музиці»[4].

13 квітня 2001 року засновує гурт «Таліта Кум» разом з Сергієм Глушком, Костянтином Сухоносовим, Віктором Окремовим та Сергієм Добрянським. Слова «Таліта Кум» в перекладі з арамейської означають «Дівчинко, підведись» (біблійні слова Ісуса Христа)[5].

Завжди, коли просто питають: скажіть у двох словах, що таке «Таліта Кум», я кажу: «На мою думку, це зовсім непоганий музичний проект пісень, які, сподіваюсь, вам будуть до вподоби».

— Ю. Міщенко, [4]

Гурт записав три альбоми, які (особливо два перших) зробили проєкт популярним:

  1. Іноземці (2002)
  2. Гаряча і гірка (2005)
  3. Шоу бізнес! (2007).
Зовнішні відеофайли
Відеокліп "Гаряча і гірка"

Пісня «Гаряча і гірка», відео до якої зняв Алан Бадоєв, залишилася найпопулярнішою у виконанні Юлії Міщенко.

Жанр «Таліти Кум» найчастіше визначається як поп- і альтернативний рок.

Таліта Кум брали участь у відборі до Євробачення-2005 із піснею «Лови мене», проте перемогли у відборі «Ґринджоли».

Після Ані Лорак виступала «Таліта кум». Оце було те, що називається «відчуйте різницю». Голос, звук, пластика, текст, мелодія — усе на найвищому рівні. І лише один недолік: не досить попсова. Дається взнаки вища філологічна освіта в третьому поколінні — це все-таки не диплом «кузні зірок» Поплавського[6].

Згодом Міщенко сказала, що Євробачення — не її формат[7].

У 2007—2009 роках у творчості колективу була перерва, обумовлена вагітністю Юлії.

2009 року гурт знову об'єднався, щоб записати новий сингл «Вірю» та новий альбом[8][9]. Проте останній так і не вийшов.

Паралельно з «Талітою» Юлія Міщенко займалася іншими власними проєктами: рекординговим лейблом «Максимум Музики» та рекламною агенцією[10].

Після «Таліти Кум»[ред. | ред. код]

Юлія Міщенко брала участь у трьох сезонах «Ігор патріотів»[11].

На Львівському Форумі видавців-2011 Міщенко разом із давніми подругами — поетесами Мар'яною Савкою та Маріанною Кіяновською — виконали поетично-музичний перфоманс «Самовчитель гри на чоловікові». Про чоловіків-коханців розповідала Савка, про чоловіків-супутників життя — Кіяновська, а про чоловіків-друзів — Міщенко. Фортепіанний супровід — Роман Бардун[10][12].

З того часу працює в кіно. Пише серіальні сценарії, зайнята у студії Film.UA як шоуранерка (головна авторка і керівниця проєкту). Зокрема, працює над україномовною медичною драмою «Черговий лікар» (1-3 сезони)[2].

Мені зараз набагато цікавіше робити серіа­льні проекти, аніж писати пісні і виступати з групою.

— Ю. Міщенко, [5]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Зустрічалася з бас-гітаристом «Океану Ельзи» Юрієм Хусточкою[13], який підтримував її під час перших кроків у Києві[1].

Одружена з колишнім гітаристом «Таліти» Сергієм Глушком, який родом з Луганська. У березні 2009 року народила сина Маркá[14].

Добре знає німецьку та польську мови.

Християнство вважає найближчим собі світоглядом[13].

Дискографія[ред. | ред. код]

Очеретяний Кварк
Таліта Кум

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Інформація про сторінку на Фейсбук Архів 29.12.2014 [Архівовано 29.12.2014, у Wayback Machine.]
  2. а б Юлія Міщенко: «Глядач зараз хоче бачити серіал про нашу реальність україн­ською мовою» / Високий Замок, 27.11.2016. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 5 березня 2017. 
  3. Гість ранку лідер гурту «Таліта Кум» Юлія Міщенко / Радіо Свобода, 13.03.2002. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 28 грудня 2014. 
  4. Адреналін і аргументи «Таліти Кум» (Інтерв'ю з Юлією Міщенко) / Art-Vertep, 02 квітня 2007. Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 28 грудня 2014. 
  5. Мр. 5:41. Архів оригіналу за 30 грудня 2014. Процитовано 30 грудня 2014. 
  6. Чи усвідомлюють «Ґринджоли», що їх успіх у відбірковому турі зароблений такими методами, як і перемога Януковича у другому турі виборів Президента? / Вголос, 12.05.2005 06:41. Архів оригіналу за 30 грудня 2014. Процитовано 28 грудня 2014. 
  7. Козловський хоче на «Євробачення» / Газета по-українськи, 06 лютого 2007 15:40. Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 28 грудня 2014. 
  8. «Таліта Кум» гратиме концерти з шестимісячним малюком / Tablo ID, 23.09.2009, 13:25. Архів оригіналу за 29 грудня 2014. Процитовано 29 грудня 2014. 
  9. Юля в мажорі / Art-Vertep, 24 вересня 2009. Архів оригіналу за 29 грудня 2014. Процитовано 29 грудня 2014. 
  10. а б «Самовчитель гри на чоловікові»: поетично-музичний перфоманс / Art-Vertep, 12 вересня 2011. Архів оригіналу за 29 грудня 2014. Процитовано 29 грудня 2014. 
  11. Відеотека: канал «БУМ. Битва українських міст». Архів оригіналу за 29 грудня 2014. Процитовано 29 грудня 2014. 
  12. Поетично-музичний «Самовчитель гри на чоловікові» / Високий Замок, 18.09.2011. Архів оригіналу за 29.12.2014. Процитовано 29.12.2014. 
  13. а б Юлія Міщенко: «Тепер я і сама бачу, що схожа на Патрісію Каас» / Високий Замок, 06.06.2003. Архів оригіналу за 28.12.2014. Процитовано 28.12.2014. 
  14. Талита Кум родила сына и построила дом (фото) / itop.fm, 17 сентября 2009. Архів оригіналу за 29 грудня 2014. Процитовано 29 грудня 2014. 

Посилання[ред. | ред. код]