Юньган

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Комплекс печер Юньґанa
World Heritage Logo global.svg Світова спадщина Flag of UNESCO.svg
Lifo Dadao, Yungang Buddha.jpg
Країна Датун, Китай,
КНР КНР
Тип культурний
Критерії i, ii, iii, iv
Ідентифікатор 1039
Регіонb Азія і Тихоокеанський регіон

Історія реєстрації

Зареєстроване: 2001
25 сесія

a Назва, як офіційно зазначено у списку
b Як офіційно зареєстровано ЮНЕСКО

Юньган (雲岡石窟, «Храм захмарних вершин») — комплекс печер, які знаходиться біля південного підніжжя гір Ужоу в 16 км на захід від м.Датун (провінція Шаньсі).

Опис[ред.ред. код]

Печери розташовані на схилах гір і тягнуться на 1 км. Початок створення Юньґанських печер датується 453 роком, більшість печер і статуй були висічені протягом 40 років. До теперішнього часу збереглися 45 печер, більше 252 ніш, 51 тис. кам'яних скульптур. Висота найбільшої статуї Будди становить 17 м, а найменшої — 2 см. У печерах зображення буддійських святих, багатирів, небесних музикантів, що летять, і танцівниць неймовірно виразні. Барельєф на колонах храмів вишуканий і майстерний і поєднує прийоми реалістичного мистецтва часів правління дінастіїй Цінь і Хань з романтичним стилем династії Тан.

Споруда Юньґана урочиста і велична, а її вміст дуже насичений в релігійному відношенні. Юньґан увінчаний короною кам'яного скульптурного мистецтва Китаю 5 ст. Висікання статуй розділене на три стадії: рання, середня і пізня, а скульптури мають різні ознаки і особливості. Печера № 5, створена в початковий період, прекрасна, дихає достовірністю і простотою. Печери середнього періоду славляться в світі витонченістю і обрядовою насиченістю декору, відображаючи характерні риси мистецтва часів династії Північна Вей. На пізній стадії печери стали менші в об'ємі, а зображення фігур тоншими і досконалішими, природнішими в своїх пропорціях. Це зразки скульптурного мистецтва північного Китаю. Крім того, в храмах є скульптури із зображенням музикантів і танцівниць, що відображають популярність буддизму того часу, реальне життя і побут в епоху Північної Вей.

Значення[ред.ред. код]

У грудні 2001 року Юньґанський пещерно-храмовий комплекс був включений до «Списку всесвітньої культурної і природної спадщини». Комітет світової спадщини ЮНЕСКО констатував: «Юньґанські печери є зразком китайського печерного мистецтва буддизму періоду V–VI ст. Серед них печера № 5 гідна називатися художнім шедевром початкового періоду створення китайсько-буддійського мистецтва».

Храмові комплекси Юньґан знаходяться в одному ряду з такими ж потужними печерними комплексами буддистів Китаю, як Лунмень і Моґао, будучи однією з відомих у світі скарбниць кам'яного скульптурного мистецтва.

У комплексі Юньґанських печер образотворчими засобами зафіксована історичний шлях розвитку буддійського мистецтва Індії і Середньої Азії в Китаї, відображається процес популяризації і національного освоєння технології створення буддійських скульптур в Китаї. У Юньґанських храмах різні стилі, що представлені в скульптурах і статуях, злилися воєдино і сформувався власний — юньґанський стиль, який демонструє перелом у розвитку китайського буддійського мистецтва. Статуї в печерах Дуньхуана і Лунменя, створені в період Північної Вей, різною мірою зазнали на собі вплив Юньґана.

Кам'яні печери Юньґана збагачують печерне мистецтво. На середній стадії існування цієї пам'ятки з'явилися скульптури у вигляді китайської палацової архітектури, для яких були розгорнуті ніші китайської форми. Композиція і декор печер на пізній стадії помітно виявляють традиційний китайський стиль в створенні пещерно-храмового комплексу. 

Джерела[ред.ред. код]

  • Alexander C. Soper: Imperial Cave-Chapels of the Northern Dynasties: Donors, Beneficiaries, Dates. Artibus Asiae, XXVIII, (4) 1966, Seiten 241–270.

Координати: 40°06′35″ пн. ш. 113°07′20″ сх. д. / 40.10972° пн. ш. 113.12222° сх. д. / 40.10972; 113.12222