Юрай Далматинець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юрай Далматинець (Giorgio di Matteo, Джорджо ді Маттео та Джорджо Орсіні)
Юрай
Juraj Dalmatinac.JPG
Дата народження 1410
Місце народження Задар
Дата смерті 10 листопада 1475(1475-11-10)
Місце смерті Шибеник
Працював у містах Анкона, Шибеник, Паг, Дубровник
Архітектурний стиль відродження
Найважливіші споруди Собор Святого Якова (Шибеник), 74 скульптури в ньому, портал церкви св. Франциска (Анкона)
Містобудівні проекти місто Паг

Джорджо Орсіні (хорв. Juraj Dalmatinac, італ. Giorgio Orsini, лат. Georgius Dalamaticus *1410 р. у Задарі — †10 листопада, 1475 р. у Шибенику), Джорджо Орсіні, також відомий як Джорджо да Себеніко, тобто Джорджо з Шибеника) — талановитий середньовічний архітектор, містобудівник і скульптор хорватського походження.


Життепис[ред.ред. код]

Юрай Далматинець народився в Задарі на початку XV століття. У цей час більша частина далматинського узбережжя перейшла під контроль Венеції, що викликало бурхливий розвиток прибережних міст. Далматінац був найпомітнішим з цілої плеяди зодчих та скульпторів, які зробили свій внесок у справу будівництва нових палаців, храмів, створення скульптурних шедеврів, що входять у багату культурну спадщину Далмації й Хорватії в цілому.

Населення прибережних міст в той час було змішаним романсько-слов'янськом; освічені люди, у тому числі й слов'янського походження, були тісно пов'язані з італійською культурою — сам Юрай Далматинець, зокрема, за життя був відомий винятково як Джорджо Орсіні. Як і більшість видатних середньовічних людей з Далмації, що жили на стику двох культур, Юрая Далматинця нині шанують як свого співвітчизника і в Хорватії, і в Італії.

Собор Святого Якова[ред.ред. код]

Головним шедевром Юрая Далматинця вважається уславлений собор св. Якова в Шибенику, що входить у список світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Спеціально для будівництва цього собору Далматинац винайшов особливий метод кладки кам'яних плит, що дозволив йому звести прекрасний собор цілком з каменю, без єдиної цеглини або дерев'яної балки. Для прикраси собору майстер також створив 74 скульптури, що зображують його сучасників. Поряд із собором св. Якова нині встановлений пам'ятник його будівничому.

Іншим відомим зразком скульптурного таланту Юрая Далматинця є різьблений кам'яний вівтар собору св. Дуе у Спліті.

Містобуівник[ред.ред. код]

Далматинац проявив себе і як містобудівник, зокрема за його кресленнями здійснювались будівництво міста Пага на однойменному острові і перебудова фортеці Дубровника.

Єдиною спадщиною майстра за межами Далмації стали його роботи у місті Анконі в Італіїпалац Мерканті і портал церкви св. Франциска.

Смерть[ред.ред. код]

Помер Далматинац у Шибенику в 1473 році.

Література[ред.ред. код]

  • Monvmental Dalmatia by Adolfo Venturi, Ettore Pais, and Pompeo Molmenti; Alfieri & Lacroix, 1917, Biography on pages 63-69
  • Storia dell'arte italiana: Il Trecento e il Quattrocento by Giuseppe Mazzariol, and Terisio Pignatti; Edizioni scolastiche Mondadori, 1961, page 138
  • A holiday in Umbria: with an account of Urbino and the Cortegiano of Castiglione by Sir Thomas Graham Jackson, J. Murray, 1917, page 38

Giorgio Orsini died in 1475, and, so far as I can ascertain, at Sebenico, where he had a house on the doorway of which he carved the bear, the badge of his family, and the mallet and chisels and other implements of his craft2
...
2Illustrated in my Dalmatia, the Quarnero and Istria, vol. i. p. 406.

  • Delightful Dalmatia by Alice Lee Hornor Moqué; Funk & Wagnalls company, 1914, page 109

But alas, only the doorway now remains of the house which "Michelle Simeonich, a nobleman of Sebenico, sold to Giorgio Orsini for two hundred golden ducats of just and good weight", in the month of June and the year 1455. On the lintel of this old doorway is carved a bear, the heraldic emblem of the great house of Orsini - carved, no doubt, by George's own hand, over this door through which he must have passed so often.

  • Paintings from the Marches: Gentile to Raphael by Pietro Zampetti; Phaidon, 1971, page 197
  • Carlo Crivelli by R. W. Lightbown; Yale University Press, 2004 , page 3
  • The Shores of the Adriatic by F. Hamilton Jackson; Echo Library, 2010, page 179
  • Transactions of the Royal Institute of British Architects, Royal Institute of British Architects, 1887 page 176
  • Storia dell'arte italiana, Volume 6 by Adolfo Venturi; U. Hoepli, 1908 page 1017
  • The shores of the Adriatic, the Austrian side:the Küstenlande, Istria, and Dalmatia by Frederick Hamilton Jackson, E.P. Dutton, 1908 page 249
  • Italy, a Phaidon cultural guide, Prentice-Hall, Jan 1, 1985, page 35
  • The Edinburgh review: or critical journal, Volume 167 by Sydney Smith, Lord Francis Jeffrey Jeffrey, Macvey Napier, William Empson, Henry Reeve, Sir George Cornewall Lewis, Arthur Ralph Douglas Elliot (Hon.), Harold Cox, A. Constable, 1888, page 102
  • Paolo Rumiz (2004-08-14). "Traù, fuga di mezzanotte". La Repubblica. Retrieved 2011-04-25.
  • Gian Antonio Stella (2000-11-03). "Gli italiani d'Istria litigano con il Vaticano". Corriere della Sera. Retrieved 2011-04-25.

Галерея[ред.ред. код]