Юридична клініка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Юридична клініка — це структурний підрозділ юридичного факультету, за допомогою якого студенти набувають практичної підготовки шляхом надання безкоштовної юридичної допомоги та здійснення правової просвіти населенню.

Якість цих послуг забезпечується завдяки допомозі та контролю з боку викладачів, а також відповідності стандартам національних асоціацій юридичних клінік.

За наказом Міністерства освіти і науки України № 592 від 3 серпня 2006 року юридичні клініки мають функціонувати в усіх вишах, що навчають праву.

Мета юридичної клініки[ред. | ред. код]

Юридична клініка зазвичай має дві головні цілі:

  • Навчальна мета — працюючи у юридичній клініці, студент має можливість застосувати отримані теоретичні знання на практиці без відриву від навчання.
  • Соціальна мета — надання безоплатної юридичної допомоги та правової інформації малозабезпеченим верствам населення. Юридична клініка дозволяє цим особам, які дуже часто не знають про свої права, отримати доступ до правових послуг.

Навчальна мета у юридичних клініках вважається пріоритетною.

Види (напрями) клінічного навчання[ред. | ред. код]

Навчання студентів у юридичній клініці може включати в себе наступні види діяльності:

  • надання юридичної допомоги — традиційно найпоширеніший тип клінічного навчання. Студенти під наглядом викладачів надають правову допомогу своїм клієнтам. Юридичні консультації супроводжуються складанням правових документів та, подекуди, представництвом інтересів клієнтів у суді. Консультування юридичні клініки ведуть або у всіх справах без винятку, або у тих галузях, на яких спеціалізуються. Інколи ці спеціалізації вимагають особливої кваліфікації (медичне право, податкове право, антидискримінаційне право тощо).
  • проведення членами юридичної клініки правопросвітніх занять за програмою «Практичне право» (street law). Такі заняття здебільшого проводяться для шкільної молоді, проте практикуються також для інших категорій осіб;
  • Моделювання — коли студенти-клініцисти детально розбирають реальні або змодельовані юридичні справи з навчальною метою.

Багато клінік поєднують одразу всі ці види діяльності.

Структура[ред. | ред. код]

Юридична клініка, як правило, створюється як структурний підрозділ юридичного факультету навчального закладу. Вона постійно взаємодіє у своїй діяльності з відповідними кафедрами права свого навчального закладу.

До структури юридичної клініки входять керівник, викладачі-куратори, координатори та консультанти.

Загальне керівництво юридичною клінікою здійснює керівник. Також керівник юридичної клініки може обіймати за сумісництвом посаду викладача-куратора клініки за певною спеціалізацією.

Викладачами-кураторами призначаються найдосвідченіші фахівці, як правило, особи з науковими юридичними ступенями та практикою правозастосовної діяльності. У цій якості до роботи у клініці також залучаються фахівці-практики у галузі права (адвокати, юрисконсульти, співробітники суду, нотаріату, виконавчої служби, юстиції). Вони залучаються до роботи юридичної клініки протягом навчального року, згідно з планом роботи клініки. Викладачі-куратори надають необхідну методичну і теоретичну підтримку студентам-консультантам: вирішують питання про прийнятність справи, її направлення до студента, виступають у ролі куратора за кожним зверненням, а також забезпечують теоретичну підготовку, яка є складовою програми клінічної освіти студента, здійснюють контроль за діяльністю студентів на відповідність правової допомоги вимогам законодавства і професійної етики.

Координатори юридичної клініки — особи, що відповідають за певний напрям діяльності або групу отримувачів послуг клініки. Вони виконують управлінські функції під загальним керівництвом керівника юридичної клініки. Залежно від організаційної здатності координаторами юридичної клініки є співробітники вищого навчального закладу або студенти.

Основну роботу в клініці здійснюють консультанти. Це студенти-юристи старших курсів напряму підготовки «Право», які надають допомогу під керівництвом викладачів-кураторів у відповідних галузях права. Прийом студентів до юридичної клініки здійснюється на основі конкурсного відбору. Умови конкурсу встановлюються юридичною клінікою відповідного навчального закладу.

Проблеми[ред. | ред. код]

  • Інтеграція юридичної клініки у систему навчального закладу:
    • клініка може стати ізольованою від решти навчального закладу — важливо, щоб вона мала зв'язок з іншими структурами правового факультету;
    • клініці можуть не надавати належного значення і розглядати її тільки як таку, що надає правові послуги для малозабезпечених верст місцевої громади або ж як форму самодіяльності студентів. Впровадження клініки вимагає включення напрямку у філософії освіти, що полягає у навчанні досвідом.
  • Кадрова проблема. Плинність студентських кадрів та недостатня вмотивованість роботи викладачів. Також теоретизованість і відірваність від регулярного проєктного менеджменту викладачів університетів позначається на якості практичних завдань, за які вони можуть братися
  • Ресурси — на утримання клініки потрібні додаткові видатки. Це не завжди кошти університетів і важливо вміти з ними працювати.
  • Робота студентів — студенти-юристи не є фахівцями і зазвичай потребують додаткового часу і механізмів допомоги і контролю у завданнях, які вони виконують.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Юридична клініка в правоосвітній діяльності / О. Л. Соколенко // Вісник Академії митної служби України. Сер. : Право. - 2009. - № 1. - С. 40-44.
  2. Юридична клініка як форма підготовки студентів-правників: на прикладі викладання медичного права / З. С. Черненко // Вісник Академії адвокатури України. - 2013. - Число 3. - С. 68–74.
  3. Юридична клініка як суб’єкт адміністративних правовідносин  / А. О. Галай // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2013. - № 4. - С. 66-73.
  4. Пенітенціарна юридична клініка  / А. О. Галай // Науковий вісник Інституту кримінально-виконавчої служби. - 2014. - № 1. - С. 3-8.
  5. Юридична клініка як засіб підвищення рівня практичної підготовки юристів у вищих навчальних закладах / Ю. М. Савелова // Право і суспільство. - 2014. - № 1.2. - С. 43-46.
  6. Юридична клініка - інноваційний напрямок розвитку правової освіти в Україні / М. В. Кравчук, Р. М. Мудрак / Збірник матеріалів Міжнародної юридичної науково-практичної  конференції - Київ : МЮНПІК "Актуальна юриспруденція", 2014.  -  С .7-30.
  7. Юридична клініка: зб. нормат.-прав. актів з орг. діяльності / [С. В. Ківалов [та ін.] ; за заг. ред. С. В. Ківалова] ; Нац. ун-т "Одес. юрид. акад.". - Одеса : Феникс, 2014. - 124 с.
  8. З історії наукових досліджень: юридична клініка при Київському інституті народного господарства / Л.В. Міхневич/ Збірник наукових праць / Київ: КНЕУ, 2000 - Вип. 5. С.176-184.
  9. Гончаренко В. О. Юридична клініка: історія і визначення / В. О. Гончаренко // Практика діяльності “юридичних клінік” України. - 2004. - № 1. - С. 3-5.
  10. Сучасний “юридичний клінічний рух” на шляху до гармонізації та розширення / М. В. Дулеба // Вісник Асоціації юридичних клінік України. - 2005. - № 2. - С. 7-9.