Юридична клініка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Юридична клініка — це структурний підрозділ юридичного факультету, в межах якого студенти-юристи під керівництвом викладачів набувають практичної підготовки шляхом надання безкоштовної юридичної допомоги та здійснення правової просвіти населення. Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України № 592 від 3 серпня 2006 року «Про затвердження Типового положення про юридичну клініку вищого навчального закладу України», юридичні клініки мають функціонувати в усіх навчальних закладах III–IV рівнів акредитації, що здійснюють підготовку фахівців за напрямом «Право», незалежно від форми власності та підпорядкування[1].

Мета юридичної клініки[ред.ред. код]

Юридична клініка зазвичай має дві головні мети:

  • Соціальна мета — надання безоплатної юридичної допомоги та правової інформації малозабезпеченним верствам населення. Юридична клініка дозволяє цим особам, що дуже часто не знають про свої права, отримати доступ до правових послуг.
  • Навчальна мета — працюючи у юридичній клініці, студент має можливість застосувати отримані теоретичні знання на практиці без відриву від навчання.

Види (напрями) клінічного навчання[ред.ред. код]

Навчання студентів у юридичній клініці може включати в себе наступні види діяльності:

  • надання юридичної допомоги — традиційно найпоширеніший тип клінічного навчання. Студенти під наглядом викладачів надають правову допомогу своїм клієнтам. Юридичні консультації супроводжуються складанням правових документів та, подекуди, представництвом інтересів клієнтів у суді. Консультування юридичні клініки ведуть або у всіх справах без винятку, або у тих галузях, на яких спеціалізуються. Інколи ці спеціалізації вимагають особливої кваліфікації (медичне право, податкове право, антидискримінаційне право тощо).
  • проведення членами юридичної клініки правопросвітніх занять за програмою «Практичне право» (street law). Такі заняття здебільшого проводяться для шкільної молоді, проте практикуються також для інших категорій осіб;
  • Моделювання — коли студенти-клініцисти детально розбирають реальні або змодельовані юридичні справи з навчальною метою.

Багато клінік поєднують одразу всі ці види діяльності.

Структура[ред.ред. код]

Юридична клініка, як правило, створюється у якості структурного підрозділу юридичного факультету навчального закладу. Вона постійно взаємодіє у своїй діяльності з відповідними кафедрами права свого навчального закладу.

До структури юридичної клініки входять керівник, викладачі-куратори, координатори та консультанти.

Загальне керівництво юридичною клінікою здійснює керівник. Також керівник юридичної клініки може обіймати за сумісництвом посаду викладача-куратора клініки за певною спеціалізацією.

Викладачами-кураторами призначаються найдосвідченіші фахівці, як правило, особи з науковими юридичними ступенями та практикою правозастосовної діяльності. У цій якості до роботи у клініці також залучаються фахівці-практики у галузі права (адвокати, юрисконсульти, співробітники суду, нотаріату, виконавчої служби, юстиції). Вони залучаються до роботи юридичної клініки протягом навчального року, згідно з планом роботи клініки. Викладачі-куратори надають необхідну методичну і теоретичну підтримку студентам-консультантам: вирішують питання про прийнятність справи, її направлення до студента, виступають у ролі куратора за кожним зверненням, а також забезпечують теоретичну підготовку, яка є складовою програми клінічної освіти студента, здійснюють контроль за діяльністю студентів на відповідність правової допомоги вимогам законодавства і професійної етики.

Координатори юридичної клініки — особи, що відповідають за певний напрям діяльності або групу отримувачів послуг клініки. Вони виконують управлінські функції під загальним керівництвом керівника юридичної клініки. Залежно від організаційної здатності координаторами юридичної клініки є співробітники вищого навчального закладу або студенти.

Основну роботу в клініці здійснюють консультанти. Це студенти-юристи старших курсів напряму підготовки «Право», які надають допомогу під керівництвом викладачів-кураторів у відповідних галузях права. Прийом студентів до юридичної клініки здійснюється на основі конкурсного відбору. Умови конкурсу встановлюються юридичною клінікою відповідного навчального закладу.

Проблеми[ред.ред. код]

  • Інтеграція юридичної клініки у систему навчального закладу:
    • клініка може стати ізольованою від решти навчального закладу — важливо, щоб вона мала зв'язок з іншими структурами правового факультету;
    • клініці можуть не надавати належного значення і розглядати її тільки як таку, що надає правові послуги для малозабезпечених верст місцевої громади або ж як форму самодіяльності студентів. Впровадження клініки вимагає включення напрямку у філософії освіти, що полягає у навчанні досвідом.
  • Кадрова проблема. Плинність студентських кадрів та недостатня вмотивованість роботи викладачів.
  • Ресурси — на утримання клініки потрібні додаткові видатки.
  • Труднощі у нагляді та оцінюванні — існує потреба пошуку оптимального балансу між наглядом та свободою студентів. З одного боку, студенти вчаться краще за все, якщо є як можна більший контроль над ними. Так, щоб у них був певний простір для помилок, беручи до уваги, що деякі речі можуть робитися по-різному і відповідно до цього вони можуть змінювати свою поведінку. З іншого боку, надмірна свобода може призвести до погіршення якості їх роботи, чи навіть до недбалого ставлення до послуг, що надаються клієнтам. Саме тому, дуже важливо у систему нагляду включати перевірки виконаної роботи. Це також важливо, аби пересвідчитися, що робота студента у клініці є складовою частиною навчання. Зрештою, оцінювання роботи — має робитися в деяких випадках. Інакше робота в клініці може розцінюватися студентом як менш важлива.
  • Небезпеки громадських послуг — хоча ідея надання безкоштовної правової допомоги є привабливою, університети стають більш пов'язаними з місцевими громадами. Проблеми можуть виникнути, якщо громадська робота має пріоритет над освітнім процесом.
  • Взаємовідносини з місцевими юристами — деякі побоюються, що надаючи безкоштовні послуги юридична клініка може порушити взаємовідносини університету з місцевими юристами. Але клініка, скоріше за все, навпаки додасть їм роботи, оскільки необхідність звернення до норм права збільшиться і кількість звернень до юридичних фірм відповідно теж пропорційно збільшиться. Кількість людей, що звертаються до юридичних фірм за тими — самими видами допомоги значно перевищує обсяги роботи, що мають юридичні клініки.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]