Юридичний переклад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (вересень 2014)

Юридичний переклад – мовно-юридична процедура відтворення правового змісту юридичного тексту вихідної культуроспецифічної правової системи засобами фахової мови правової системи-реципієнта задля збереження відповідних юридичних функцій та/або екстеріоризації інших прагматичних функцій тексту перекладу, що діють на час виконання перекладу [1]. На сьогоднішньому етапі юридичний переклад розглядається як трансдисциплінарний напрям, що інтегрує здобутки та методи таких галузей, як мовознавство (особливо контрастивне зіставлення фахових мов), правознавство (особливо порівняльне правознавство) [2],[3],[4], термінознавство, правнича лінгвістика та загальне перекладознавство (див. [5],[6],[7],[8],[9],[10],[11]).

Історія[ред. | ред. код]

Як окремий вид фахового перекладознавства юридичний переклад (далі також ЮП) почав виокремлюватися наприкінці 80-х – початку 90-х років ХХ ст. – значно пізніше, ніж суто лінгвістичні напрями дослідження мови права. Однак розвиток ЮП завжди спирався на відповідні дослідження із правничої лінгвістики та правознавства. З-поміж знакових праць, у яких переклад юридичних текстів отримав комплексне висвітлення, передусім слід назвати такі доробки:

  • хорватської дослідниці Сюзани Шарчевич (1985[12], 1989[13], 1991[14], 1997[15], 2000[16], 2009[17]), особливо «Новий підхід до юридичного перекладу», 1997 р. (англ. «New Approach to Legal Translation»)[15];
  • швейцарського юриста і перекладача Вальтера Вайсфлоґа «Порівняльне право і юридичний переклад» 1996 р. (нім. «Rechtsvergleichung und juristische Übersetzung»)[18];
  • збірник голландського та німецького дослідників Жерарда-Рене де Ґроота та Райнера Шульце «Право і переклад», 1999 р. (нім. «Recht und Übersetzen»)[19];
  • австрійського перекладознавця Петера Сандріні «Переклад правничих текстів» 1999 р. (нім. «Übersetzen von Rechtstexten»)[20] та ін.

Загалом, найбільший внесок у розвиток ЮП зробили саме німецькомовні автори, які у своєму перекладознавчому аналізі використали і поєднали здобутки правознавства (насамперед порівняльного) та компаративних лінгвістичних напрямів (U.Daum [21], P.Sandrini[22];[23],[24],[25],[26], R.Arntz[27],[28],[29],[30],[31],[32], J.Engberg[33],[34],[35],[36], D.Busse[37],[38], R.Muhr[39],[40], E.Müller[41], W.Weisflog[18], R.Stolze[42],[43],[44],[45],[46],[47],[48], E.Wiesmann[49],[50],[51], S.Pommer[52],[53], M.Kadrić[54], A.Kjǽr[55], K.Znamenáčková[56], L.Anissimova[57], H. Brinkmann[58], H.–U.Buckenberger[59], T.Gizbert–Studnicki[60], M.Grozeva[61], M.Kriele[62], S. Kurt[63] та ін.).

Історія українського юридичного перекладу[ред. | ред. код]

В Україні, на відміну від країн Західної Європи, теоретичні засади ЮП ще перебувають на початковій стадії розробки. На сучасному етапі найбільше напрацювань існує з перекладу англомовних та німецькомовних юридичних текстів. Так, вітчизняні дослідники В.І. Карабан[64],[65],[6], Л.М. Черноватий[65], Г.П.Апалат[66], О.Ю.Вийнюк[67], З.Г. Коцюба[68],[69], А.М. Ляшук[70] працюють над окремими теоретичними та дидактичними аспектами англо-українського юридичного перекладу. І.В.Сойко[71], A.Гриненко[72], T.Супрун[73], Д.Коробейнікова/Д.Гавура[74] та O.А.Шаблій досліджують термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми німецько-українського юридичного перекладу. Загальні проблеми юридичного перекладу у своїх працях порушують Н.І.Козак та А.В. Куракін[75], О.І. Кононов[76], С.Снігур[77] та ін.

Історія російського юридичного перекладу[ред. | ред. код]

У Росії англо-російський юридичний переклад представляють М.Г.Гамзатов[78], С.В. Власенко[79], В.В. Алимов[80], А.Ю. Новиков[81], а німецько-російський – Г.В.Томсон[82], З.С.Алиева[83] та ін. Як у Росії, так і в Україні та інших пострадянських країнах цілісної теорії юридичного перекладу ще не розроблено.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Шаблій О.А. Теоретичні та методологічні засади німецько-українського юридичного перекладу: Дис... докт. філолог. наук: 10.02.16 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. – К., 2013.– 540 с.
  2. ↑ Ebert Helmut. Sprache, Recht und Verwaltung // der Sprachdienst. – Wiesbaden: Medientechnik, Drucktechnik & Verlag, – 2011
  3. ↑ Groot G.–R. Rechtsvergleichung als Kerntätigkeit bei der Übersetzung juristischer Terminologie // Sprache und Recht. – Berlin; New York& de Gruyter, 2002.
  4. ↑ Großfeld B. Erkennen/Übersetzen. // Großfeld, B. Kernfragen der Rechtsvergleichung. Kapitel W. Tübingen: Mohr Siebeck, 1996.
  5. ↑ Карабан В.І. Переклад англомовної юридичної літератури: навч. посібник для студ. ВНЗ юрид. спец. та спец. «переклад» / Л.М. Черноватий (ред.), В.І. Карабан (ред.). – вид. 3-тє, випр. І доп. – Вінниця : Нова книга, 2006.
  6. ↑ а б Карабан В.І., Рудь І.А. До теорії англо-українського юридичного перекладу / В.І.Карабан, І.А.Рудь // Мови та культури у новій Європі: контакти і самобутність. Збірник наукових праць. – Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2009. – С. 369 – 374.
  7. ↑ Sandrini Peter. Der transkulturelle Vergleich von Rechtsbegriffen // Legal Laguage in Action: Translation, Terminology, Drafting and Procedural Issues. Ed. By Susan Šarčević. – Zagreb : Nakladni zavod Globus, 2009.
  8. ↑ Muhr Rudolf. ATERM: Vergleichende Rechtsterminologie-Datenbank Österreich - Deutschland // Translation: Theorie – Praxis – Didaktik, Studia translatorica, Bd. 87, Anna Matgorzewicz (Hrsg.) – Wrocław : Neisse Verlag, 2009.
  9. ↑ Müller Elke. Sprache – Recht – Übersetzen: Betrachtungen zur juristischen Fachkommunikation. – Hamburg : Verlag Dr. Kovač, 2010.
  10. ↑ Weisflog Walter E. Rechtsvergleichung und juristische Übersetzung: Eine interdisziplinäre Studie. – Zürich: Schultness Polygraphischer Verlag, 1996.
  11. ↑ Wiesmann Eva. Rechtsübersetzung und Hilfsmittel zur Translation: Wissenschaftliche Grundlagen uns computergestützte Umsetzung eines lexikographischen Konzepts. Reihe Forum für Fachsprachen-Forschung. Hrsg. von Hartwig Kalverkämper. Bd. 65 – Tübingen : Gunter Narr Verlag, 2004.
  12. ↑ Šarčevič S. Translation of Culture-Bound Terms in Laws // Multilingua. – 1985. – Р. 127 – 133.
  13. ↑ Šarčević S. Conceptual Dictionaries for Translation in the Field of Law // International Journal of Lexicography 2/4, 1989. – pp. 277 – 293.
  14. ↑ Šarčevič Susan. Bilingual and Multilingual Legal Dictionaries: New Standards for the Future // Translators’ Journal. – 1991. – Dec. 36(4). – P. 615 – 626.
  15. ↑ а б Šarčević S. New Approach to Legal Translation. – The Hague : Kluwer Law International, 1997. – 300 S.
  16. ↑ Šarčević Susan (2000). Legal translation and translation theory: a receiver-oriented approach [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.tradulex.org/Actes2000/sarcevic.pdf [Архівовано 14 квітня 2012 у Wayback Machine.]. Retrieved 2010-07-14.
  17. ↑ Šarčević S., Bajčić M. Zur Notwendigkeit der Erarbeitung einer einheitlichen kroatischen Terminologie für EU-Rechtsbegriffe // Zb. Prav. fak. Sveuč. Rij., 2009. – p. 810 – 826.
  18. ↑ а б Weisflog Walter E. Rechtsvergleichung und juristische Übersetzung: Eine interdisziplinäre Studie. – Zürich: Schultness Polygraphischer Verlag, 1996. – 136 S.
  19. ↑ Groot G.-R./ Schulze, R. (Hrsg.). Recht und Übersetzen. Baden-Baden: Nomos, 1999.
  20. ↑ Übersetzen von Rechtstexten – Fachkommunikation im Spannungsfeld zwischen Rechtsordnung und Sprache. Peter Sandrini (Hrsg.). – Tübingen: Narr, 1999. – 236 S.
  21. ↑ Daum, Ulrich. Rechtssprache – eine genormte Fachsprache? // Die Sprache des Rechts und der Verwaltung. Öffentlicher Sprachgebrauch [Hrsg. I.Radtke]. – Klett-Cotta, 1981. – S. 83 – 99.
  22. ↑ Arntz Reiner, Sandrini Peter. Präzision versus Vagheit: Das Dilemma der Rechtssprache im Lichte von Rechtsvergleich und Sprachvergleich // Indeterminacy in Terminology and LSP. Adited by Bassey Edem Antia, John Benjamins Publishing Company, 2007. – S. 135 – 153.
  23. ↑ Sandrini Peter. Der transkulturelle Vergleich von Rechtsbegriffen // Legal Laguage in Action: Translation, Terminology, Drafting and Procedural Issues. Ed. By Susan Šarčević. – Zagreb : Nakladni zavod Globus, 2009. – S. 151 – 165.
  24. ↑ Sandrini Peter. Globalisierung und Mehrsprachigkeit: Translation im Wandel. // Translation in der globalen Welt und neue Wege in der Sprach- und Übersetzerausbildung. Innsbrucker Ringvorlesungen zur Translationswissenschaft II. Hrsg. von Zybatow, Lew. – Frankfur am Main : Lang, 2004. – S. 165 – 177.
  25. ↑ Sandrini Peter. Mehrsprachige Fachkommunikation: Wissens- und Kulturtransfer im Zeitalter der Globalisierung // Translation zwischen Theorie und Praxis. Innsbrucker Ringvorlesungen zur Translationswissenschaft I. Hrsg. von Zybatow, Lew. – Frankfur am Main : Lang, 2002. – S. 395 – 410.
  26. ↑ Sandrini Peter. Terminologiearbeit im Recht. Deskriptiver begriffsorientierter Ansatz vom Standpunkt des Übersetzers. Wien: TermNet, 1996. – 291 S.
  27. ↑ Arntz Reiner, Sandrini Peter. Präzision versus Vagheit: Das Dilemma der Rechtssprache im Lichte von Rechtsvergleich und Sprachvergleich // Indeterminacy in Terminology and LSP. Adited by Bassey Edem Antia, John Benjamins Publishing Company, 2007. – S. 135 – 153.
  28. ↑ Arntz R. Der Forschungsbereich „Sprache und Recht“ an der Europäischen Akademie Bozen // Lebende Sprachen 41, 1996. – S. 5 – 8.
  29. ↑ Arntz R., Picht H. Übersetzungsbezogene Terminologiearbeit. Hildesheim/Zürich/New York : Georg Olms Verlag, 1982. – 238 S.
  30. ↑ Arntz R., Picht H. Der Vergleich juristischer Terminologien / Arntz, R., Picht, H. // Einführung in die Terminologiearbeit. – Hildesheim : Olms, 1991.
  31. ↑ Arntz Reiner. Methoden und Probleme der juristischen Übersetzung im Sprachenpaar Italienisch-Deutsch // Association Suisse des Traducteurs, Terminologues et Interpretes (ASTTI), Lausanne. – 1996. – S. 167 – 187.
  32. ↑ Arntz Reiner. Sprachvergleich, Rechtsvergleich und Übersetzen im Sprachenpaar Spanisch-Deutsch // Übersetzen und Dolmetschen: Modelle, Methoden, Technologie [Hrsg. K.Schubert]. Jahrbuch Übersetzen und Dolmetschen, Tübingen: Narr, 2003. – S. 1 – 14.
  33. ↑ Engberg Jan. Durchschaubarkeit durch Vielfalt – Vorteile eines mehrsprachigen Rechtssystems und ihre linguistische Beschreibung. Muttersprache 3 / 2009. – S. 181 – 239.
  34. ↑ Engberg Jan. Konvention von Fachtextsorten: kontrastive Analysen zu deutchen und dänischen Gerichtsurteilen. Forum für Fremdsprachen. – Tübingen : Gunter Narr Verlag, 1997. – 302 S.
  35. ↑ Engberg Jan. Prinzipien einer Typologisierung juristischer Texte // Fachsprache 15 1/2, Wien, 1993. – S. 31 – 38.
  36. ↑ Engberg Jan. Textsortenkonvention – Zum Status und zur Bedeutung für die übersetzungsbezogene Beschreibung von Rechtstexten // Jahrbuch Übersetzen und Dolmetchen: Textologie und Translation [Hrsg. H.Gerzymisch-Arbogast]. – Tübingen: Gunter Narr Verlag, 2003. – S. 61 – 84.
  37. ↑ Busse, Dietrich. Recht als Text. Linguistische Untersuchungen zur Arbeit mit Sprache in einer gesellschaftlichen Institution. – Nübingen : Max Niemeyer Verlag, 1992. – 360 S.
  38. ↑ Busse, Dietrich. Textsorten des Bereichs Rechtswesen und Justiz // Ein internationales Handbuch zeitgenössischer Forschung. Hrsg. Von Klaus Brinker u.a. – Berlin / New York: Walter de Gruyter, 2000. – S. 658 – 675.
  39. ↑ Muhr Rudolf. ATERM: Vergleichende Rechtsterminologie-Datenbank Österreich - Deutschland // Translation: Theorie – Praxis – Didaktik, Studia translatorica, Bd. 87, Anna Matgorzewicz (Hrsg.) – Wrocław : Neisse Verlag, 2009. – S. 47 – 58.
  40. ↑ Muhr Rudolf. Die Unterschiede in der Rechtsterminologie Österreichs und Deutschlands und die Folgen für die Rechtssprache Deutsch im Rahmen der Europäischen Union // Muttersprache. – Wiesbaden, Jg. 119, 2009. – S. 201 - 216.
  41. ↑ Müller Elke. Sprache – Recht – Übersetzen: Betrachtungen zur juristischen Fachkommunikation. – Hamburg : Verlag Dr. Kovač, 2010. – 215 S.
  42. ↑ Stolze R. Expertenwissen des juristischen Fachübersetzens // Übersetzen von Rechtstexten – Fachkommunikation im Spannungsfeld zwischen Rechtsordnung und Sprache. Peter Sandrini (Hrsg.). – Tübingen : Narr, 1999 – S. 45 – 62.
  43. ↑ Stolze R. Rechts- und Sprachvergleich beim Übersetzen juristischer Texte. // Baumann, K.–D.; Kalverkämper, H. (Hrsg.): Kontrastive Fachsprachenforschung (Forum für Fachsprachen–Forschung, 20). Tübingen : Narr, 1992. – S. 223 – 230.
  44. ↑ Stolze Radegundis. Fachübersetzen – ein Lehrbuch für Theorie und Praxis. – Berlin : Frank & Timme, 2009. – 416 S.
  45. ↑ Stolze Radegundis. Hermeneutik und Translation. Tübinger Beiträge zur Linguistik, 467. Gunter Narr hrsg. – Tübingen : Gunter Narr Verlag, 2003.
  46. ↑ Stolze Radegundis. Transparentes Übersetzen im Bereich des Rechts // Kultur, Interpretation, Translation. Ausgewählte Beiträge aus 15 Jahren Forschungsseminar. Heidemarie Salevsky (Hrsg.). Frankfurt am Main ; Berlin [u.a.]: Lang, 2005. – S. 275 – 290.
  47. ↑ Stolze Radegundis. Übersetzungstheorien. Eine Einführung. Narr, Tübingen, 2005
  48. ↑ Stolze Radegundis. Urkundenübersetzung – Informationen für Einsteiger [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.staff.emu.edu.pl[недоступне посилання з серпня 2019]
  49. ↑ Wiesmann Eva. Der Sprachgebrauch des Notars. Analyse und Übersetzung phraseologischer Wortverbidungen aus italienischen notariellen Urkunden // Legal Laguage in Action: Translation, Terminology, Drafting and Procedural Issues. Ed. By Susan Šarčević. – Zagreb: Nakladni zavod Globus, 2009. – S. 103 – 126.
  50. ↑ Wiesmann Eva. Qualität der Rechtsübersetzung – der Beitrag von JUSLEX // Translationsqualität. Peter A. Schmitt ... (Hrsg.). Frankfurt, M. ; Berlin [u.a.]: Lang, 2007. – S. 637 – 647.
  51. ↑ Wiesmann Eva. Rechtsübersetzung und Hilfsmittel zur Translation: Wissenschaftliche Grundlagen uns computergestützte Umsetzung eines lexikographischen Konzepts. Reihe Forum für Fachsprachen-Forschung. Hrsg. von Hartwig Kalverkämper. Bd. 65 – Tübingen : Gunter Narr Verlag, 2004. – 485 S.
  52. ↑ Pommer S. Mehrsprachigkeit im Recht: Hindernis oder Chance für Europa? // Mehrsprachigkeit in Europa: Erfahrung, Bedürfnisse, gute Praxis [Hrsg. A.Abel, M.Stuflesser, M.Putz]. – Bolzano / Bozen : Euracresearch-Verlag, 2006. – 546 S.
  53. ↑ Pommer Sieglinde. Rechtsübersetzung und Rechtsvergleichung: Translatorische Fragen zur Interdisziplinarität. – Frankfurt am Main : Peter Lang, Europäischer Verlag der Wissenschaften, 2006. – 172 S.
  54. ↑ Kadrić Mirka. Dolmetschen bei Gericht: Erwartungen, Anforderungen, Kompetenzen / Mirka Kadric. – 2., vollst. überarb. Aufl. – Wien : WUV, 2006. – 255 S.
  55. ↑ Kjǽr A. L. Normbedingte Wortverbindungen in der juristischen Fachsprache (Deutsch als Fremdsprache) // Fremdsprache Lehre und Lernen. Themenschwerpunkt: Idiomatik und Phraseologie. 21, 1994. – S. 46 – 64.
  56. ↑ Znamenáčková Katarina. Fachsprachliche Wortgruppen in Textsorten des deutschen Zivilrechts / Katarína Znamenáčková. – Frankfurt am Main ; Wien [.a.] : Lang, 2007. – 324 S.
  57. ↑ Anissimova Larissa. Verständlichkeit der Gesetzessprache : linguistische Untersuchung anhand des deutschen Bürgerlichen Gesetzbuches und des russischen Zivilgesetzbuches. Berlin; Logos-Verl. 2007. – 288 S.
  58. ↑ Brinkmann H. Juristische Fachsprache und Umgangssprache // Fachsprache der Justiz: Ein Arbeitsbuch für den Deutschunterricht und Gemeinschaftskunde auf der Oberstufe (Kollegstufe)/ Hrsg. von Ulrika Ladnar/Cornelia von Plotniz. – 1. Aufl. – Frankfurt/Main - Berlin-München: Verlag Moriz Diesterweg, 1991. – S. 116.
  59. ↑ Buckenberger, Hans-Ulrich. Übersetzung juristischer Texte mit Online–EDV–Unterstützug: Traum oder Trauma? // JurPC: Internet–Zeitschrift für Rechtsinformationen [Електронний ресурс] — Режим доступу до статті: http://www.jurpc.de/aufsatz/20000051.htm
  60. ↑ Gizbert–Studnicki T. Das Problem des Übersetzens und das juristische Weltbild // Frank, A.P.; Maaß, K-J.; Paul, F.; Turk, H. (Hrsg.). Übersetzen, verstehen, Brücken bauen. Geisteswissenschaftliches und literarisches Übersetzen im internationalen Kulturaustausch. 8, Teil 1, Berlin: Erich Schmidt, 1993. – S. 305 – 314.
  61. ↑ Grozeva, M. Probleme bei der Übersetzung juristischer Texte // Translationswissenschaft interdisziplinär: Fragen der Theorie und Didaktik. Lew N. Zybatow / Alena Petrova / Michael Ustaszewski (Hrsg.). 2 B. – Frankfurt am Main u.a.: Peter Lang, 2012. – S. 55 – 62.
  62. ↑ Kriele Martin. Übersetzung im Recht. – Münster [u.a.] : Lit, 2000. – 239 S.
  63. ↑ Kurt Sevim. Der Dolmetscher im Gerichtsverfahren : im Rahmen der Veranstaltung Kriminalwissenschaft ; eine exemplarische Untersuchung in Bezug auf Kultur und Kulturdifferenz / Sevim Kurt. – München : GRIN, 2007. – 24 S.
  64. ↑ Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. – Вінниця : Нова книга, 2002.
  65. ↑ а б Карабан В.І. Переклад англомовної юридичної літератури: навч. посібник для студ. ВНЗ юрид. спец. та спец. «переклад» / Л.М. Черноватий (ред.), В.І. Карабан (ред.). – вид. 3-тє, випр. І доп. – Вінниця : Нова книга, 2006. – 480/655 с.
  66. ↑ Апалат Г.П. Англомовний юридичний дискурс і його відтворення українською мовою: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.16 / Ганна Павлівна Апалат. – Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2002. – 19 с.
  67. ↑ Вийнюк О.Ю. Відтворення англійської юридичної лексики в українських наукових перекладах. - Київ: нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К.: 2003. – 20 с.
  68. ↑ Коцюба З.Г. Експресивність номінативних речень як перекладознавча проблема при перекладі юридичних текстів (на матеріалі англійської та української мов): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.16 / З.Г. Коцюба / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2001. – 21 с.
  69. ↑ Коцюба Р. Принципи юридичної автентичності й архітектоніки в законотворенні України / Руслана Коцюба // Журнал Верховної Ради України «Віче» (http://www.viche.info/journal/1508/ [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] 13.02.2010).
  70. ↑ Ляшук А.М. Семантична структура лексики на позначення понять права української та англійської мов: Монографія. / Анна Миколаївна Ляшук. – Кіровоград : „КОД”, 2008. – 224 с.
  71. ↑ Сойко І.В. Актуальні проблеми правничої лінгвістики в наукових дослідженнях у Німеччині / Іван Васильович Сойко // Мовні та концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. Вип. 16. кн. 2 – Київ : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. – С. 222 - 225.
  72. ↑ Grynenko, Anastasija. Die Terminologie des Gerichtswesens der Ukraine und Deutschlands: Eine übersetzungswissenschaftliche Analyse juristischer Fachbegriffe im Deutschen, Ukrainischen und Russischen. Mit einem Vorwort von Ulrich Hartmann. – Stuttgart: ibidem-Verlag, 2007. – 200 c.
  73. ↑ Suprun T. Zur Frage der Varietät der juristischen Termonologie (am Material der deutschen und österreichischen Rechtssysteme) // Sammelband nach der internationalen Konferenz „Sprachen und Literaturen der Welt im Kontext der Globalisierung“, 2004. (Ukrainisch).
  74. ↑ Гавура Д. Проблема багатомовності в ЄС з точки зору перекладу, адаптації та лексичної гармонізації законодавчих актів ЄС в контексті євроінтеграції України // Мовні і концептуальні картини світу. – Київ, 2007. – Вип. 23. Частина 1. – С. 136 – 139.
  75. ↑ Козак Н.І., Куракін А.В. Особливості перекладу юридичних текстів // Філологія XXI століття: теорія, практика, перспективи : матеріали Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції, яка присвячена 15-річчю Національного університету «Одеська юридична академія» та 165-річчу Одеської школи права /за ред. Дрьомін В. М. – Одеса : Фенікс, 2012. – С. 128 – 130.
  76. ↑ Кононов О.І знову про проблеми юридичного перекладу / О.І Кононов // Юридична газета. №2 (38) 17 лютого 2005 року (http://www.yur-gazeta.com/oarticle/1291/ [Архівовано 8 січня 2013 у Wayback Machine.] від 13.02.2010)
  77. ↑ Снігур С. Юридичні терміни як перекладознавча проблема / С. Снігур // Вісник. — Львів, 2003. — N490: Проблеми української термінології. — 570 c.
  78. ↑ Гамзатов М.Г. Техника и специфика юридического перевода: Сб. статей. / М.Г. Гамзатов – СПб., 2004. – 184 с.
  79. ↑ Власенко С.В. Перевод юридического текста: когнитивные особенности номинации и реалии-профессионализмы в языковой паре английский-русский / С.В. Власенко // Филологические науки в МГИМО. Сборник научных трудов № 21 (37). М. : МГИМО(У), 2005. – С. 129 – 140.
  80. ↑ Алимов В.В. Юридический перевод. Практический курс. Английский язык / Вячеслав Вячеславович Алимов. – М. : КомКнига, 2005. - 160 с.
  81. ↑ Новиков А.Ю. Заимствования и интернационализмы в юридической терминологии (на примере английского и русского языков) / А.Ю. Новиков // Сборник трудов молодых ученых и студентов Волгоградского государственного университета. – Волгоград, 1997. – С. 412 – 414.
  82. ↑ Томсон Г.В. Немецкий язык. Курс юридического перевода (гражданское и торговое право). / Г.В. Томсон. – М. : МГИМО, 2004. — 172 с.
  83. ↑ Алиева З.С. Методика обучения переводу специальных юридических текстов на немецкий язык / З.С. Алиева // Вестн. СевКавГТИ : сб. науч. тр. - Ставрополь, 2004. – Вып. 4, т. 2. – С. 234 – 238.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юридичний_переклад&oldid=33898954