Юродство

Юродство (слав: уродство) — культурно-історичний і соціально-психологічний феномен, граничне самоприниження людини, що виявляється у формі гротесково-трагічної самоіронії. Особливо властивий християнським релігійним течіям, що породили певний орден «юродствуючих во Христі». Методика духовного подвижництва, що полягає у божевіллі або його симуляції.

Християнські юродиві намагаються наслідувати приклад Ісуса Христа, що терпів глузування та знущання натовпу в Єрусалимі. Вважається, що це допомагає перемогти гріх гордині. Юродство не зводиться до жебрацтва і стихійного виключення особи із суспільного життя. Сутністю юродства є психологічно загострений соціальний протест пригнобленої людини, але пом'якшений хворобливою істеричністю і розумовим затьмаренням. Така форма давала змогу юродивим відносно безкарно виражати настрої стихійної непокори і народного уявлення про справедливість через викриття, пророцтво і відчайдушне підбурення натовпу на безчинства.

Відомі юродиві

• Феофіл Китаївський
• Андрій Юродивий Константинопільський
• Симеон Юродивий
• Франциск Ассізький
• Ксенія Петербурзька
• Василій Блаженний

Ідейне підґрунтя

Ідейним підґрунтям для подвижників є також проповіді Апостола Павла, котрий наголошував у Новому Заповіті:

• «Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні!» (1 Кор. 4:10)
• «Де мудрий? Де книжник? Де дослідувач віку цього? Хіба Бог мудрість світу цього не змінив на глупоту?» (1 Кор. 1:20)
• «Хай не зводить ніхто сам себе. Як кому з вас здається, що він мудрий в цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути премудрим.» (1 Кор. 3:18)
• «Цьогосвітня бо мудрість у Бога глупота, бо написано: Він ловить премудрих у хитрощах їхніх!» (1 Кор. 3:19)
• «Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було спасти віруючих через дурість проповіді.» (1 Кор. 1:21)
• «Бо Боже й немудре розумніше воно від людей, а Боже немічне сильніше воно від людей!» (1 Кор. 1:25)