Юрівці
Село
 Координати 49°35′52″ пн. ш. 22°08′08″ сх. д. / 49.59778000002777532° пн. ш. 22.135830000027777231° сх. д.Координати: 49°35′52″ пн. ш. 22°08′08″ сх. д. / 49.59778000002777532° пн. ш. 22.135830000027777231° сх. д.
|
Юрівці (пол. Jurowce) — село в Польщі, у гміні Сянік Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 415 осіб (2011[1]).
Історія[ред. | ред. код]
Поселення закладене князем Юрієм ІІ для потреб міста Сяніка на дорозі з нього до Ряшева. Відомо, що Юрій ІІ побудував тут першу церкву, яка, напевно, відразу стала називатись Св. Юрія. Казимир ІІІ надав братам Петру і Павлу зі Збоїщ 25 червня 1361 село, що є першою документальною згадкою поселення. Село знаходилось у воєводствах Руському (до 1772), Львівському (до 1939). Розташоване на українській етнічній території.
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 25 березня 1930 р. з сільської гміни Согорів Горішній Сяніцького повіту Львівського воєводства вилучено кадастральну гміну «Юрівці з Попелями» і з неї утворено самоврядну гміну Юрівці того ж повіту і воєводства[2].
На 1 січня 1939-го в селі з 360 жителів було 250 українців, 100 поляків (напливовий нехліборобський елемент) і 10 євреїв[3].
З 1945 потрапило на терени Польщі, сьогодні у селі збереглись панський двір початку ХІХ ст., церква св. Юрія з кінця ХІХ ст., внесена до маршруту Шлях дерев'яної архітектури Підкарпатського воєводства.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Церква Св. Юрія[ред. | ред. код]
Перша церква відома з 1828 р. На її місці в 1873 р. побудована нова дерев'яна церква, належала до Сяніцького Деканату Перемиської єпархії УГКЦ. Парафія діяла з 1873 р. Кількість вірних прихожан — 1 018 осіб в 1840 р., 1 257 — в 1936 р. В парафію входили такі села — Согорів Горішний, Согорів Долішний, Фаліївка, Рачкова, Попелі.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Олександр Добрянський — греко-католицький священник, громадський діяч, посол Австрійського парламенту (1848—1849), Галицького сойму і Райхсрату (1861—1866).
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 207 | 35 | 143 | 29 |
| Жінки | 208 | 34 | 132 | 42 |
| Разом | 415 | 69 | 275 | 71 |
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юрівці
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 marca 1930 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Jurowce w powiecie sanockim, województwie lwowskiem. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 74.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Srogów (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 166. (пол.)
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XV cz.2 (поль.)
- Jurowce (поль.)
- Jurowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 636. (пол.) (пол.)
- Jurowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 33. (пол.) (пол.)
| ||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |