Гребельник Юрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (квітень 2019)
Ця стаття може містити оригінальне дослідження. Будь ласка, удоскональте її, перевіривши сумнівні твердження й додавши посилання на джерела. Твердження, які містять лише оригінальне дослідження, мають бути вилучені. (Листопад 2019)
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Гребельник.
Юрій Іванович Гребельник
Ім'я при народженні Юрій Іванович Гребельник
Народився 12 грудня 1962(1962-12-12) (61 рік)
Київ
Національність українець
Громадянство Україна Україна
Діяльність актор
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності 1984 — дотепер
IMDb nm0337366
Нагороди та премії
Народний артист України

Юрій Іванович Гребельник (нар. 12 грудня 1962(19621212), Київ, Українська РСР) — український актор театру, кіно, дубляжу та озвучення. Народний артист України (2006)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 12 грудня 1962 року у Києві.

У 1984 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.

З вересня 1984 року — актор театру російської драми імені Лесі Українки (нині Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки).

Український голос головного героя серіалу Доктор Хаус (озвучення каналу «СТБ» у 2008—2013 роках)[2].

З 2003—2004 роках бренд-войс телеканалу «Інтер», озвучував анонси для програм та фільмів. З 2018 року — голос Київського метрополітену[3][4][5].

Театральні ролі[ред. | ред. код]

Рік Спектакль Роль
1982 Гравець
1985 ОБЕЖ
1985 Рядові
1985 Острів скарбів
1986 Матінка Кураж та її діти
1987 Сніданок з невідомими
1987 …а цей випав із гнізда
1988 Старий
1988 Коник-Горбоконик
1988 Зірки на ранковому небі
1988 Перламутрова Зінаїда
1988 Криваве весілля
1989 Самогубець
1989 Подія
1989 Казка про солдата і змію
1991 Жиди міста Пітера
1991 Кандид
1991 Викрадення Джонні Дорсета
1991 Без вини винуваті
1992 Посол
1992 Радій, коли велять
1993 Молоді роки короля Людовика XIV
1993 Іван-царевич
1996 Кохання студента
1997 Королівські ігри
1999 Елітні пси (Господарі життя)
2000 Таємниці мадридського двору
2000 Ревізор Аммос Федорович Ляпкін-Тяпкін, суддя
2001 Пані міністр Гість
2001 Долетимо до Мілана
2002 Лулу. Історія куртизанки
2003 Сон в літню ніч
2003 Edith Piaf: життя в рожевому світлі Чоловік
2003 Вовки та вівці Мардарій Савельїч, дворецький
2004 Маскарад
2006 Дон Кіхот. 1938 рік Дон Кіхот, Лицар де Варгас
2007 Милий брехун Джордж Бернард Шоу
2009 Бізнес. Криза. Кохання… Мартін Егер
2011 Трохи мерехтить примарна сцена… (Ювілей. Ювілей? Ювілей!)

Ролі в кіно[ред. | ред. код]

  • І ніхто на світі (1986) — Міша Білоус
  • Тарас Шевченко. Заповіт (1992—1997) — жандарм
  • Афганець 2 (1994) — епізод
  • Шалені гроші (1995) — Савва Васильков
  • Операція «Контракт» (1996) — Шапурко
  • Братство (2005) — жандарм
  • Непрямі докази (2005) — Сергєєв
  • Безжалісне кохання (2009) — епізод
  • Контракт (2009) — слідчий
  • При загадкових обставинах (2009) — Кочетов
  • Сусіди (2010) — Орест, науковий керівник Світлани Поліщук
  • Байки Мітяя (2011) — спостерігач на виборах
  • «Кедр» пронизує небо (2011) — Валентин Глушко
  • Небесні родичі (2011) — Конєв
  • Анна Герман (2012) — диригент
  • Повернення Мухтара-8 (2012) — Піканов
  • Джамайка (2012) — Олександр Риков, батько Сергія
  • Жіночий лікар (2012) — Борис Доронін
  • Спокута (2012) — Єгор
  • Лист очікування (2012) — член вчительної ради
  • Коханець для Люсі (2012) — Альфред
  • Порох і дріб (2012) — батько Нестеренко
  • Свати-6 (2012) — викладач філософії
  • Подвійне життя (2013) — Борис
  • Нюхач (2013) — Андрій Поречніков, бізнесмен
  • Будинок з ліліями (2014) — співробітник ЦКК
  • Шукаю дружину з дитиною (2014) — портьє
  • Особиста справа (2014) — Антон Дегтярьов
  • Останній яничар (2015) — Аденбей
  • Слуга народу (2015—2019) — олігарх Німчук
  • Ніконов і Ко (2015)
  • Майор і магія (2016)
  • Ласкаво просимо на Канари (2016) — Павло Констянтинович
  • Експрес-відрядження (2016) — член ради директорів
  • На лінії життя (2016) — Євген Мартинюк, начальник госпіталю, генерал-майор
  • Одинак (2016) — епізод
  • Провідниця (2016) — Петро
  • Пробач (2016) — Юрій Куценко, начальник Влада
  • Друге життя Єви (2017) — лікар
  • Дівчина з персиками (2017) — Борис Нефедов, батько Романа
  • Заповіт принцеси (2017) — епізод
  • Той, хто не спить (2017) — антиквар
  • Хороший хлопець (2017) — епізод
  • Акварелі (2018) — Соколов
  • Поверни мені життя (2018) — суддя
  • Вір мені (2018) — Кротов
  • Виноград (2018) — юрист
  • Дівчинки мої (2018) — Леонід
  • Замкнене коло (2018) — Геннадій Буров, директор заводу
  • Опер за викликом (2018) — Кажинський
  • Рідна кров (2018) — Владислав Валерійович
  • Ти моя кохана (2018) — Пориваєв
  • У минулого в боргу! (2018) — Лев Юрійович
  • Замок на піску (2019) — Ігор Тарасович
  • Невідправлений лист (2019) — Петро Федорович
  • Найкращий чоловік (2019) — епізод
  • Я заплачу завтра (2019) — Шаталов
  • Інша (2019) — епізод
  • Таємниця Марії (2019) — Лев Семенович
  • Якщо ти мене пробачиш (2019) — Козін
  • Повернення (2019) — Василь Петрович
  • Укус вовчиці (2019) — епізод
  • Інше життя Анни (2019) — епізод
  • Втрачені спогади (2019) — директор гімназії
  • Жіночі секрети (2020) — епізод
  • Наша лікарка (2020) — Лукаш
  • Три сестри (2020) — Андрій
  • Доньки (2020) — Зарубін
  • Сімейний портрет (2020) — Степан Крилов
  • Рись (2020)
  • Другий шанс (2020)
  • Поговори з нею (2020)
  • Джерело (2021) — Скоробогатов
  • Олена і капітан (2021) — Павло Шерстньов
  • Коли помре кохання (2021) — Аркадій Андрійович
  • Справедливість (2022) — Семен
  • Голова (2023)
  • Плут-2 (2023)
  • Шлях до дому (2023)

Дублювання та озвучення[ред. | ред. код]

Сотні ролей українською та російською для студій «Так Треба Продакшн», «Le Doyen», «Постмодерн» та інших.

Озвучення реклами[ред. | ред. код]

  • Zubrowka
  • Sunsilk
  • Lenor
  • Імодіум
  • Нізорал
  • Йодомарин
  • Ощадбанк

Звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Про нагородження працівник... | від 30.11.2006 № 1009/2006. web.archive.org. 12 липня 2019. Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 20 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  2. ↑ Юрій Гребельник: «В Хаусі мене дістали медичні терміни» [Архівовано 2015-06-26 у Wayback Machine.](рос.)
  3. ↑ Інформатор М1 Святошинсько-Броварської лінії Київського метро (Юрій Гребельник) (uk-UA) , процитовано 22 січня 2024
  4. ↑ Інформатор М2 Оболонсько - Теремківської лінії Київського метро без лишніх звуків. (Юрій Гребельник) (uk-UA) , процитовано 22 січня 2024
  5. ↑ Інформатор М3 Сирецько-Печерської лінії Київського метро. (Юрій Гребельник) (uk-UA) , процитовано 22 січня 2024

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Юрій Гребельник на сайті Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки.
  2. Юрій Гребельник на сайті Кінобаза.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гребельник_Юрій_Іванович&oldid=42259268