Юрій I Довгорукий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юрій I Довгорукий
Dolgorukiy.jpg
Юрій I Довгорукий
Великий князь Київський
Початок правління: 1149
Кінець правління: 1157
Інші титули: Князь Володимиро-Суздальський
Попередник: Ізяслав II
Наступник: Ізяслав III
Дата народження: бл.1090
Дата смерті: 15 травня 1157(1157-05-15)
Місце смерті: Київ
Дружина: донька половецького хана Аепи Осеневича
Ольга
Діти: Ростислав, Андрій, Іван, Борис, Гліб, Святослав, Ярослав, Мстислав, Василько, Михайло, Всеволод
Династія: Рюриковичі
Батько: Володимир II Мономах

Ю́рій I Володи́мирович Довгору́кий (*1090 — †15 травня 1157) — Великий князь Київський і князь Ростово-Суздальський.

Син Володимира II Мономаха, родоначальник лінії володимиро-суздальських князів. За постійне посягання на чужі землі йому дали прізвисько Долгорукий. Князь суздальський (1108–1135, 1136–1149, 1151–1155), переяславський (1134–1135) та київський (2 вересня 1149 — 20 серпня 1150, 28 серпня 1150 — початок квітня 1151, 20 березня 1155 — 15 травня 1157). Відповідно до запису у Любенькому пом'янику (поз.4) перед смертю став іноком Гавриїлом.

Похований у церкві Спаса на Берестові.

12 січня 1108 року одружився з дочкою половецького хана Аепи Осеневича. Здається, що у нього була і друга дружина, яку Андрій I Боголюбський вислав у Візантію з молодшими братами.

Енциклопедія українознавства[ред.ред. код]

Спас на Берестові в Києві, де похований Юрій I Довгорукий
Саркофаг Юрія I Довгорукого. Церква Спаса на Берестові у Києві

Юрій I Довгорукий - князь Ростово-Суздальський, згодом Великий князь Київський, шостий син Володимира II Мономаха. Прізвище Довгорукий — «Довга рука», надана князю через його фізіологічні особливості (сутулість), через що його руки здавались довшими ніж у інших людей. За іншою гіпотезою прізвище Довгорукий надано деякими літописцями після його смерті за постійні втручання із загарбницькою метою у справи Київського князівства. Ще за життя Мономаха за Юрієм Довгоруким закріплено Ростово-Суздальську землю із резиденцією у Суздалі, де місцеве боярство служило для нього підпорою. З 1125 року, після смерті Мономаха, Юрій Довгорукий став незалежним ростово-суздальським князем. Після смерті свого старшого брата київського князя Мстислава І Великого (1132). Юрій Довгорукий силою захопив Переяслав, згодом виміняв його за частину північних земель у свого брата Ярополка II, князя київського. Перехід Переяславщини до Юрія I Довгорукого спричинив його боротьбу з братами, яка закінчилася 1135 року поразкою Юрія Довгорукого, внаслідок чого він був змушений покинути південні землі й повернутися на Суздальщину. За його князювання зросла економічна і політична сила північних князівств, тут засновано місто Переяславль-Заліський, Юр'єв-Польський, Кострому, 1147 року вперше згадується Москва, яку він укріпив 1156 року, тому Юрія Довгорукого вважають засновником Москви. Він оформив на Північно-Східній Русі уділи, які роздав своїм синам, ставши засновником московської династичної лінії Рюриковичів («молодші Мономаховичі») та організатором Ростово-Суздальського князівства, ядра пізнішої Росії.

1149 року, користуючись з міжусобиць між князями, Юрій Довгорукий пішов у похід на південь і разом з половцями, біля Переяслава на Дніпрі, розбивши війська київського князя Ізяслава II, оволодів Києвом. 1150 року мусив його покинути, але згодом знову опинився в Києві. Після поразки на річці Руті (1151), якої йому завдав Ізяслав II, Юрій Довгорукий повернувся до Суздаля. Втретє здобув він Київ 1155 року й залишився там до кінця свого життя. Щоб закріпитись на півдні, він роздавав тут своїм синам удільні князівства.

Юрій I Довгорукий не був любленим серед киян; під час пиру у київського боярина Петрила його 15 травня 1157 року отруїли. Після його смерті повсталі кияни ліквідували встановлену ним владу, «суздальців — бояр і дружину — побивали по містах і селах» (М. Грушевський). За Юрія Долгорукого вперше виявилося суперництво двох народів, між Києвом та Суздальщиною почалася боротьба, яка набрала гострих форм за його сина Андрія I Боголюбського. Також було розтягнуто його майно («Красний двір», інший двір, за Дніпром, - «Рай»), двір сина Василька в місті.[1]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Ізяслав II
Alex K Kievan Rus..svg Великий князь Київський
1149-1151
Alex K Kievan Rus..svg Наступник
Ізяслав II
Попередник
 —
Vladimir city.png Князь Владимиро-Суздальський
1128-1157
Vladimir city.png Наступник
Андрій I Боголюбський
Попередник
Ізяслав III
Alex K Kievan Rus..svg Великий князь Київський
1155-1157
вдруге
Alex K Kievan Rus..svg Наступник
Ізяслав III
  1. Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 23