Юрій Долгорукий
| Юрій I Долгорукий | |
 |
|
| Юрій I Долгорукий | |
| Великий Князь Київський | |
| Початок правління: | 1149 |
|---|---|
| Кінець правління: | 1157 |
| Інші титули: | Князь Володимиро-Суздальський |
| Попередник: | Ізяслав II |
| Наступник: | Ізяслав III |
| Дата народження: | бл.1090 |
| Дата смерті: | 15 травня 1157 |
| Місце смерті: | Київ |
| Дружина: | донька половецького хана Аепи Осеневича Ольга |
| Діти: | Ростислав, Андрій, Іван, Борис, Гліб, Святослав, Ярослав, Мстислав, Василько, Михайло, Всеволод |
| Династія: | Рюриковичі |
| Батько: | Володимир II Мономах |
Ю́рій I Володи́мирович Долгору́кий (*1090 — †15 травня 1157)
Син Володимира II Мономаха, родоначальник лінії володимиро-суздальських князів. За постійне посягання на чужі землі йому дали прізвисько Долгорукий. Князь суздальський (1108—1135, 1136—1149, 1151—1155 рр.), переяславський (1134—1135 рр.) і київський (2 вересня 1149 — 20 серпня 1150, 28 серпня 1150 — бл.початку квітня 1151, 20 березня 1155 — 15 травня 1157). Відповідно до запису у Любенькому пом'янику (поз.4) перед смертю став іноком Гавриїлом.
Похований у церкві Спаса на Берестові.
12 січня 1108 р. одружився з дочкою половецького хана Аепи Осеневича. Здається, що у нього була і друга дружина, яку Андрій I Боголюбський вислав у Візантію з молодшими братами.
[ред.] Енциклопедія українознавства
Юрій I Довгорукий (бл.1090 — 1157), князь Ростово-Суздальський, згодом Великий князь Київський, шостий син Володимира II Мономаха. Прізвище Долгорукий — «Довга рука», надано деякими літописцями після його смерті за постійні втручання з загарбницькою метою у справи Київського князівства. Ще за життя Мономаха за Юрієм Довгоруким закріплено Ростово-Суздальську землю з резиденцією у Суздалі, де місцеве боярство служило для нього підпорою. З 1125, після смерті Мономаха, Юрій Долгорукий став незалежним ростово-суздальським князем. Після смерті свого старшого брата київського князя Мстислава І Великого (1132) Юрій Довгорукий силою захопив Переяслав, згодом виміняв його за частину півн. земель у свого брата Ярополка II, князя київського. Перехід Переяславщини до Юрія I Долгорукого спричинив його боротьбу з братами, яка закінчилася 1135 поразкою Юрія Довгорукого, у висліді чого він був примушений покинути південні землі і повернутися на Суздальщину. За його князювання зросла екон. і політ. сила північних князівств, тут здвигнено м. Переяславль Залєський, Юрьєв Польський, Кострому, 1147 вперше згадується Москва, яку він укріпив 1156, тому Юрій Довгорукий вважають засновником Москви. Він оформив на Півнно-Східній Русі уділи, які роздав своїм синам, стаючи засновником моск. династичної лінії Рюриковичів («молодші Мономаховичі») та організатором Ростово-Суздальського князівства, ядра пізнішої Росії.
1149, користуючися з міжусобиць між князями, Юрій Довгорукий пішов у похід на південь і разом з половцями, біля Переяслава на Дніпрі, розбивши війська київського князя Ізяслава II, оволодів Києвом. Однак 1150 мусив його покинути, але згодом знову опинився в Києві. Після поразки на р. Руті (1151), якої йому завдав Ізяслав II, Юрій Довгорукий повернувся до Суздаля. Втретє здобув він Київ 1155, де лишився до кінця свого життя. Щоб закріпитись на півдні, він роздавав тут своїм синам удільні князівства. Юрій I Довгорукий не був любленим серед киян; під час пиру у київського боярина Петрила його 15 травня 1157 отруїли. Після його смерті повсталі кияни ліквідували встановлену ним владу, «суздальців — бояр і дружину — побивали по. містах і селах» (М. Грушевський). За Юрія Долгорукого вперше виявилося суперництво двох народів, між Києвом та Суздальщиною почалася боротьба, яка набрала гострих форм за його сина Андрія I Боголюбського.
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
- Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
- Грушевський М. Історія України-Руси, П. Л. 1905; Пресняков А. Княжое право в древней Руси. П. 1909.
[ред.] Посилання
| Попередник Ізяслав II |
 |
Великий князь Київський 1249-1251 |
|
Наступник Ізяслав II |
| Попередник — |
 |
Князь Володимиро-Суздальський 1128-1157 |
|
Наступник Андрій I Боголюбський |
| Попередник Ізяслав III |
|
Великий князь Київський вдруге 1255-1257 |
|
Наступник Ізяслав III |
