Шевельов Юрій Володимирович

Юрій Володимирович Шевельов
Народився	17 грудня 1908 Харків
Помер	12 квітня 2002 Нью-Йорк,  США
Громадянство	США
Галузь наукових інтересів	славістика, мовознавство, історія української літератури
Заклад	Харківський університет Український вільний університет Гарвардський університет Колумбійський університет
Alma mater	Харківський університет
Відомі учні	Олесь Гончар, Олег Зуєвський
Відомий у зв'язку з:	дослідження історичної фонології української мови
Нагороди	Національна премія України імені Тараса Шевченка

Ю́рій Володи́мирович Шевельо́в (прізвище при народженні - Шнейдер. Псевдоніми Юрій Шерех, Гр. Шевчук; * 17 грудня 1908, Харків — † 12 квітня 2002, Нью-Йорк, США) — славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник діаспорного наукового та культурного життя. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Президент УВАН у 1959 —1961 та 1981 —1986 роках. Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США. Почесний доктор Альбертського, Люндського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії.
Головний редактор журналу «Сучасність».
Автор 17 книг, фундаментальних наукових праць: «Передісторія слов'янської мови: історична фонологія загальнослов'янської мови» (1965), «Історична фонологія української мови» (1979), «Нарис сучасної української мови» (1951).

Біографія

Народився в Харкові. Батько і матір обидва походили з шляхетних московських родин етнічних німців. Батько Шевельова, Володимир Шнайдер, монархіст і генарал-майор російської імператорської армії, у зв'язку з початком Першої світової війни вирішив змінити своє прізвище з Шнайдер (у російському правописі - Шнейдер) на Шевельов, про що у 1916 році він звернувся за дозволом безпосередньо до царя Миколи ІI. Як передає родинна легенда, він вибрав початкове Ш, «щоб не міняти міток на серветках». Мати Шевельова, Варвара Медер, пізніше змінила місце народження сина у документах на місто Ломжу (Польща), щоби унеможливити перевірку соціального походження сина органами більшовицької влади.

В 1931 Юрій закінчив Харківський університет (тоді Педагогічний інститут професійної освіти). В 1939 році захистив кандидатську дисертацію під керівництвом Леоніда Булаховського. Працював викладачем, потім доцентом Інституту журналістики (1933 — 1939) і Харківського університету (1939 — 1943). У 1930-ті роки Олесь Гончар був студентом Шевельова. Під час німецької окупації Харкова у журналі «Український засів» опублікував декілька власних віршів, а також в празькому журналі «Пробоєм» в 1943 році. Від 1941 до 1943 був завідувачем кафедри української філології. У 1943 виїхав до Львова, де познайомився з Василем Сімовичем. У Львові працював над підготовкою німецько-українського правничого словника, який не був завершений. Восени 1944 переїхав до Німеччини. Доцент слов'янської філології Українського вільного університету (1946-1949). У 1949 році захистив докторський науковий ступінь в УВУ. Підготував книгу «Нарис сучасної української літературної мови». Активний учасник та заступник голови об'єднання українських письменників МУР у Німеччині (1945 — 1949).

За запрошенням німецького славіста Макса Фасмера дістав позицію лектора російської і української мов у Люндському університеті (Швеція, 1950 — 1952). В 1952 — 1954 працював в Гарвардському університеті (США). У 1953 році померла мати Шевельова, яка подорожувала разом з ним все життя. Засновник об’єднання українських письменників «Слово» в 1954 році. Через конфлікт з Романом Якобсоном переїхав до Колумбійського університету (Нью-Йорк, 1954 — 1977). Член Гуггенгеймського меморіального товариства (1958—1959). Президент УВАН у США (1959 — 1961 і 1981 — 1986). В 1977 році вийшов на пенсію. В 1979 році в Гейдельберзі була опублікована фундаментальна праця Шевельова «Історична фонологія української мови». Був редактором журналу «Сучасність» в 1978—1981 роках. Після здобуття Україною незалежності, кілька разів відвідував різні українські міста. Гроші одержані від Шевченківської премії Шевельов передав на розбудову Української гімназії №6. Позитивно відгукувався про проект українського правопису, розробленого групою науковців на чолі з Василем Німчуком. Помер 12 квітня 2002 року у Пресвітеріанській лікарні у Нью-Йорку.

Наукова діяльність

Мовознавство

У мовознавстві учень О. Білецького, Л. Булаховського (з власних слів) і В. Сімовича (неформально), який впровадив Шевельова в фонологічні методи Празької школи.

Після праць із стилістики (Павло Тичина, Іван Котляревський, Тарас Шевченко) і синтаксису: «До генези називного речення» (1947), «Синтакса простого речення» (1941, видано без прізвища автора в К. 1951, в англійському перекладі «The Syntax of Modern Literary Ukrainian» у Гаазі 1963), у центр своєї наукової праці поставив написання історичної фонології української мови, що показувала б її розвиток від праслов'янської мови донині на широкому історичному, діалектному міжмовному й текстуальному ґрунті з установленням системно-причинових зв'язків між окремими фонетичними змінами («A Historical Phonology of the Ukrainian Language», 1979). Попередніми студіями до цієї праці були характеристика сучасної української літературної мови («Нарис сучасної української літературної мови», 1951), взаємодії її з діалектами головно Чернігівщини й Галичини (підсумовано в «Die ukrainische Schriftsprache», 1966), розмежування української і білоруської мов («Problems in the Formation of Belorussian», 1953), пробні етимологічні студії (вантаж, веремія та ін.), історична фонологія праслов'янської мови («A Prehistory of Slavic» 1964, 1965), серія статей про попередників у проблематиці (В. Ганцов, О. Курило, К. Михальчук, О. Потебня, Л. Васильєв, В. Сімович) і серія статей про окремі пам'ятки (Реймське Євангеліє, Кодекс Ганкенштайна, Ізборник 1076, Підпис Анни Ярославни, Мірило праведне, Інтермедії Ґаватовича, Хрест Євфросінії Полоцької та ін.).

Поза тим студії з історії української мови («Українська мова в першій половині двадцятого століття 1900—1941», 1987), історичної морфології, синтакси й лексикології української мови, студії з інших слов'янських мов (російської, білоруської, словацька, польської, сербсько-хорватської, чеської, староцерковнослов'янської), антропонімічні студії й низка рецензій на відповідні наукові появи (найважливіші з цих статей до 1970 зібрано в книзі «Teasers and Appeasers» 1971). Шевельов був редактором багатьох наукових і літературних журналів і серій, зокрема серії «Historical Phonology of the Slavic Languages».

Літературознавство та театрознавство

Шевельов вважав себе передовсім мовознавцем і підписував свої фахові роботи власним прізвищем, а статті з літературознавства та культурології - псевдонімом Юрій Шерех. Автор критичних відгуків на головні еміграційні літературні твори й літературознавчі праці.

Найважливіші літературні і театральні статті зібрано в книзі «Ein neues Theater» (1948), «He для дітей» (1964) і «Друга черга» (1978). Зредагував і видав збірки творів Василя Мови (1969), Л. Васильєва (1972) і В. Сімовича (1981, 1985). Редактор і автор журналів «Сучасність» (грудень 1978 — квітень 1981) і мовознавчих гасел в україномовну та англомовну «Енциклопедію українознавства».

Історія

В 1954 професор Юрій Шевельов написав у Бостоні статтю «Москва, Маросєйка», в якій сформулював кілька важливих уроків Переяслава-1654. Юрій Шевельов міркував про «історію великої і ще не закінченої війни» — саме так він назвав «історію культурних зв'язків між Україною та Росією». У статті професор робить висновок:

«

Три страшні вороги українського відродження – Москва, український провінціалізм і комплекс Кочубеївщини.

»

Усі вони, писав Шевельов, «живуть і сьогодні»:

«

... запекла ненависть Михайла Драгоманова не знищила українського провінціалізму. Запекла ненависть Дмитра Донцова не знищила Москви. Запекла ненависть В’ячеслава Липинського не знищила комплексу Кочубеївщини. Сьогодні вони панують, і вони урочисто справляють ювілей Переяслава.

»

Вшанування

Шевельов одержав почесні докторати Альбертського (Канада, 1983) і Люндського (Швеція, 1984) університетів та НаУКМА (1992). В 2000 році нагороджений Національною премією України імені Тараса Шевченка.

Бібліографія писань у ювілейних збірниках на пошанування Шевельова:

• Symbolae in honorem Georgii Y. Shevelov. Мюнхен 1971;
• Studies in Ukrainian Lingvistics in honor of George Y. Shevelov. Нью-Йорк 1985.
• Творчий доробок Юрія Шевельова і сучасні гуманітарні науки // Вісник Харківського університету. — 1999. — №426.
• К2-97936 Юрій Володимирович Шевельов: [(17.12.1908-12.04.2002): Некролог] // Зб. Харк. іст.-філол. т-ва. Нова серія. – Х., 2002. – Т.9. – С.407-408. – Підпис: Харківське історико-філологічне товариство.
• Юрій Шевельов [1908-2002: Некролог] // Літ. Україна. – 2002. – 25 квіт. (№16). – С.8. – Підписи: М.Жулинський, І.Дзюба, Б.Брюховецький та ін.
• Вічний Шерех-Шевельов Поступ 2002 р.
• Юрій Володимирович Шевельов (Шерех): Матеріали до бібліографії / Упоряд.: А.Даниленко, Л.Чабан. – Нью-Йорк: УВАН, 1998. – 200 с.
• Великий український філолог До 100-річчя від дня народження Юрія Шевельова (17.12.1908 – 12.04.2002) Каменяр 2009 р.
• ВИДАТНИЙ ФІЛОЛОГ СУЧАСНОСТІ До 100–річчя від дня народження Ю.Шереха, Національна парламентська бібліотека України
• Катерина Лабунська. Юрій Шевельов: "Я хотів сказати до побачення всім, кого знав і любив...". Українська Правда, 2002
• Пам’яті Юрія Шевельова (Шереха). Януш Ріґер („Юрій Шевельов – мовознавець”), Оля Гнатюк („Юрій Шевельов – патріарх української літературної критики”) та коротка бібліографія творів. Переклад з польської Сергія Вакуленка. Текст у форматі doc.

Бібліографія

Вибрані праці

Остання найповніша бібліографія праць Шевельова складає 872 назви.

• Список посилань на праці Юрія Шевельова наявні в інтернеті.
• Юрій Шерех (Шевельов). Леґенда про український неокласицизм, (1944);
• «До генези називного речення» (1947);
• Принципи і етапи большевицької політики щодо словянських мов в СССР (крім російської) (1947)
• «Синтакса простого речення» (1941, видано без прізвища автора в К. 1951, в англійському перекладі як «Syntax of Modern Literary Ukrainian»  — у Гаазі 1963);
• «A Historical Phonology of the Ukrainian Language», 1979; Переклад: «Історична фонологія української мови». Українській переклад Сергія Вакуленка та Андрія Даниленка. Харків: Акта, 2002.
• «Нарис сучасної української літературної мови», 1951;
• «Die ukrainische Schriftsprache», 1966;
• «Problems in the Formation of Belorussian», 1953;
• «A Prehistory of Slavic» 1964, 1965;
• «Teasers and Appeasers» 1971;
• «Ein neues Theater» (1948);
• «He для дітей» (1964);
• «Друга черга» (1978).
• «Українська мова в першій половині двадцятого століття 1900—1941. Стан і статус.», 1987; Текст
• «Внесок Галичини у формування укр. літ. мови». Л. — Н.-Й., 1996 Текст на сйті Майдан.
• «Пороги і Запоріжжя: Література. Мистецтво. Ідеології», т. 1-3. X., 1998.
• Стилі сучасної української літератури на еміграції, (1998);
• «Поза книжками і з книжок». К.: Час, 1998.
• «Портрети українських мовознавців». К.: Вид. Дім «Києво-Могилянська Академія», 2002. (Перевидання праць: «Покоління двадцятих років в укр. мовознавстві». ЗНТШ (Париж, Чикаго), 1962, т. 173. с.309-332; Юрій Шерех. «Кость Михальчук». — УВАН, Вінніпеґ, 1952; Юрій Шерех. «Всеволод Ганцов, Олена Курило». — УВАН, Вінніпеґ, 1954.)
• Вибрані праці. У Двох книгах. т.1 Мовознавство., т.2 Літературознавство. — Київ: Вид. "Києво-Могилянська академія", 2008. — 583 с., 1151 с.
• Юрій Шевельов. З історії незакінченої війни. (упорядники Оксана Забужко, Лариса Масенко) — Київ: Вид. "Києво-Могилянська академія", 2009. — 471 с. ISBN 978-966-518-519-2
• Оксана Забужко, Юрій Шевельов. Вибране листування на тлі доби. 1992-2002 (2011)
• Юрій Шевельов. "Я, мені, мене... (і довкруги)". Спогади. У двох томах. Видавництво часопису "Березіль", Видавтництво М. П. Коць. Харків - Нью-Йорк, 2001. Текст першого тому у форматі doc.

Статті

• Шевельов, Ю. Мої пригоди в Радянському Союзі / Ю.Шевельов // Сучасність. – 1969. – №2. – С.54-66.
• Шерех, Ю. Лесь Курбас і Харків: Спогади / Ю.Шерех // Сучасність. – 1993. - №12. – С.44-52.
• Шевельов Ю. Uр or out? З проблематики формування укр. числівника як частини мови. В кн.: Мовознавство: Тези та повідомлення. Третій Міжнар. конгрес україністів. (Харків, 26-29 серпня 1996). X., 1996. {Перевидання: Вибрані праці, Т.1 Мовознавство, К.: Вид. Дім «Києво-Могилянська Академія», 2008, с. 453-460. О. Забужко, Ю. Шевельов. Вибране листування на тлі доби: 1992—2002: з додатками, творами, коментарями, причинками до біографій та іншими документами. —К.: Висока Полиця, ВД Факт, 2011 (Повний текст виступу).} Повний текст виступу та коментар О.Забужко.
• Шевельов Ю. Українська літературна мова (1955) Переклад Сергія Вакуленка за виданням Shevelov G. Y. L’ukrainien littéraire // Shevelov G. Y. Teasers and Appeasers. Essays and Studies on Themes of Slavic Philology. – München, 1971. – p.245–260. Текст у форматі doc.
• Шевельов Ю. "Українізація: радянська політика 1925-1932 років" // Сучасність,1993, №5, стор. 36-57.
• Шерех Ю. "Скарби, якими володіємо" // Сучасність,1993, №6, стор. 147
• Шевельов Ю. "Олександер Потебня і українське питання: Спроба реконструкції цілісного образу науковця" - вступ до книги Олександера Потебні Мова. Націоналізм. Денаціоналізація: Статті і фрагменти. - New York: Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S., Inc., 1992. С.7-46
• Шевельов Ю. "У довгій черзі: Проблеми реабілітацій"// Сучасність, 1990, ч.12(356), стор. 69-79
• Шевельов Ю. "Микола Ґе і Тарас Шевченко: Мистець у відмінному контексті"// Сучасність, 1990, чч.7-8(351-352), стор. 99-127
• Шевельов Ю. "Українська мова в себе вдома сьогодні й завтра"// Сучасність, 1986, ч.10(306), стор. 28-46.
• Шевельов Ю. "Кулішеві листи і Куліш у листах"// Сучасність, 1983, ч.12(272), стор. 7-38
• Юрій Шевельов. З історії незакінченої війни. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009.

Аудіозапис

• Аудіозапис виступу Ю.В. на річниці Української Вільної Академії Наук (УВАН), 1995 р. Магнітофонна касета з записом отримана від Оксани Соловей. перша сторона (MP3 формат, 11 Мб), друга сторона (MP3 формат, 8 Мб)

Література

• Фізер, І. Ю. Шевельов як літературний критик // Сучасність. — 1969. — № 2. — С.50-53.
• Лавриненко, Ю. Над новою книгою Юрія Шереха // Ю.Лавриненко. Зруб і парости: Літ.-крит. статті, есеї, рефлекції. — [Мюнхен], 1971. — С.228-240.
• Горбач О. До 60-річчя проф. д-ра Юрія Шевельова. — Мюнхен: Б.в., 1971. — 87 с.
• Лавриненко, Ю. Борг змушеним мовчати: Нові праці Юрія Шереха і Йосипа Гірняка // Ю.Лавриненко. Зруб і парости: Літ.-крит. статті, есеї, рефлекції. — [Мюнхен], 1971. — С.100-113.
• Шерех, Ю. Зустріч з «Березолем» // Шерех, Ю. Третя сторожа: Л-ра. Мистец. Ідеології. — Балтімор; Торонто, 1991. — С.418-434.
• Мельник, В. Дві зупинки Юрія Шереха // Вісн. міжнар. асоціації україністів. — 1991. — № 3. — С.18-23.
• Дяченко, В. «Я харьковчанин отроду…» // Порубежье. — 1993. — № 1. — С.3.
• Одарченко, П. Наукова і літературна діяльність професора Юрія Шевельова // Одарченко, П.Українська література : Зб. вибр. ст. — К., 1995. — С.233-244.
• Шевельов Юрій Володимирович // Літературна Харківщина: Довідник / За ред. М. Ф. Гетьманця. — Х.: Майдан, 1995. — С.343-347.
• Видатний філолог сучасності: Наук. виклади на честь 85-ліття Ю.Шевельова. — Х.: Око, 1996 — 92с.
• Юрій Володимирович Шевельов (Шерех): Матеріали до бібліографії / Упоряд.: А.Даниленко, Л.Чабан. — Нью-Йорк: Українська вільна академія наук у США, НАН України та Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка 1998. — 200 с.
• Абліцов, В. Він переконав світ: «Я — є! І є моя мова»/ В.Абліцов // Голос України. — 1998. — 17 груд.
• Волосова, О. Критика як гра: до питання про стиль Ю. Шевельова // Зб. Харк. іст.-філол. т-ва. Нова серія. — Х., 1998. — Т.7. — С.75-94. — Бібліогр. : 21 назва.
• Тарнашинська, Л. Цього не зміг би зробити й Рембрандт: [до 90-річчя з дня народж.] / Л.Тарнашинська // Літ. Україна. — 1998. — 31 груд.
• Волосова, О. Журналістська діяльність Юрія Шереха в МУРі //Українська періодика: історія і сучасність. — Х., 1998. — С.75-94. — Бібліогр. : 12 назв.
• Чернова, Н. Шевельовські виклади // Слобода. — 1999. — 9 лют. — С.3.
• Шевельов Юрій Володимирович // Хрестоматія з літератури рідного краю. — Х., 2001. — С.377.
• С.Матвієнко. Кінець століття // Дзеркало тижня, №15 (390) 20-26 квітня 2002
• Григорій Грабович. Юрій Шевельов 1908–2002, Критика. №3, 2002
• Сверстюк, Є. Абсолютний слух до правди вирізнив людину великої культури — Юрія Шевельова // Літ. Україна. — 2002. — 23 трав (№ 19). — С.3.
• [Добірка матеріалів про Ю.Шереха] // Кур'єр Кривбасу. — 2002. — № 154 (верес.). — С.1-20.
• Волосова, О. І. Юрій Шерех (Шевельов) як літературний критик: Автореф. дис. … канд філол наук 10.01.01 / Харк. нац. ун-т ім В. Н. Каразіна. — Х., 2002. — 18 с.
• Рільке, Р. М. «Хто б ти не був…», «У день ти пошепт поговору…», Люди вночі; Сусід; Тиша / Р. М. Рільке; Пер. з нім. Ю.Шевельова // Сучасність. — 2002. — № 4. — С.41-42.
• Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
• Шевельов, Ю. Лист до молодих земляків: учням Харк. гімназії № 6 // Березіль. — 2003. — № 9-10. — С.149-150.
• Ленау, Н. Три цигани; Самотина: [Вірші] /Н.Ленау; Пер. з нім. Ю.Шевельова // Березіль. — 2003. — № 9-10. — С.147-149.
• Рільке, Р. М. Осінній день; Пантера: [Вірші] /Р. М. Рільке; Пер. з нім. Ю.Шевельова // Березіль. — 2003. — № 9-10. — С.146-147.
• Масенко, Л. Юрій Шевельов — видатний український мовознавець /Л.Масенко // Дивослово. — 2003. — № 1. — С.60-63.
• Наєнко, М. Гончар і Шевельов, або «Відрізати золото від імітації» /М.Наєнко // Літ. Україна. — 2003. — 4 верес. (№ 31-32).
• Зайцев, Б. П. Память о войне в документах: [Воспоминания о Шевелеве] // Университеты. — 2003. — № 3. — С.48-59.
• Листування з Ю.В. Шевельовим (Гавриленко О.А.) // Харківський історіографічний збірник. – Харків: НМЦ “СД”, 2004. – Вип. 7. – С. 182-190.
• Мигаль, Б. К. Шевельов Юрій Володимирович //Вихованці Харківського університету: Біобібліогр. довід. — Х., 2004. — С.218-219: портр.
• Шерех (Шевельов), Ю. На Сумській, тоді Карла Лібхнехта…/Ю.Шерех // Слобід. край. — 2004. — 21, 28 лют.
• George Yurii Shevelov
• Дяченко, Д. «Я харків'янин з роду…» // Укр. газ. - 2004. — № 5. — С.10.
• Скорина, Л. Юрій Шерех // Скорина, Л. Література та літературознавство української діаспори: Курс лекцій. — Черкаси, 2005. — С.374-382.
• Шевельов Юрій Володимирович // Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України — 75. 1930—2005: Матеріали до історії / В. Г. Скляренко (відп. ред.). — К.: Довіра, 2005. — С. 398—399.
• Віталій Абліцов „Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті“ — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
• Лариса Масенко. «Те, що Грушевський зробив для української історії, я зробив для української мови» // Юрій Шевельов. Вибрані твори. Книга І. — Київ, 2008. — с. 5-25.
• Іван Дзюба. Юрій Шерех — літературознавець і культуролог // Юрій Шевельов, Вибрані твори. Книга ІІ — Київ, 2008. — с. 5-32.
• Дмитро Дроздовський. Грушевський української філології. ВСЕСВІТ. №1-2 ЗА 2009 РІК
• Леонід Ушаклов. Юрій Шерех: історія української літератури «не для дітей» (відгук на тритомовик Юрія Шереха (Шевельова): «Пороги і запоріжжя. Література. Мистецтво. Ідеології.»). Схід — Захід (історико-культурологічний збірник). — Харків, 2001. — Вип. 3. — С. 204—212. Текст у форматі doc.

Посилання

	Портал «Українська мова»
	Шевельов Юрій Володимирович у Вікіцитатах?
	Проект «Українська мова»

• Gazeta.ua - 11.12.2008