Юрій Долгорукий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юрій Долгорукий
Dolgorukiy.jpg
Великий князь Київський
Правління 1149-1151, 1155-1157
Попередник Ізяслав Мстиславич
Наступник Ізяслав Давидович
Інші титули Князь Володимиро-Суздальський
Князь Переяславський
Біографічні дані
Імена Георгій
Дата народження бл.1090
Дата смерті 15 травня 1157(1157-05-15)
Київ
Місце поховання Церква Спаса на Берестові, Київ, Україна
Дружина Донька половецького хана Аепи Осеневича
Другий шлюб Ольга
Діти Ростислав, Андрій, Іван, Борис, Гліб, Святослав, Ярослав, Мстислав, Василько, Михайло, Всеволод
Династія Рюриковичі
Рід Мономаховичі
Батько Володимир Мономах
Alex K Yurii I.svg

Ю́рій (Георгій) Володи́мирович, відомий як Ю́рій Долгору́кий (також Юрій Довгорукий, *1090 - †15 травня 1157) — Великий князь Київський і князь Володимиро-Суздальський.

Син Володимира Мономаха, родоначальник лінії володимиро-суздальських князів. За постійне посягання на чужі землі йому дали прізвисько Довгорукий. Князь суздальський (1108-1135, 1136-1149, 1151-1155), переяславський (1134-1135) та київський (2 вересня 1149 - 20 серпня 1150, 28 серпня 1150 - початок квітня 1151, 20 березня 1155 - 15 травня 1157). Відповідно до запису у Любенькому пом'янику (поз.4) перед смертю став іноком Гавриїлом.

Похований у церкві Спаса на Берестові.

12 січня 1108 року одружився з дочкою половецького хана Аепи Осеневича. Здається, що у нього була і друга дружина, яку Андрій Боголюбський вислав у Візантію з молодшими братами.

Енциклопедія українознавства[ред.ред. код]

Спас на Берестові в Києві, де похований Юрій Долгорукий
Саркофаг Юрія Долгорукого. Церква Спаса на Берестові у Києві

Юрій Долгорукий — князь Ростово-Суздальський, згодом Великий князь Київський, шостий син Володимира Мономаха. Прізвище Довгорукий — «Довга рука», надана князю через його фізіологічні особливості (сутулість), через що його руки здавались довшими ніж у інших людей. За іншою гіпотезою прізвище Довгорукий надано деякими літописцями після його смерті за постійні втручання із загарбницькою метою у справи Київського князівства. Ще за життя Мономаха за Юрієм Довгоруким закріплено Ростово-Суздальську землю із резиденцією у Суздалі, де місцеве боярство служило для нього підпорою. З 1125 року, після смерті Мономаха, Юрій Довгорукий став незалежним ростово-суздальським князем. Після смерті свого старшого брата київського князя Мстислава Великого (1132). Юрій Довгорукий силою захопив Переяслав, згодом виміняв його за частину північних земель у свого брата Ярополка Володимировича, князя київського. Перехід Переяславщини до Юрія Довгорукого спричинив його боротьбу з братами, яка закінчилася 1135 року поразкою Юрія Довгорукого, внаслідок чого він був змушений покинути південні землі й повернутися на Суздальщину. За його князювання зросла економічна і політична сила північних князівств, тут засновано місто Переяславль-Заліський, Юр'єв-Польський, Кострому, 1147 року вперше згадується Москва, яку він укріпив 1156 року, тому Юрія Довгорукого вважають засновником Москви. Він оформив на Північно-Східній Русі уділи, які роздав своїм синам, ставши засновником московської династичної лінії Рюриковичів («молодші Мономаховичі») та організатором Ростово-Суздальського князівства, ядра пізнішої Росії.

1149 року, користуючись з міжусобиць між князями, Юрій Довгорукий пішов у похід на південь і разом з половцями, біля Переяслава на Дніпрі, розбивши війська київського князя Ізяслава Мстиславича, оволодів Києвом. 1150 року мусив його покинути, але згодом знову опинився в Києві. Після поразки на річці Руті (1151), якої йому завдав Ізяслав Мстиславич, Юрій Довгорукий повернувся до Суздаля. Втретє здобув він Київ 1155 року й залишився там до кінця свого життя. Щоб закріпитись на півдні, він роздавав тут своїм синам удільні князівства.

Юрій Довгорукий не був улюбленим серед киян; під час пиру у київського боярина Петрила його 15 травня 1157 року отруїли. Після його смерті повсталі кияни ліквідували встановлену ним владу, «суздальців — бояр і дружину — побивали по містах і селах» (М. Грушевський). За Юрія Долгорукого вперше виявилося суперництво двох народів, між Києвом та Суздальщиною почалася боротьба, яка набрала гострих форм за його сина Андрія Боголюбського. Також було розтягнуто його майно («Красний двір», інший двір, за Дніпром, — «Рай»), двір сина Василька в місті[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 23

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Ізяслав Мстиславич
Alex K Kievan Rus..svg Великий князь Київський
1149-1151
Alex K Kievan Rus..svg Наступник
Ізяслав Мстиславич
Попередник
Всеволод Мстиславич
Coat of arms of Pereyaslav-Khmelnytsky 1620.svg Князь Переяславський
1132
Coat of arms of Pereyaslav-Khmelnytsky 1620.svg Наступник
Ізяслав Мстиславич
Попередник
Vladimir city.png Князь Володимиро-Суздальський
1128-1157
Vladimir city.png Наступник
Андрій Боголюбський
Попередник
Ростислав Всеволодович
Coat of arms of Pereyaslav-Khmelnytsky 1620.svg Князь Переяславський
1134-1135
вдруге
Coat of arms of Pereyaslav-Khmelnytsky 1620.svg Наступник
Андрій Добрий
Попередник
Ізяслав Давидович
Alex K Kievan Rus..svg Великий князь Київський
1155-1157
вдруге
Alex K Kievan Rus..svg Наступник
Ізяслав Давидович