Юсьвинський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юсьвинський район
рос. Юсьвинский район
комі-перм. Юсьва район
Coat of Arms of Yusva rayon (Perm krai).png Flag of Yusvinsky rayon (Perm krai).png
Герб Юсьвинського району Прапор Юсьвинського району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Пермський край
Утворений: 25 лютого 1925 року
Населення (2010[1]): 19 558 осіб
Площа: 3080,4 км²
Густота населення: 6,4 осіб/км²
Телефонний код: 7-34246
Поштові індекси: 619170, 619176-78, 619180-85, 619187, 619189, 619191-94
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: село Юсьва
Кількість сільських поселень: 5
Влада
Веб-сторінка: www.admuswa.ru
Голова РДА: Євсін Михайло Миколайович
Голова району: Євсін Михайло Миколайович

Ю́сьвинський район (рос. Юсьвинский район, комі-перм. Юсьва район) — муніципальний район у складі Пермського краю, до 2005 року у складі Комі-Перм'яцького автономного округу. Центр — село Юсьва.

Історія[ред.ред. код]

Перші згадки про населені пункти району відомі з перепису Пермі Великої 1579 року. У книзі І.Яхонтова зазначаються присілки Юсва на річці Юсва, Туманська та Купрос. В перепису М.Кайсарова 16231624 років — починки Кірдим на річці Кірдимка, Ужегов та Мосейков, присілки Мартинова та Слудка на річці Іньва, Майкор та Карпово. В 1730 році територія району цілком входила до земель Строганових. 1754 року М. Г. Строганов заснував мідеплавильний завод у Пожві. 1775 року східна частина району відійшла до сенатора Всеволода Олександровича Всеволозького, а після його смерті — Всеволода Андрійовича Всеволозького. Останній будує також залізоробні заводи Єлизавето-Пожвинський (1798) та Майкорський-Нікітінський (1811). Відомі на той час Пожвинський та Майкорський заводи тривалий час визначали статус гірничозаваодського Уралу. Західна ж частина району залишалась у руках Строганових. 1814 року на Пожвинському заводі були збудовані два перші пароплави — на 6 та 16 кінських сил. 1816 року вперше в Росії у майстернях заводу використані газові ліхтарі. 1829 року на Всеросійській виставці заводом експонувалось надтонке листове залізо товщиною як цигарковий папір. Цим залізом були пізніше вкриті дахи королівського замку у Лондоні. 1839 року на заводі збудований пароплав «Перм'як» — перший російський пароплав широкої колії.

1900 року землі Всеволозького перейшли до князя Сергія Львова, брата першого міністра-голови Тимчасового уряду Георгія Львова. Юьвинський район був утворений 25 лютого 1925 року рішенням президії Уральського обласного виконкому від 11 лютого 1925 року шляхом відокремлення від Кудимкарського району та приєднанням деяких сільрад з комі-перм'яцьким населенням Майкорського району. В роки Другої світової війни у селищі Майкор була відновлена домна, на якій за цей період було виплавлено 200 тисяч тон чавуну. З 4 листопада 1959 року до складу району включені селища Майкор та Пожва, які до цього входили до складу Майкорського (19241931) та Чермозього років.

Населення[ред.ред. код]

Населення району становить 19558 осіб (2010). За національним складом переважають комі-перм'яки 54,3% та росіяни 43,2%[2].

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

До складу району входить 5 сільських поселень:

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб
Рік Центр Населені
пункти
Архангельське сільське поселення 243,93 2674 2011 Архангельське 39
Купроське сільське поселення 300,27 3082 2011 Купрос 37
Майкорське сільське поселення 115,73 3591 2012 Майкор 5
Пожвинське сільське поселення 158,06 3950 2011 Пожва 7
Юсьвинське сільське поселення - 7554 2009 Юсьва 54

Найбільші населені пункти[ред.ред. код]

Населений пункт Населення,
осіб
Рік
1 Юсьва 4 752 2009
2 Пожва 3 131 2011
3 Майкор 2 993 2012
4 Кама 596 2011
5 Архангельське 508 2011
6 Купрос 475 2011
7 Оні 458 2012
8 Крохалево 421 2011
9 Антипіно 337 2011
10 Бажино 328 2009

Туристичні об'єкти[ред.ред. код]

У селі Архангельське на території Михайло-Архангельської церкви (збудованої 1842 року) знаходиться священний камінь. Його образно називають сідлом Іллі Пророка або сідлом Пери-богатиря. Більшість стверджують, що при сидінні на ньому виконуються загадані бажання.

У селі Купрос знаходяться унікальний пам'ятник дерев'яного зодчества — церква Миколи Чудотворця, збудована графом Г. О. Строгановим 1768 року. 1930 року церкву закрили, скинули дзвіницю, будівля поступово зруйнувалась, але на його стінах залишились фрески з лицями святих. З 2006 року ведеться відновлення церкви.

У селищі Пожва збудована Свято-Троїцька церква (1865 рік). У селі Юсьва розташований жилий будинок купця Баталова, збудований у кінці 19 століття.

Персоналії[ред.ред. код]

У районі народились[3]:

З районом пов'язано багато людей:

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.admuswa.ru/index.php/o-rajone
  2. Юсьвинский район. 85 лет. — Пермь: Издательство «Пушка», 2010. — 204 с.
  3. http://www.admuswa.ru/index.php/o-rajone/imya-simvol-yusvinskogo-rajona

Посилання[ред.ред. код]

Шаблон:Пермський край