Юхан Аавік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юхан Аавік, 1968 рік

Ю́хан Аа́вік (ест. Juhan Aavik; * 29 січня 1884, Голстре (Holstre), нині у повіті Вільянді, Естонія — † 26 листопада 1982, Стокгольм) — естонський композитор, диригент, музичний педагог.

Біографічні дані[ред.ред. код]

Батько Юхана — Андрес Аавік — був шкільним учителем і керівником хору та духового оркестру.

Музичну освіту здобув у Санкт-Петербурзі. Закінчив Петербурзьку консерваторію: 1907 року — по класу труби у Василя Вурма, а 1911 року — по класу музичної теорії та композиції в Анатолія Лядова, Миколи Соловйова, Язепа Вітолса та Олександра Глазунова.

Професор і директор Талліннської консерваторії (1933—1940).

1944 року емігрував до Швеції.

У Стокгольмі видав «Історію естонської музики» в чотирьох томах (перші два томи — 1965, два останні томи — 1969).

Твори[ред.ред. код]

  • Естонська рапсодія для оркестру (1929).
  • Цикли фортепіанних п'єс:
    • «Спогади про Поркуні» (1930),
    • «Спогади про юні роки» (1936, 1939).
  • Концерт для фортепіано з оркестром (1943).
  • Концерт для скрипки з оркестром (1945).
  • Симфонія № 1 (1946).
  • Симфонія № 2 (1948).
  • Концерт для віолончелі та оркестру (1949).
  • Концерт для контрабаса та оркестру (1950).
  • Соната для органа (1951).
  • Соната для скрипки та фортепіано (1952).
  • Фортепіанне тріо (1957).

Література[ред.ред. код]

Електронні джерела[ред.ред. код]