Ющенко Катерина Логвинівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Катерина Логвинівна Ющенко
1987-K-L-Jushchenko.jpg
Народилася 8 грудня 1919(1919-12-08)
Чигирин
Померла 15 вересня 2001(2001-09-15) (81 рік)
Громадянство СРСР, Україна
Заклад Інститут кібернетики
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Відома завдяки: Адресна мова програмування
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки Державна премія України в галузі науки і техніки
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня

Катери́на Ло́гвинівна Ю́щенко (* 8 грудня 1919, Чигирин  — 15 серпня 2001) — автор першої у світі мови програмування високого рівня («Адресної мови програмування»), науковець-кібернетик, доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент АН УРСР (1976)[1], заслужений діяч науки, лауреат премій Ради Міністрів СРСР, дійсний член Міжнародної академії комп'ютерних наук[2], двічі — Державної премії України, премії імені В. М. Глушкова. Нагороджена орденом княгині Ольги.

Біографія[ред.ред. код]

Катерина Логвинівна Ющенко (у дівоцтві Рвачова) народилася 8 грудня 1919 року. Закінчила Середньоазійський Університет (1942). Працювала в Львівському відділі теорії імовірностей Інституту математики АН УРСР (1946 — 50), старший науковий співробітник Інституту математики АН УРСР (1950 — 57), завідувач відділу Інституту кібернетики АН УРСР (з 1957).

Доля подарувала їй можливість написати перші програми для першої ЕОМ, створеної у НАН України під керівництвом Сергія Олексійовича Лебедєва. За сорок років роботи в Інституті кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України нею створена широковідома в Україні і за кордоном наукова школа теоретичного програмування.

Внесок в науку[ред.ред. код]

Створення Адресної мови програмування — перше фундаментальне досягнення наукової школи теоретичного програмування. Випередивши створення перших мов програмування Фортран (1958), Кобол (1959) і Алгол (1960), Адресна мова програмування підготувала появу не тільки мов програмування з апаратом непрямої адресації, але й асемблерів.

У 70-80-ті роки остаточно склався предмет дослідження теоретичного програмування. Основним досягненням школи у цей час стало створення алгебро-граматичного (АГ) апарату синтезу програмного продукту.

У 90-ті роки школа теоретичного програмування сконцентрувала зусилля на дослідженні АГ-методів представлення знань про моделі організації обчислень і дружнього інтерфейсу користувача при проектуванні і розробці баз даних і знань для систем прийняття рішень, експертних систем і методів одержання знань для них, навчаючих систем різної орієнтації.

Пройшовши сорокарічний шлях досліджень, теоретичне програмування збагатилося власним розвинутим формально-алгоритмічним апаратом, а предмет досліджень істотно розширився від процедурних мов до методів подання знань, що складають штучний інтелект інструментарію розробників прикладних систем. Як спосіб спілкування з комп'ютером і засіб розробки програм, мови трансформувалися у алгоритмічні системи зі збалансованими наборами конструктивів.

Праці[ред.ред. код]

Праці з теорії імовірностей, алгоритмічних мов і мов програмування, методів побудови автоматизованих систем обробки даних.

Книги[ред.ред. код]

  • Вычислительная машина «Киев»: математическое описание / В. М. Глушков, Е. Л. Ющенко. — К. : Техн. лит., 1962. — 183 с.
  • Ющенко Е. Л. Адресное программирование / Е. Л. Ющенко. — К. : Техн. лит., 1963. — 286 с.
  • Ющенко Е. Л. Программирующая программа с входным адресным языком для машины Урал −1 / Е. Л. Ющенко, Т. А. Гринченко. — К. : Наук. думка, 1964. — 107 с.
  • Управляющая машина широкого назначения «Дніпро» и программирующая программа в ней / Е. Л. Ющенко, Б. Н. Малиновский, Г. А. Полищук, Э. К. Ядренко, А. И. Никитин. — К. : Наук. думка, 1964. — 280 с.
  • Viktor Mikhaĭlovich Glushkov, Ekaterina Logvinovna IUshchenko The Kiev Computer; a Mathematical Description

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]