Яблоновський Олександр Ян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Александр Ян Яблоновський
Aleksander Jan Jabłonowski.JPG
Народився бл.1670
Помер 28 липня 1723(1723-07-28)
Буськ
Громадянство Річ Посполита
Інші імена Олександр Ян Яблоновський
Титул шляхтич
Батько князь Станіслав Ян Яблоновський
Матір Маріанна (Марія Анна) Казановська
Родичі Домінік Александер Казановський (дід), Миколай-Єронім Сенявський (тесть)
Дружина Теофіля Сенявська
Діти Маріанна, Кароліна Тереза, Ядвіґа, Юзеф Александр
Herb Prus III.svg

Яблоновський Олександр Ян гербу Прус ІІІ (близько 1670 — 28 липня 1723) — представник знатного польського магнатського роду Яблоновських. Молодший брат Яна Станіслава Яблоновського.

Коротка біографія[ред.ред. код]

Другий син Станіслава Яна та Марії Анни з Казановських (донька брацлавського воєводи).

Освіту здобув у єзуїтських навчальних закладах Львова та Праги разом з братом Яном Станіславом. Здійснив подорож до країн Західної Європи. Тривалий час жив у Франції, де зацікавився астрономією, що передав сину Юзефу Александру. Разом з братом в Парижі виголосив «Theses mathematicae ex variis tractatibus propugnabuntur».[1]

Після повернення до Польщі вступив на військову службу, брав участь в політичному житті; секундував спочатку батьку, потім брату. У 1687 р. став корсунським і буським старостою (отримав від батька, як і державу Загосьцську). У 1693 після брата став хорунжим великим коронним. Мав посаду старости звенигородського[2] з 1697 р. (проти цього ще 1710 р. протестувала сандомирська шляхта).[3]

Учасник воєнних дій проти турків і татарів, зокрема, боїв під Львовом у 1695 (ледь не потрапив до неволі) і 1697 р. У 1702 р. на чолі збройного загону воював проти українських козаків під керівництвом Семена Палія.

Був маршалом Галицького сеймику 1692 р., воєводського сеймику, обирався послом від Галицької землі на сейм до Варшави (1720 і 1722 р.). 1706 р. після перемоги військ АВґуста ІІ під Калішем перейшов на його сторону, випрадовуючи свої попердні вчинки примусом зі сторони Карла ХІІ. Потім знову перейшов на сторону С.Лєщиньскі, якого покинув перед Полтавською битвою. Як депутат від стану рицарів на раді сенату 1711 р. був в опозиції, не підписав рішення про початок війни з турками. НЕ відомо, чи брав участь у зприсяженні брата. Після арешту брата і гетьмана А. М. Сєнявскі восени 1713 р. жадав евакуації військ Сасів з РПосполитої. Приєднався до Тарногродської конфедерації, від неї був суддею фіскальним у Руському воєводстві 1716 р. В ті роки мав процеси з сусідами та кредиторами, зокрема, 1714 р. з Чацкими, 1718 р. з Виговськими.

Помер 28 липня 1723 р. у Буську (тепер Львівської області).

Власність[ред.ред. код]

У 1700 р. отримав Копайгород та Курилів. 1702 р. одідичив по батьку 6 міст і містечок, 58 сіл. Мав борг 1665400 зол. пол. від батька (через видатки на потреби Речі Посполитої), про його повернення згадував до смерті.[4]

Сім'я[ред.ред. код]

Дружина — Теофіля Сенявська (1677-1754, шлюб 1698 р.). Діти:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Józef Andrzej Gierowski. Jabłonowski Aleksander Jan h. Prus III (ok. 1670–1723)… S. 213
  2. Jablonowscy (01) (пол.)
  3. Józef Andrzej Gierowski. Jabłonowski Aleksander Jan h. Prus III (ok. 1670–1723)… S. 213
  4. Józef Andrzej Gierowski. Jabłonowski Aleksander Jan h. Prus III (ok. 1670–1723)… S. 213
  5. Jabłonowscy (01) (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Józef Andrzej Gierowski. Jabłonowski Aleksander Jan h. Prus III (ok. 1670–1723) / Polski Słownik Biograficzny: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. —Wrocław — Warszawa — Kraków, 1963.— Tom Х/2, zeszyt 45.— s. 161–320 (пол.) S. 213.

Посилання[ред.ред. код]