Яворський Болеслав Леопольдович
Болесла́в Леопо́льдович Яво́рський (10 червня (22 червня) 1877, Харків — 26 листопада 1942, Саратов) — український і російський музикознавець, піаніст, композитор і педагог. Доктор мистецтвознавства (1941).
Біографічні дані [ред.]
1898 закінчив Київське музичне училище. 1903 закінчив Московську консерваторію: по класу композиції (у Сергія Танєєва) та по класу фортепіано у Шишкіна.
1916—1921 — професор Київської консерваторії (1917—1921 — директор). Від 1918 — професор Музично-драматичного інституту імені Миколи Лисенка. 1917—1921 — директор Народної консерваторії в Києві.
Від 1921 працював у Москві. 1938—1942 — професор Московської консерваторії.
Автор опери «Вишка Жовтня» (1930), творів для фортепіано, солоспівів, обробок українських народних пісень.
Серед учнів: Микола Леонтович, Михайло Вериківський, Пилип Козицький, Григорій Верьовка.
Праці [ред.]
Створив теорію ладового ритму (слухового тяжіння).
- «Побудова музичної мови» (частини 1—3, 1908).
- «Вправи в утворенні схем ладового ритму» (частина 1, 1928).
- «Структура мелодії» (1929).
- «Статті, спогади, листування» (том 1, 1972).
Література [ред.]
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.. Словникова частина. — Т. 10.
- Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание. — Т. 30. — Москва, 1978. — С. 431.
- Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський. За редакцією А. В. Кудрицького. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9.. — С. 673—674.
