Яворів

Яворів
Герб Яворова
У центрі Яворова, березень 2011 року
Яворів на мапі України
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Львівська область
Район/міськрада	Яворівський район
Код КОАТУУ	4625810100
Перша згадка	24 червня 1376 року
Магдебурзьке право	2 липня 1569 року
Статус міста	з 1939 року
Населення	▲12948 (01.01.2011)
Площа	23,35 км²
Густота населення	554,5 осіб/км²
Поштові індекси	81000
Телефонний код	+380-3259
Координати	49°56′23″ пн. ш. 23°23′09″ сх. д.
Висота над рівнем моря	229 м
Водойма	р. Шкло, р. Парашка
Міста-побратими	Ярослав, Венгожево, Любачів
День міста	23 червня
Відстань
Найближча залізнична станція	Яворів
До обл./респ. центру
- залізницею	54 км
- автошляхами	53 км
Міська влада
Адреса	81000, Львівська обл., Яворівський р-н., м. Яворів, вул. Львівська,15
Веб-сторінка	Офіційний сайт Яворівської міської ради
Міський голова	Степан Венгерак

Я́ворів — місто в Україні, районний центр Львівської області над річкою Шклом (притока Сяну).

Місто виникло як хліборобське, торгове і ремісниче поселення на торговельному шляху Львів-Ярослав.

Розташоване на відстані 50 км на північний захід від обласного центра міста Львова. Населення — 13 тис. осіб (у 1968 — 8 900, у 2001 — 13 500 осіб), притому 99% міського населення становлять українці.

У Яворові — залізнична станція, місто має автобусне сполучення зі Львовом, сусідніми районами та кількома прикордонними містами Республіки Польща.

5 км від центру міста розташоване Яворівське озеро

Назва

Назву топоніма «Яворів» виводять від яворів, яких багато росте в долині річки Шкла. За іншою версією назва міста як краю пішла від легендарного княжича Явора, про якого згадується в давньоруських хроніках ХІІІ-XIV ст.

Історія

Перша письмова згадка про Яворів датується 24 червня 1376 року.

2 липня 1569 року місто одержало маґдебурзьке право, а з кінця цього (XVI) століття в місті діяло братство.

За підтримку Богдана Хмельницького у національно-визвольній боротьбі (1648) десяток яворців було страчено, а на місто накладено контрибуцію.

У другій половині XVII століття Яворів був фортифікованим містом, в якому часто перебував король Ян Собєський, до 1772 року Яворів — торгово-ремісничий осередок (переважно шевство) на шляху Львів — Ярослав.

Яворівська ратуша, березень 2011 року

Після 1-го поділу Польщі (1772) Яворів перебував у складі Австрії (від 1867 року — Австро-Угорщина).

У XIX столітті і аж до 1939 року Яворів — повітове місто. Від середини XIX — на початку ХХ століть в Яворові відбувається українське культурно-патріотичне піднесення.

Яворівці брали участь у визвольних змаганнях українців 1-ї половини ХХ століття — у створенні ЗУНР (1918), воювали у лавах УГА, ОУН-УПА.

Перед вступом військ Червоної армії 26 вересня 1939 року в Яворів, німецька авіація бомбардувала місто, внаслідок чого було зруйновано історичне Велике передмістя.

У радянський період (від 1939 року) в Яворові комуністичною владою чинились утиски національних і релігійних потреб місцевого українського населення, хоча патріотичний рух у місті був безперервним. З демократизацією життя в СРСР наприкінці 1980-их років у Яворові з новою силою здіймається хвиля українського національного піднесення, відроджується офіційно релігійне життя.

Від 1991 року — у складі незалежної України — триває розбудова держави, український культурний розвиток.

З 1998 року спостерігалось стрімке економічне та інфраструктурне зростання м.Яворова в складі Яворіського району внаслідок активної діяльності державного діяча, почесного громадянина району Лукашика Степана Івановича, а саме створення СЕЗ "Яворів", будівництво нового пункту пропуску через державний кордон Краківець та ін.

Кожного року відзначаються уродини України та Яворова

Економіка: промисловість, ремесла і сфера послуг

У Яворові розвинуті деревообробна, харчова, хімічна і меблева промисловість.

Серед основних підприємств міста:

• ТзОВ «Снєжка-Україна»
• ТзОВ "Металопластмас";
• ТзОВ «КЕН-ПАК ЯВОРІВ»;
• ТзОВ "УКР ПАК"

• ВАТ «Яворівський хлібозавод».

Також у Яворові працює метеостанція, дислокується сучасноозброєна військова бригада.

Яворівський районний центр дитячої та юнацької творчості.

У місті діє школа-майстерня мистецької обробки дерева. Яворів — давній осередок художніх ремесел (різьблення на деревині, іграшкарство, декоративний розпис, вишивка, ткацтво, виробництво сувенірів).

У Яворові — залізнична станція, місто має автобусне сполучення зі Львовом, сусідніми районами та кількома прикордонними містами Республіки Польща.

У місті функціонують численні торгівельні підприємства, кафе, підприємства обслуговування громадян, відділення провідних банків — «Ощадбанку», «Укрексімбанку», «Аваль», «ПриватБанку»,«НадраБанку».

Соціальна сфера: медицина та освіта

У місті працюють поліклініка та районна лікарня.

Відділ освіти.

Навчальні заклади Яворова:

• Яворівська гімназія;
• Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2;
• Середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3;
• Польська суботня школа;
• НВК "ДЗ-СЗШ Ι ступеня"

Культура

Яворівський Народний дім

Культурні установи Яворова:

• Яворівський Народний дім;
• Школа мистецтв ім. М. Вербицького;
• Яворівський районний центр дитячої та юнацької творчості;
• 2 бібліотеки (для дітей і для дорослих).

Музей «Яворівщина»

За незалежності з ініціативи державного діяча Лукашика Степана Івановича у місті запрацювали 2 музеї: відновив свою роботу історико-етнографічний музей «Яворівщина» (2002) і розпочав свою діяльність садиба-музей письменника Осипа Маковея (1992).

Далеко за межами Галичини відомими є яворівські творчі колективи — Народний хор «Яворівщина» та народна академічна капела «Акколада».

За СРСР, коли працювало училище художньої обробки дерева і фабрика художніх виробів ім. Т. Г. Шевченка знаними майстрами Яворівщини були І. Лісовський, Й. Станько, В. Прийма, С. Гиндик.

Нині Яворів велично відзначає річниці незалежності України, ювілеї своїх земляків: О. Маковея, М. Вербицького, Й. Лозинського, налагоджує добросусідські відносини з прикордонними містами Ярославом та Любачевом (Республіка Польща).

У Яворові — 5 ботанічних пам'яток природи місцевого значення.

Спорт

У місті є стадіон імені Є. Смука, функціонує ДЮСШ «Явір». Найвідоміша спортивна команда Яворова — хокейний клуб «Явір», домашньою ареною якої є Льодова арена міста Новояворівськ (на 600 місць).

Вхід на яворівський стадіон

Культові, архітектурні та історичні пам'ятки

У 1454 році королевич Вацлав заснував яворівську католицьку парафію, а руська (українська) православна парафія, імовірно, була створена приблизно в цей же час. Першою сакральною спорудою в Яворові був дерев'яний парафіяльний костел Найсвятішої Марії, заснований у тому ж 1454 році, що проіснував до 1776 року. Саме в цьому костелі в 1678 році було охрещено сина короля Яна Собеського Костянтина. Другий парафіяльний костел, вже кам'яницю, було зведено 1639 року.

Церква Святого Юрія (УГКЦ)

У Яворові діє костел святих Петра і Павла.

У Яворові існувала низка руських православних та уніатських церков:

• дерев'яна Церква на Великому передмісті Успіння Богородиці, збудована 1568 року, затверджена королем Стефаном Баторієм 15 травня 1578 року.
• Церква Святого Юрія, збудована 1588 року на основі привілею короля Сигізмунда II. Від неї збереглася набагато пізніша, також дерев'яна, дзвіниця (1764).
• дерев'яна Церква Різдва Богородиці на Малому передмісті. Перша документальна згадка про неї датується 1670 роком.
• кам'яна Церква Святого Юрія (нова), збудована 1899—1902 рр.
• Монастир василіянок, заснований 1621 року.

У 1658 році в Яворові було засновано синагогу.

У теперішній час (2000-ні) у Яворові діє 4 храми УГКЦ та римо-католицький костел.

У 1931 році в місті було засновано завдяки старанням і наполегливості Михайла Фільца історико-етнографічний музей «Яворівщина», який відновив роботу в тому самому приміщенні, що має історичне значення, в 2002 році. Серед інших історико-архітектурних пам'яток: яворівська ратуша (кінець XIX століття), будинок міської ради (XIX століття), Народний Дім (1908).

У Яворові встановлено низку пам'ятників діячам української культури та релігії — Тарасові Шевченку, Михайлові Вербицькому, Митрополиту Андрею Шептицькому, Осипу Маковею, що є виключною заслугою державного діяча Лукашика Степана Івановича.

Персоналії

Будинок у Яворові, де жив і працював Йосип Лозинський

Відомі уродженці Яворова

• проповідник і релігійний діяч часів Петра I (останній місцеблюститель патріаршого престолу у 1700-21) Стефан Яворський (*1658 - †1722);
• польський математик Лаврентій Жмурко (*1824 - †1889)
• вчений-флорист Остап Волощак(*1835 - †1918);
• громадський діяч, активіст «Просвіти», фундатор Іван Загаєвич (*1861 - †1926);
• письменник о. Василь Загаєвич (*1866 - †1948);
• письменник і педагог Осип Маковей (*1867 - †1925);
• один з керівних членів ОУН Сеник Омелян (*1891 - †1941);
• просвітницький діяч, учасник загальноукраїнських національно-визвольних змагань Микола Загаєвич (*1892 - †1918);
• співробітник бойової референтури УВО Біда Роман-Осип (*1905 - †1942);
• діячка ОУН Недзвєцька Олена (*1911 — †1998);
• композитор Богдана Фільц (*1932);
• радянський футболіст Кесло Богдан (*1938);
• відомий футболіст Андрій Покладок (*1971).

У Яворові працювали

• у 80-рр. 17 століття перебував у почесному полоні Георге Дука — гетьман Правобережної України, господар Молдавського князівства;
• працював і похований етнограф, мовознавець і громадський діяч Йосиф Лозинський (*1807 - †1889);
• письменник і громадський діяч Осип Турянський (*1807 - †1889);
• письменник і вчений Петро Франко (*1890 - †1941);
• пластовий та громадський діяч Левицький Северин (*1890 - †1962)
• військовий і громадський діяч Іван Чмола (*1892 - †1939);
• історіософ і лікар Юрій Липа (*1900 - †1944);
• поет і журналіст Петро Іванець (*1956);
• відомим діячем яворівської культури є майстер-різбляр Йосип Станько;
• державний діяч Лукашик Степан Іванович (*1953 - †2011).

У Яворові навчались

• скульптор, педагог заслужений діяч мистецтв України Севера Іван Васильович (*1891 — †1971) (різьбарській школі в Яворові (1904—1907));
• народна артистка України Оксана Білозір (*1957)

Яворів часто відвідував парох с. Млини Яворівського повіту о. Михайло Вербицький (*1815 - †1870), композитор і громадський діяч, автор музики до національного Славня «Ще не вмерла Україна».

Міста-побратими

• Ярослав, Польща
• Венгожево, Польща
• Любачів, Польща
• Тракай, Литва

Галерея

• 

  Ставки у Яворові

• 

  Будинок Яворівської міської ради

• 

  Церква Різдва Богородиці (УГКЦ)

• 

  Римо-католицький костел святих Петра і Павла

• 

  На центральній площі

• 

  Ринок

• 

  Стара вуличка

• 

  Дерев'яна різьба на одному з довоєнних будинків

Джерела, посилання та література

• Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
• Офіційний сайт Яворівської міської ради
• Українська радянська енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 12. — К.: Головна редакція УРЕ, 1985., стор. 486
• Збірка «Яворівщина з її минулого і сучасного». - Яворів, 1931.
• Історія міст і сіл УРСР в 26 томах. - Київ, 1968.
• Edward Webersfeld. «Jaworow. Monografia historyczna, etnografichna i statystyczna». Lwow, 1909 (пол.)
• Yavoriv, Ukraine
• Ігор Чорновол. Яворів і Яворівщина // Львівська газета, 25 січня 2013

Див. також

• Світлини Яворова
• Яворів на Вікімапії