Яготинський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Яготинський район
Jagotynskiy rayon gerb.png Jagotynskiy rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Київська область
Код КОАТУУ: 3225500000
Утворений: 1923
Населення: 33 927 (на 1.10.2013)
Площа: 793,25 км²
Густота: 43,3 осіб/км²
Тел. код: +380-4475
Поштові індекси: 07700—07755
Населені пункти та ради
Районний центр: місто Яготин
Міські ради: 1
Сільські ради: 18
Міста: 1
Села: 39
Селища: 2
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 07700, Київська обл., Яготинський р-н, м. Яготин, вул. Незалежності, 110, 5-44-44
Веб-сторінка: Сторінка на сайті ОДА

Сторінка РДА, тимчасово не працює

Голова РДА: Семеняка Володимир Павлович

Яготи́нський райо́н — район України на сході Київської області на лівобережжі. Адміністративний центр — місто Яготин. Населення становить 33 927 осіб (на 1 жовтня 2013). Площа району 793,25 км². Утворено 22 вересня 1937 року у складі Полтавської області. 6 січня 1954 року переданий до складу Київської області.

Символіка району[ред.ред. код]

Географія[ред.ред. код]

Розташований у фізико-географічній зоні Центрального Лісостепу. Його площа 793,3 км2, що становить 2,8 відсотка території області. Відстань до Києва — 115 км. На території району протікають 9 річок: річка Супій (37 км), р. Ржавець (23 км), р. Лозова (15 км), р. Гнила Оржиця (14.6 км), р. Чумгак (13.5 км), р. Жоравка (10 км), р. Будячивщина (9 км), р. Малий Супій (8 км), р. Бутовщина (4.5 км).

Історія[ред.ред. код]

Найдревніший період в історії Яготинщини сягає пізнього кам'яного віку палеоліт. Ще 10-12 тисяч років тому на території району проживали первісні люди-кроманьйонці (у районі діє музей археології «Добраничівська стоянка»). Є також відомості про перебування тут людини в епоху міді-бронзи та Київської Русі. Скажімо, найдревнішою згадкою про річку Супій, головну водну артерію району, є «Повчання Володимира Мономаха синам своїм», яке датується 1085 роком. Береги Супою поблизу Яготина були заселені ще до 1240 року, тобто нашестя монголо-татар.

Після поразки військ ординського темника Мамая, останній разом зі своїм військом, у складі якого було чимало християн, відступив на землі сучасної України, які тоді знаходилися у складі Литви. Нащадки Мамая, охрестившись і отримавши титул князів Глинських, разом зі своїми родичами — князями Острозькими, Дашкевичами, Вишневецькими, Ружинськими, Косинськими та ін. стали володіти обширними землями, які приблизно відповідають сучасним Київській, Черкаській, Чернігівській і Полтавській областям. Саме в цей час починається массове будівництво укріплених дерев'яних фортець-січей (городків) у цьому регіоні, а також починає різко зростати кількість сіл і хуторів. Саме в цей час серед місцевого населення зростає популярність козацької самоідентифікації, тобто пов'язування себе з козацтвом — спільнотою вільних людей Степу. Таким чином на початку XVII ст. Яготин і навколишні землі (майбутні землі Яготинської сотні) є частиною козацького краю і входить до складу Вишневеччини — вотчини родичів Мамая, роду князів Вишневецьких, одним з представників якого був Ярема Вишневецький.

Перша письмова згадка про Яготин відноситься тільки до 1552 року, а перша інформація про власників Яготина — до початку 17 століття. У 1637 році в універсалі Якова Острянина згадується Яготинський повіт. Це означає, що Яготин був на той час адміністративним центром. Місто також було центром козацької сотні (1723 року), козаки якої брали активну участь у визвольній війні 16481654 років.

Одним з перших поміщиків Яготина був Василь Танський — внук Семена Палія, у якого в 1757 році купив землі Кирило Розумовський. У деяких джерелах є свідчення, що Яготин Розумовському подарувала імператриця Єлизавета.

Після скасування гетьманства К. Г. Розумовський переїхав до Яготина, де в 1765 року спорудив греблю, за допомогою якої утворилося озеро Супій. В 1800 році Розумовський спорудив у Яготині унікальну Троїцьку церкву, зруйновану в 1936 році. Нині церква включена до числа пам'яток історії і культури України. У 2005 році була розпочата її відбудова.

Після смерті Гетьмана Яготин в числі інших земельних володінь дістався його сину Олексію Розумовському — відомому дипломату, міністру народної освіти Росії. Він заклав тут грандіозний парк, розташований вздовж берегів мальовничого озера Супій і займав площу 150 гектарів. В парку знаходився двоповерховий цегляний палац, який був створений в останній третині 18 століття. Будівництво палацу було розпочате при К. Г. Розумовському, а завершене за часів Олексія Розумовського. В плані палац являв подовжений прямокутник з виступами в бік озера Супій у вигляді центральної напівротонди і резалітів в крилах. Палац повністю зруйнований у 19 столітті. До даного часу зберігся лише лівий резаліт будівлі. Після ремонту в 1984 році в ньому відкрито картинну галерею.

1820 року, О. К. Розумовський подарував Яготинський маєток дочці Варварі, яка вийшла заміж за князя М. Г. Рєпніна-Волконського. Завдяки князю Яготин відвідували О. В. Капніст В. П. Лукашевич, Є. Г. Гребінка, В. Штернберг, Т. Г. Шевченко, М. В. Гоголь, М. А. Маркевич та багато інших відомих людей.

Особливе значення має перебування в Яготині Т. Г. Шевченка. Вперше він приїхав сюди в 1843 р. для малювання двох копій з портрету М. Г. Рєпніна. Тут він намалював автопортрет, написав поему "Тризна", яку присвятив доньці М. Г. Репніна Варварі. Шевченко був у Яготині і в 1844, 1845 та 1859 роках. До Яготинської доби відносяться його «Археологические записи …», малюнок сепією «Шевченко малює селянський двір», та повість «Близнецы».

А на території однієї з місцевих шкіл в 1972 році з ініціативи і стараннями О. С. Непорожнього, фундатора музейної справи на Яготинщині, було встановлено пам'ятник молодому Т.Шевченку (скульптор І.Гончар, архітектор Я.Ковбаса). Саме таким 29-річним бачив його Яготин в 1843 р. під час першого приїзду до міста.

Біля Картинної галереї встановлена скульптура М. В. Гоголю (скульптор О.Ковальов).

На Яготинщині народились письменники І. Кирій, В. Большак, Д. Гордієнко, літературознавець С.Козуб.

На Яготинщині народилася і творила видатна народна художниця України К. В. Білокур (1900–1961), ім'я якої відоме далеко за межами України. Нині в Богданівці, на батьківщині митця, діє Музей-садиба, а картини художниці експонуються у Яготинській картинній галереї.

Відважно воювали яготинці проти загарбників на фронтах і в партизанських загонах. Яготинщина славиться двома Двічі Героями Радянського Союзу: А. Г. Кравченком (с. Сулимівка), майором М. З. Бондаренком (с. Богданівка), Героями Радянського Союзу: В. І. Кравченком та І. В. Борщиком (с. Годунівка), А. І. Гиричем (м. Яготин), І. І. Бранцем (с. Райківщина), В. Ф. Кайдашем, Г. Є. Литвиненком, О. П. Матіковим. Прославили наш край і повні кавалери орденів Слави: Дубошій М. Н., Ходус В. І., Гелевера Є. Д., Козлов, підпільники з с. Фарбоване на чолі з директором школи М. І. Яценком, партизанка Феня Мотильова (вчителька), партизани загону «Перемога або смерть» на чолі з Осєчкіним С. Я.).

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду та 18 сільських рад, які об'єднують 42 населені пункти і підпорядковані Яготинській районній раді. Адміністративний центр — місто Яготин[1].

Екскурсійні об'єкти[ред.ред. код]

  • Музей археологічний «Добраничівська стоянка» (с. Добраничівка)
  • Музей краєзнавчий ім. Двічі Героя Радянського Союзу А. Г. Кравченка (c.Сулимівка)
  • Музей-садиба народної художниці України К. Білокур (с. Богданівка)
  • Свято-Миколаївський храм (с. Лозовий Яр)
  • Свято-Стрітенський храм (c.Сулимівка)
  • Свято-Успенський жіночий монастир (с. Райківщина)

Персоналії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]