Ядвіґа Анжуйська
| Ядвіґа I Анжуйська | |
| пол. Jadwiga' | |
 |
|
| Королева Польщі | |
| Початок правління: | 16 жовтня 1384 |
|---|---|
| Кінець правління: | 17 липня 1399 |
| Коронація: | 16 жовтня 1384 |
| Попередник: | Людовик І Великий |
| Наступник: | Владислав ІІ Ягайло |
| Дата народження: | бл. 1374 |
| Дата смерті: | 17 липня 1399 |
| Місце смерті: | Краків |
| Дружина: | Владислава ІІ Ягайла |
| Діти: | Єлизавета Боніфація |
| Династія: |  Анжуйська династія Капетингів Угорська гілка |
| Батько: | Людовик І Великий |
| Мати: | Єлизавета Боснійська |
Ядвіґа I (пол. Jadwiga Andegaweńska, бл. 1374 — † 17 липня 1399) — королева Польщі від 1384, наймолодша дочка Людвіка I Угорського та Єлизавети Боснійської, від 1386 дружина Владислава II Ягайла; 1387 прилучила до Польщі — Королівство Руське (Галицьку Русь). Мала титул "короля Русі" (Королівства Галичини та Володомерії) з 1387 року. Походила з Анжуйської династії Капетингів.
15 червня 1378 була заручена з Вільгельмом — сином і спадкоємцем австрійського герцога Леопольда III Габсбурга і після досягнення 12-річного віку мала стати його дружиною. Відтоді виховувалась у віденському герцогському дворі. Після смерті Людвіка (1382) повинна була разом з Вільгельмом успадкувати угорський престол, однак королевою Угорщини стала середня сестра Ядвіґи Марія I Угорська. Незабаром польська шляхта, розчарована у персональній унії з Угорщиною, домоглася згоди на передачу Ядвізі польського престолу, призначеного для Марії. Ядвіґа була коронована у Кракові 16 жовтня 1384 як король Польщі — Hedvig Rex Poloniæ. Чоловічий рід її титула мав підкреслити, що вона була монархом, а не жінкою короля.
У 1386 завдяки Дмитру з Гораю було розірване заручення з Вільгельмом і 18 лютого 1386 Ядвіга вийшла заміж за великого князя литовського Ягайла (коронований королем Польщі 3 березня 1386 під ім'ям Владислава II), що оформило Кревську унію 1385. Внаслідок укладення унії в Польщі встановилася система співправління Ядвіґи I і Владислава II Ягайла. На Ядвіґу покладався обов'язок забезпечити спадковий характер польської корони. Ядвіґа мала свою державну канцелярію, брала участь у вирішенні зовнішньополітичних питань. У 1387 Ядвіґа очолила похід польської шляхти у Галицьку Русь, що призвело до остаточного включення частини земель Руського королівства до складу Польщі.
Ядвіґа намагалася мирним шляхом вирішити територіальні проблеми між Польщею і Тевтонським орденом. У 1397-98 вела переговори з великим магістром Тевтонського ордену Конрадом фон Юнінгеном з метою повернення Польщі Добжинської землі. Протидіяла політичній діяльності князя Вітовта, який намагався розірвати Кревську унію і відновити незалежність Литви. Ядвіґа підтримувала розвиток науки і мистецтва, сприяла підготовці відновлення Краківського (Ягеллонського) університету.
Похована у кафедральному соборі в Кракові.
8 червня 1997 Папа Римський Іван Павло II канонізував Ядвіґу I як Святу Ядвігу Королеву "мати трьох народів".
Цікаві факти [ред.]
Ядвіга увійшла в історію Польщі як єдина жінка-король. Незважаючи на те, що в повсякденній мові про Ядвігу кажуть “королева”, офіційно цей титул давався дружинам королів, причому він не був пов’язаний з правами здійснення державної влади. Ядвіга ж була повноправним королем з усіма правами та обов’язками, відповідними даному титулу.[1]
Джерела [ред.]
- М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IV. Польсько-угорський спір за Галичину
- Święta królowa Jadwiga
- Kolekcja tematyczna - św. Jadwiga królowa Polski
Примітки [ред.]
| Попередник Людвік I Великий |
 |
Королева Польщі 1384-1399 |
|
Наступник Владислав II Ягайло |
| Попередник Марія I Угорська |
 |
Королева Русі 1387-1399 |
|
Наступник Владислав II Ягайло |
