Ядерна батарея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Я́дерна батаре́я, також: атомна батарея, радіонуклідна батарея — назви, які використовуються для опису пристрою, який використовує енергію розпаду радіоактивного ізотопу для вироблення електроенергії. Працює за рахунок енергії розпаду радіоактивних елементів (наприклад, 90Sr, 137Cs, 238Pu, прометій-147) і принципово відрізняється від ядерного реактора тим, що використовується не ланцюгова реакція, а енергія природного (повільного) розпаду радіоактивних ізотопів.

Потужність — від часток вата до декількох сотень ват. Автономне джерело електроенергії тривалої дії, що не потребує обслуговування, для космічних апаратів, переносної апаратури, автономних пристроїв.

Батареї поділяють на два типи:

Практичного розповсюдження набули після появи ядерних реакторів, із відпрацьованого ядерного палива яких і видобувають необхідні радіоактивні ізотопи.

Переваги[ред.ред. код]

  • надзвичайно велика місткість (на одиницю ваги або обсягу) — у тисячі чи у сотні тисяч разів більша порівняно з хімічними елементами, такими як акумулятори, паливні елементи тощо
  • невеликі розміри
  • тривалий час роботи (від кількох місяців до десятків років)
  • не потребують обслуговування

Недоліки[ред.ред. код]

  • нерегульованість (не можна призупинити чи прискорити виділення енергії, можна лише розсіяти непотрібну енергію)
  • необхідність захисту від радіоактивного випромінювання
  • складність утилізації після завершення використання[2]

Застосування[ред.ред. код]

Застосовують здебільшого там, де потрібно забезпечити тривалу автономну роботу. Основні галузі:

  • космічні апарати (штучні супутники, міжпланетні станції, зонди, посадочні апарати). Зокрема, ядерні батареї забезпечували електроенергією (іноді — разом із сонячними батареями) космічні апарати Місяцехід (дослідження Місяця), Вікінг (дослідження Марса), Піонер (дослядження навколоземного та навколомісячного простору), Вояджер (дослідження далеких планет, далекого космосу), Кассіні-Гюйгенс (дослідження Сатурна).
  • глибоководні прилади та станції
  • важкодоступні місця (Арктика, Антарктика, відкритий океан, гірська місцевість). Зокрема ядерні батареї застосовують на маяках, бакенах тощо.

Використовані ізотопи[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]